ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року

м. Київ

справа №686/18513/16-а

адміністративне провадження №К/9901/15951/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції розглянув адміністративну справу №686/18513/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, треті особи: Агрофірма "Проскурів", Дочірнє підприємство Акціонерного товариства Агрофірми "Проскурів" фірма "Проскурів-пласт", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів: Сторчака В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача та зобов`язати останнього призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач протиправно відмовляється призначати пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, оскільки він має достатній стаж роботи, а непроведення Агрофірмою «Проскурів» атестації робочих місць не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому від 05 квітня 2016 року вих. №7625/03 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

Суди встановили, що ОСОБА_1 в періоди з 08.01.1988 по 30.09.1990 працював ливарником металів та сплавів 5-го розряду, з 30.09.1990 по 22.10.2002 - ливарником металів і сплавів 6-го розряду. Пільговий стаж становить 14 років 9 місяців 15 днів.

04.02.2016 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою щодо переходу на пенсію за віком по Списку №1, до якої додав копію трудової книжки та відповідь Агрофірми "Проскурів".

10.02.2016 відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку із тим, що Агрофірма "Проскурів" не може надати уточнюючу довідку, оскільки атестація робочих місць на підприємстві не проводилась, та недостатність стажу роботи, а саме: 18 років 7 місяців 27 днів при необхідному- 20 років 6 місяців.

31.03.2016 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо переходу на пенсію за віком по Списку №1, до якої додав довідку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 5811 від 01.03.2016 та архівну довідку Архівного відділу Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області № В-60/04-06/2016 від 19.02.2016.

05.04.2016 Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому листом відмовило у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, оскільки Агрофірма "Проскурів" не може надати уточнюючу довідку через непроведення атестації робочих місць на підприємстві.

Вважаючи протиправним таке рішення Пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому у призначенні пенсії є обґрунтованою та правомірною.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, мотивував своє рішення тим, що позивач має загальний стаж роботи 20 років 10 місяців 27 днів, з них 14 років 9 місяців15 днів на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, тому відповідачем безпідставно відмовлено в призначенні пільгової пенсії.

Відповідач не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції і подав касаційну скаргу з вимогами про його касування та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

У касаційній скарзі зазначає, що непроведення третьою особою атестації робочих місць унеможливлює призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Верховний Суд переглянув судове рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

За встановлених апеляційним судом обставин, позивач досяг пенсійного віку, має загальний стаж роботи 20 років 10 місяців 27 днів, з них 14 років 9 місяців15 днів на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, тому дійшов правильного висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено в призначенні позивачу пільгової пенсії.

Оцінюючи наведені відповідачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року у справі №686/18513/16-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду