Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 686/717/18

провадження № 61-1212св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітов М. Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 рокуу складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що у його приватній власності перебуває приміщення магазину продовольчих товарів загальною площею 92,2 кв.м, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 .

01 жовтня 2015 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір найму нежилого приміщення до 01 липня 2016 року та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення.

Після закінчення терміну, обумовленого договором, ОСОБА_2 продовжувала користуватись нежилим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

03 січня 2017 року у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 , яке винаймала ОСОБА_2 виникла пожежа, внаслідок якої приміщення знищено вогнем і його подальше використання без проведення ремонтних робіт неможливе.

Відповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку відмовилась відшкодовувати збитки, завдані пожежею або приводити приміщення до первісного стану.

Порядок повернення приміщення наймодавцеві передбачений статтею 9 договору найму від 01 жовтня 2015 року. Відповідно до пункту 9.1. договору, після закінчення строку дії або після припинення цього договору наймач ( ОСОБА_2 ) зобов`язана передати наймодавцю ( ОСОБА_1 ) приміщення за актом здачі-приймання не пізніше останнього дня дії цього договору.

Згідно з пунктом 9.3. договору приміщення вважається фактично переданим наймодавцю з моменту підписання акта здачі-приймання.

Позивач посилався на те, що передача приміщення не здійснювалась, у зв`язку з тим, що ними було досягнута усна домовленість про подальшу оренду приміщення і ним підготовлені відповідні документи, які, посилаючись на зайнятість, не були підписані ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_2. не було дотримано умов договору в частині страхування приміщення.

Відповідно до статті 8 договору на весь період договору наймач зобов`язаний застрахувати орендоване приміщення (страхування майна від пожежі, протиправних дій третіх осіб, вибуху, впливу води та інших рідин), зазначивши у договорах страхування вигодонабувачем наймодавця.

Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 11 квітня 2017 року № 1905/1905/17-26 вартість відновлювальних робіт після пошкодження пожежею приміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» у АДРЕСА_1 становить 155 413,00 грн.

Внаслідок руйнування приміщення пожежею, позивач не може його використовувати за прямим призначенням і не може здати в оренду, як наслідок втрачав прибутки.

Крім того, позивач вказував, що ОСОБА_2 з січня 2017 року не сплачувала позивачеві орендну плату за користування приміщенням, акт здачі-приймання цього приміщення відповідно до умов договору не підписаний. Внаслідок пожежі, яка мала місце 03 січня 2017 року йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в його душевних переживаннях, тривозі, яких він зазнав у зв`язку з пошкодженням та фактичним знищенням приміщення бару «ІНФОРМАЦІЯ_1».

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач ОСОБА_1 просив стягнути майнову шкоду, завдану внаслідок пожежі, у розмірі 155 413,00 грн та упущену вигоду (неотримані доходи) у розмірі 57 000,00 грн.

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору найму.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що договір найму нежитлового приміщення був укладений між сторонами на десять місяців, тобто 01 жовтня 2015 року по 01 липня 2016 року. Після закінчення цього строку, вона продовжувала користуватись майном, без заперечень на те наймодавця, що відповідає вимогам статті 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що не заперечує і ОСОБА_1 . Договірні відносини між сторонами продовжувались до моменту пошкодження найманого майна, тобто до 03 січня 2017 року.

Також ОСОБА_2 посилається на те, що з того часу (з 03 січня 2017 року) вказані правовідносини були припинені через невідповідність нежитлового приміщення умовам договору та призначенню, а наймодавець не виконував свого обов`язку передбаченого пунктом 7.1 договору щодо усунення наслідків аварій, ушкоджень, що сталися не з вини наймача, при умові виконання наймачем зобов`язань передбачених пунктом 8.1 договору.

З урахуванням наведеного, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просила розірвати з 04 січня 2017 року договір найму нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 , який укладений 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року у складі судді Логінової С. М. позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 212 413,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем за первісним позовом позовні вимоги доведені належними та допустимими доказами. У задоволенні зустрічного позову суд відмовив за його безпідставністю.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат скасовано.

Компенсовано ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений нею за подання апеляційної скарги в розмірі 3 321, 20 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сторони в судовому засіданні погодились, що вина ОСОБА_2 у виникненні пожежі та її наслідків відсутня. Матеріали справи не містять доказів неправомірної поведінки ОСОБА_2 , наявності причинного зв`язку між її поведінкою та заподіяними збитками. Наявні в матеріалах справи висновки експертів не містять доказів неправомірної поведінки ОСОБА_2 , наявності причинного зв`язку між її поведінкою та заподіяними збитками.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд неправильно розтлумачив та застосував положення статей 759 772 779 785 ЦК України.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що апеляційний суд відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів неправомірної поведінки ОСОБА_2 , наявності причинного зв`язку між її поведінкою та заподіяними збитками. При цьому в обґрунтування необхідності відмови у позові, суд апеляційної інстанції помилково послався на статтю 1166 ЦК України, як на підставу для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язаннях.

Також заявник у касаційній скарзі наголошує на тому, що апеляційним судом залишено поза увагою, що відповідачем за первісним позовом не дотримано вимог частин другої, четвертої, шостої, десятої пункту 8.1, пункту 9.5 договору найму, частини шостої статті 55 Кодексу цивільного захисту України.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

10 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року

№ 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить приміщення магазину продовольчих товарів загальною площею 92,9 кв.м, яке розташоване у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №15955275.

01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. укладено договір найму нежилого приміщення, за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування належне наймодавцю на праві власності приміщення магазину продовольчих товарів, що є об`єктом цього договору. Цей договір укладений на строк з 01 жовтня 2015 року до 01 липня 2016 року. Між сторонами договору 01 жовтня 2015 року підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення. Пунктом 1.2 договору передбачено, що приміщення передається наймачу в належному технічному стані, придатному для використання.

Після закінчення терміну, обумовленого в договорі, ОСОБА_2 продовжувала користуватись спірним нежитловим приміщенням.

03 січня 2017 року в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване по АДРЕСА_1 , виникла пожежа, внаслідок якої приміщення знищено і його подальше використання без проведення ремонтних робіт було неможливим.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1905/1905/17-26, складеного 11 квітня 2017 року Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість відновлювальних робіт (ремонту) після пошкоджень пожежею приміщень бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» у місті АДРЕСА_1 71 становить 155 413,00 грн.

Згідно з технічним висновком від 10 січня 2017 року № 1/1/10.01.2017 по дослідженню причин виникнення пожежі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що виникла 03 січня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , складеним заступником начальника лабораторії - начальником відділення дослідження пожеж ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області ОСОБА_3 ймовірною причиною пожежі стало коротке замкнення електромережі. Зі змісту цього висновку вбачається, що внаслідок пожежі всередині електричного щитка автоматичні вимикачі оплавились та обвуглились. На поверхні оплавлення за допомогою лупи можна роздивитись газові пори і раковини, що утворились в режимі замкнення. Ці явища спостерігаються від неправильної експлуатації мережі її перевантаження, неправильного вибору кабелів живлення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтями 15 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із частиною першою статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Статтею 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Договором або законом може бути встановлений обов`язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм (частина друга статті 771 ЦК України).

За приписами статті 772 ЦК України, наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно з частинами першою, другою статті 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця (стаття 779 ЦК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що наймодавець зобов`язується, зокрема, за свій рахунок і своїми силами усувати наслідки аварій, ушкоджень, що стались не з вини наймача, при умові виконання наймачем зобов`язань, передбачених пунктом 8.1 цього договору.

Статтею 8 договору визначені права та обов`язки наймача, де серед іншого наймач зобов`язується дотримуватись протипожежних, санітарно-епідеміологічних, санітарно-гігієнічних, архітектурно-будівельних, правил благоустрою м. Хмельницького та інших обов`язкових правил та вимог при експлуатації об`єкта найму; самостійно за власний рахунок усувати пошкодження об`єкта найму, несправності, поломки та наслідки аварій в/на об`єкті оренди, що забезпечують функціонування об`єкта оренди та сталися з вини працівників та/або відвідувачів наймача в період експлуатації об`єкта найму; на весь період дії договору застрахувати орендоване приміщення (страхування майна від пожежі, протиправних дій третіх осіб, вибуху впливу води та інших рідин, зазначивши у договорах страхування вигодонабувачем наймодавця.

