Постанова

Іменем України

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 686/25714/19

провадження № 61-11625св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О.,

Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Держава Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державна казначейська служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2020 року у складі судді Козак О. В., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року в складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заступник начальника СУ ГУ НП Усик І. В. вніс неправдиві відомості до постанови від 16 листопада 2017 року про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні

№ 4201621010000031.

Зокрема, у вказаній постанові помилково зазначено, що він є членом Громадської організації «Хмельниччина. Самооборона і контроль» (далі - ГО «Хмельниччина. Самооборона і контроль»), а також те, що він вимагав від громадянки ОСОБА_2 грошові кошти в 10 000,00 доларів США.

Внаслідок цих неправомірних дій йому завдано моральну шкоду, зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, пережив розчарування правоохоронними органами, переніс відчуття своєї незахищеності, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив стягнути з державного бюджету України через ДКС України на свою користь 1 000 000 000,00 грн компенсації моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 13 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 липня 2020 року, у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що

ОСОБА_1 не довів достатніми та допустимими доказами факт неправомірності дій органу державної влади, заподіяння йому моральної шкоди та її розмір.

Апеляційний суд зазначив, що у деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди. ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що заступник начальника слідчого управління Усик І. В. вніс недостовірні відомості до офіційного документа. На підтвердження цих вимог ОСОБА_1 надав довідку ГО «Хмельниччина. Самооборона і контроль» від 01 листопада 2017 року № 1462 про те, що він не є членом цієї громадської організації та ніколи ним не був. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням йому шкоди. Сам по собі факт внесення органом досудового слідства до процесуального документа неточних відомостей не свідчить про незаконність дій відповідача та заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди. За таких обставин ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності Держави Україна перед ним за завдані збитки, тому позов є необґрунтованим.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У серпні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

У касаційній скарзі та уточненій її редакції ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок неправомірних дій заступника начальника слідчого управління ГУ НП Усика І. В. зазнав моральних страждань, грошову компенсацію яких оцінює у 1 000 000 000,00 грн. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 23 1174 ЦК України до спірних правовідносин, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог. Суди не звернули уваги на те, що відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити саме завдавач шкоди, а позивач - доводити лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Короткий зміст відзиву

У жовтні 2020 року до Верховного Суду від ГУ НП в Хмельницькій області надійшов відзив, у якому його представник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Представник ГУ НП в Хмельницькій області зазначає, що позивач просив відшкодувати йому компенсацію моральної шкоди, завдану йому незаконними діями заступника начальника СУ ГУ НП в Хмельницькій області, однак будь-яких рішень щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної постанови він не надав, а тому відсутні підстави для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди. Наголошує на тому, що не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах досудового слідства. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок прийняття заступником СУ ГУ Національної поліції в Хмельницькій області майора поліції Усиком І. В. постанови від 16 листопада 2017 року про доручення слідчій групі розслідування в кримінальному провадженні № 42016241010000031 було заподіяно шкоду його правам та інтересам, в тому числі моральну, а також на підтвердження її розміру.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 03 вересня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

№ 686/20012/18, 554/49/18, 638/6944/16-ц, 638/17403/15-ц, 638/1892/16-ц, 638/12068/16-ц, 638/12259/16, 641/2476/17, 607/14606/17, 461/4824/17, 646/1591/18, 750/6330/17, 450/1547/18, 450/3315/18, 818/607/17, 295/11/19.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 16 листопада 2017 року заступник начальника СУ ГУ НП Усик І. В. виніс постанову про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016241010000031 групі слідчих. В описовій частині цієї постанови зазначено, що у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 189, частиною першою статті 296 КК України, підозрюється ОСОБА_1 , який є членом ГО «Хмельниччина. Самооборона і контроль».

ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що заступник начальника слідчого управління Усик І. В. вніс недостовірні відомості до офіційного документа.

На підтвердження цих вимог ОСОБА_1 надав суду довідку ГО «Хмельниччина. Самооборона і контроль» № 1462 від 01 листопада 2017 року про те, що він не є членом цієї громадської організації та ніколи ним не був.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року у справі №126/992/20 (провадження №61-8802св21) зазначено, що «шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173 1174 ЦК України)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 705/4505/17 (провадження № 61-630св20) зазначено, що «застосовуючи статті 1173 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суди встановили, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій органу державної влади, заподіяння йому моральної шкоди та її розміру внаслідок винесення заступником начальника СУ ГУ НП Усиком І. В. постанови від 16 листопада 2017 року про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні. Суди правильно вказали, що внесення органом досудового слідства до процесуального документа неточних відомостей (зокрема, щодо перебування ОСОБА_1 у членах ГО «Хмельниччина. Самооборона і контроль») не свідчить про незаконність дій відповідача та заподіяння позивачу моральної шкоди.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги на законність обґрунтованість оскаржених судових рішень не впливають, висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року у справі №126/992/20 (провадження №61-8802св21) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року у справі № 705/4505/17 (провадження № 61-630св20), не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 13 травня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 16 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат