Постанова
Іменем України
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 686/25779/13
провадження № 61-8688св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»;
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П.,П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі -
ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
за кредитним договором.
20 лютого 2014 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області (з урахуванням ухвали цього самого суду від 26 січня 2022 року про виправлення описки) постановлено ухвалу про розгляд вказаної справи
у порядку заочного розгляду.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року (з урахуванням ухвали цього самого
суду від 26 січня 2022 року про виправлення описки), у складі судді
Бондарчука В. В. позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2 , солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , солідарно
з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2007 року
№ 03-2/7341-К у сумі 98 892,92 доларів США, що еквівалентно 868 794,08 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі, як позичальник так і поручителі, взяті на себе зобов`язання
за кредитним договором належним чином не виконували, на вимоги
не реагували, унаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку з відповідачів у солідарному порядку. При цьому розмір кредитної заборгованості, наданий банком, є вірним, відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору.
У січні 2015 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 10 березня 2015 року у задоволені заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року відмовлено.
У серпні 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - звернувся до суду першої інстанції
із заявою про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 08 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вищевказаним заочним рішенням суду, 03 січня
2022 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, яка надійшла суду 12 січня 2022 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2022 року справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для виправлення описки у строк до 14 лютого 2022 року.
26 січня 2022 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі та заочному рішенні цього самого суду у вказаній справі, де вказано, що правильно слід вважати рік їх винесення «2014» рік.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_6 , на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22 квітня 2022 року продовжено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для виконання вимог ухвали Хмельницького апеляційного суду від 17 березня 2022 року до закінчення терміну воєнного стану в Україні.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року визнано зазначені представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року неповажними. Роз`яснено заявникам право у межах наданого строку вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду. У разі неподання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду до вказаного в ухвалі Хмельницького апеляційного суду
від 22 квітня 2022 року строку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 серпня 2022 року змінено продовжений строк для виконання вимог ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року, визначивши ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 20 лютого 2014 року - 10 днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_6 , на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що заявником вимоги ухвал апеляційного суду про залишення його апеляційної скарги без руху не виконано, а саме не надано належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції, яка підтверджується відповідними доказами. Заявник не зазначив про інші поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2022 року справу
за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромпризначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , мотивована тим, що апеляційний суд
дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не звернув уваги на його доводи про те, що відповідно до пункту 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Разом з тим, відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Керуючись цими положеннями
пункту 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області розглянув заяву про перегляд заочного рішення за правилами ЦПК України у діючій редакції. Тому
у резолютивній частині ухвали суду першої інстанції від 08 грудня 2021 року про відмову у перегляді заочного рішення суду вірно зазначено, що заочне рішення суду може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому ЦПК України у діючій редакції, тобто упродовж 30 днів.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 45 постанови від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, провадження № 14-74цс21, передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Тоді як оскаржуване заочне рішення у цій справі ухвалене Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за правилами, що діяли до
15 грудня 2017 року. Відповідно до частини четвертої статті 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні
у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Разом з тим, відповідно до положень статті 354 ЦПК України у діючій редакції зазначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Отже, між положеннями пункту 9 та пункту 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у діючій редакції існують певні неузгодженості (суперечності), які у такому випадку повинні трактуватися на користь заявників. Крім того, положення частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року не визначають початку перебігу строку на оскарження судового рішення в апеляційному порядку у випадку, коли суд першої інстанції за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення спочатку оголосить вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у перегляді заочного рішення суду, а повну ухвалу з цього приводу складе та проголосить пізніше.
У цій справі судом першої інстанції 08 грудня 2021 року було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Повний текст ухвали, згідно
з інформації її резолютивної частини, було складено 12 грудня 2021 року,
а оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 грудня 2021 року. Тоді як копії повної ухвали від 08 грудня 2021 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та копії оскаржуваного заочного рішення суду від 20 лютого 2014 року заявникам досі не вручено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У грудні 2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року (з урахуванням ухвали цього самого
суду від 26 січня 2022 року про виправлення описки), позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2 , солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2007 року № 03-2/7341-К у сумі 98 892,92 доларів США, що еквівалентно 868 794,08 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданою представником ОСОБА_6 , на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про повернення сплаченого судового збору задоволено. Повернуто ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 161,50 грн, сплачений за подання апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких
випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до пункту 13 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з пунктом 9 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України справи
у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Зазначені положення ЦПК України регулюють різні інститути цивільного процесуального законодавства України, а саме інститут строків (оскарження судових рішень) та інститут розгляду справи.
У зв`язку з цим доводи касаційної скарги про те, що вказані пункти
Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України є взаємосуперечливими не заслуговують на увагу.
У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, провадження № 14-74цс21, зазначено, що у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Отже, Велика Палата Верховного Суду підтвердила застосування правил, передбачених пунктом 13 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, щодо строків оскарження судових рішень, ухвалених судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до 15 грудня 2017 року.
Таким чином, заочне рішення, ухвалене судом 20 лютого 2014 року, може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, які передбачені положеннями ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року.
Частиною четвертою статті 231 ЦПК України 2004 року передбачено, що в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Загальний порядок передбачений частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року, згідно з якою апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь
у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Отримавши заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - 23 січня 2015 року подав заяву про його перегляд
(т. 1, а. с.177), у задоволенні якої ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2015 року було відмовлено
(т. 1, а. с. 199).
25 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , подав заяву про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року (т. 1, а. с. 200-201).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 08 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 лютого 2014 року залишено без задоволення (т. 1, а. с. 243).
Апеляційну скаргу представником представник ОСОБА_1 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , було надіслано суду поштою 03 січня 2022 року (т. 1, а. с. 245-251).
Згідно з частиною шостою статті 70 ЦПК України 2004 року строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Відповідно до пункту 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Згідно з частиною дев`ятою статті 74 ЦПК України 2004 року відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження
чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення
у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 , на відміну від ОСОБА_3 , мають зареєстроване місце проживання, а тому повідомлятися міськрайонним судом про час і місце розгляду справи через оголошення у пресі вони не могли (т. 1, а. с. 152-161).
Відповідно до частини третьої статті 222 ЦПК України 2004 року особам, які брали у участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручається їм під розписку безпосередньо у суді. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії, що потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, копія такого судового рішення також надсилається цим органам та/або особам
у строки та порядку, визначені цією статтею.
Проте міськрайонний суд, повідомивши відповідачів про час і місце розгляду справи через оголошення у пресі, копію заочного рішення
від 20 лютого 2014 року надіслав їм на зареєстроване місце проживання
(т. 1, а. с. 166).
На вказане вище апеляційний суд належної уваги не звернув.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою
для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Ю. В. Черняк