Відповідно до пункту 9.1. договору після закінчення строку дії або після припинення цього договору наймач зобов`язаний передати наймодавцю приміщення за актом здачі-приймання не пізніше останнього дня дії цього договору.

Пунктом 9.3 договору приміщення вважається фактично переданим наймодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Приміщення повинно бути передане наймодавцю у тому ж стані, в якому воно було передане наймачу у користування, з урахуванням нормального фізичного зносу та період користування (пункт 9.5 договору).

За правилами статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд залишив поза увагою, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які і після закінчення строку його дії, продовжували тривати, оскільки відповідач за первісним позовом як наймач користувалась приміщенням, а позивач за первісним договором як наймодавець свої заперечення не висловив, внаслідок чого цей договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем за первісним позовом не доведено наявності вини наймача ОСОБА_2 у пожежі, яка відбулась у спірному нежитловому приміщенні, внаслідок чого вона не має нести відповідальність за спричинену шкоду, передбачену статтею 1166 ЦК України. При цьому апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що й відповідач за первісним позовом наголошувала на тому, що договірні правовідносини між сторонами тривали до 04 січня 2017 року, та просила розірвати договір найму саме з цієї дати. Технічним висновком від 10 січня 2017 року № 1/1/10.01.2017 встановлено, що ймовірною причиною пожежі стало коротке замкнення електромережі через неправильну експлуатацію мережі, перевантаження тощо, тобто під час перебування спірного нежитлового приміщення в оренді відповідача. До того ж усувати за власний рахунок наслідки аварій, пошкоджень спірного нежитлового приміщення за відсутності вини наймача наймодавець зобов`язаний лише за умови дотримання останнім умов договору, передбачених у пункті 8.1, який відповідачем за первісним позовом не було додержано.

Також апеляційний суд не звернув уваги на пункт 9.4 договору, яким передбачено, що в момент підписання акта здачі-приймання наймач передає наймодавцю ключі від приміщення, натомість відповідач за первісним позовом не спростувала факту відсутності підписаного між сторонами договору акта здачі-приймання спірного нежитлового приміщення.

Таким чином, апеляційний суд, дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову, неправильно визначився з характером спірних правовідносин, вдався фактично до переоцінки доказів та ґрунтував свої висновки виключно на припущеннях.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову з підстав, викладених у судовому рішенні.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача за первісним позовом майнової шкоди (збитки), завданої внаслідок пожежі в розмірі 155 413,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що договірні відносини між сторонами на момент пожежі у спірному нежитловому приміщенні тривали, розмір шкоди відповідає вартості відновлювального ремонту, встановленої у висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1905/1905/17-26, складеного 11 квітня 2017 року Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідачем за первісним позовом такий розмір шкоди не спростований.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача за первісним позовом збитків (упущеної вигоди) в розмірі 57 000,00 грн, які обчислені позивачем за первісним позовом в розмірі орендної плати за період січень - березень 2017 року.

З такими висновками погоджується й Верховний Суд.

Враховуючи те, що постанова Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року скасовується, то скасуванню підлягає й додаткова постанова цього суду від 27 грудня 2018 року, якою вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення в частині зустрічного позову ОСОБА_2 не оскаржуються, а отже не є предметом касаційного перегляду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, суд першої інстанції встановив всі обставини справи, надав їм належну оцінку, дослідив надані учасниками справи докази та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Апеляційний суд вищевикладеного не врахував та дійшов помилкового висновку про недоведеність вимог ОСОБА_1 й наявність правових підстав для відмови у відшкодуванні шкоди.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України.

Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди скасувати.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року в цій частині залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов