Постанова

Іменем України

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 686/6342/22

провадження № 61-7724св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

заявник - Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.

у справі за заявою Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, заінтересована особа - ОСОБА_1 , про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність Хмельницької міської територіальної громади,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради у березні 2022 року звернулося до суду з вищевказаною заявою, в якій просило передати квартиру АДРЕСА_1 у власність Хмельницької міської територіальної громади.

Зазначену заяву мотивовано тим, що 29 грудня 2020 було зареєстровано та взято на облік безхазяйне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Після реєстрації заяви 04 березня 2021 року у газеті «Проскурів» № 8 (2347) було опубліковано оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

03 березня 2022 року сплив рік з дня взяття на облік цієї безхазяйної нерухомої речі.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою, оформленою протоколом судового засідання, від 31 травня 2022 року, залучив до участі у справі як заінтересовану особу ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 31 травня 2022 року заяву Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність Хмельницької міської територіальної громади залишив без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про залишення заяви без розгляду, у зв`язку з існуванням спору про право. Заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року залишив без змін.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що встановивши на підставі матеріалів справи наявність між сторонами спору з приводу права на нерухоме майно, яке орган місцевого самоврядування просив передати у комунальну власність, суд першої інстанції зробив правильний висновок про залишення заяви Управління без розгляду як такої, що підлягає вирішенню у позовному провадженні, роз`яснивши заінтересованій особі її право на подання позову на загальних підставах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 у серпні 2022 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували існування спору в судових чи інших органах щодо набуття права власності на це майно за набувальною давністю, чи інші докази, які б свідчили про спір щодо набуття права власності на нього з інших підстав, тому відсутні підстави для застосування частини третьої статті 349 ЦПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради у вересні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить вирішити касаційну скаргу на розсуд суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Справа № 686/6342/22 надійшла до Верховного Суду 06 вересня 2022 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Хмельницької міської ради від 29 грудня 2020 року зареєстровано та взято на облік безхазяйне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Вказане рішення зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, що підтверджується витягом 239257331 від 28 грудня 2020 року.

Після реєстрації заяви 04 березня 2021 року у газеті «Проскурів» № 8 (2347) було опубліковано оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

З повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 29 грудня 2020 року встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.

ОСОБА_1 27 травня 2022 року звернулася до суду із клопотанням про залучення її як заінтересованої особи до участі у справі та просила суд заяву Управління залишити без розгляду з підстав наявності спору щодо цього майна, надавши копію ордеру № 000138 серії ХНМ на квартиру АДРЕСА_1 , копію витягу з рішення виконкому Хмельницької міської ради від 13 квітня 1995 року № 342, за яким ОСОБА_1 , як електромеханіку дистанції сигналізації та зв`язку Південно-Західної залізниці надано службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та копію технічного паспорта на квартиру, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 ЦПК України)

Згідно зі статтею 333 ЦПК Українисуд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

Статтею 335 ЦК Українивизначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Врахувавши заяву ОСОБА_1 про залишення заяви без розгляду, а також встановивши на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, що у справі наявний спір про право на нерухоме майно, яке орган самоврядування просив передати у комунальну власність, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду як такої, що підлягає вирішенню у позовному провадженні.

Викладене узгоджується із правовими висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 398/3161/20 (провадження № 61-14334св21).

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На думку колегії суддів оскаржувані судові рішення, що переглядаються, є достатньо мотивованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров