Постанова

Іменем України

04 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 686/8420/17

провадження № 61-38854св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Масівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня

2018 року у складі судді Карплюка О. І. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів:

Ярмолюка О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що з 26 квітня 2006 року вона працювала на посаді директора Масівецького Будинку культури. Розпорядженням від 21 березня 2017 року № 01-ос (із змінами, внесеними розпорядженням від 21 березня 2017 року № 02-ос) її звільнено з посади за прогул, а саме, за відсутність 25 та 26 лютого 2017 року на роботі без поважних причин.

Посилаючись на те, що її звільнення з роботи є незаконним, оскільки 25 лютого 2017 року вона перебувала на робочому місці, де разом зі своїм чоловіком здійснювала прибирання Будинку культури, а 26 лютого 2017 року була відсутня на робочому місці у зв`язку з відсутністю опалення приміщення, але проводила репетицію народного хору в школі, а також на відсутність у розпорядженні про її звільнення та в трудовій книжці посилань на підстави звільнення відповідно до норм трудового законодавства, позивач просила поновити її на роботі на посаді директора Будинку культури Масівецької сільської ради з 25 березня 2017 року, та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 800,00 грн.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 23 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 25 та 26 лютого 2017 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом робочого дня без поважних причин. Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про правомірність звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а отже відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня

2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій заявник просила скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, прогулу (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Суди не надали належної оцінки поважності причин її відсутності на робочому місці, зокрема, що її робоче місце (Будинок культури) декілька років не опалюється в осінньо-зимовий період, температура повітря у приміщенні сягає мінусових позначок, що унеможливлює виконання нею трудових обов`язків у таких умовах, що не заперечувалося представниками відповідача та третьої особи.

Суди не урахували, що частиною першою статті 6 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що умови праці на робочому місці, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства, однак перебування її на робочому місці 25 та 26 лютого 2017 року в приміщенні Будинку культури, яке не опалюється, не є належним забезпеченням роботодавцем санітарно-побутових умов працівника, що і стало підставою для перенесення репетиції хору в приміщення школи, що підтверджувалося показаннями свідків.

Суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи, формально проаналізували підстави та порядок притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, а тому дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення її позовних вимог.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на касаційну скаргу, мотивований тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно з`ясували обставини справи, ухвалили законні та обгрунтовані рішення, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 04 вересня

2018 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області

від 26 січня 2017 року № 8 затверджено графік роботи Будинку культури: вівторок - п`ятниця - з 10 години по 13 годину та з 15 години по 18 годину, у суботу з

10 години по 13 годину та з 20 години по 23 годину, у неділю з 20 години по

23 годину, понеділок - вихідний.

Актом від 25 лютого 2017 року зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на роботі у цей день (субота) з 09 години по 13 годину, та з 18 години по 23 годину. Актом від 26 лютого 2017 року зафіксовано відсутність позивача на роботі у цей день (неділя) з 10 години по 13 годину та з 18 години по 24 годину.

Розпорядженням Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 21 березня 2017 року № 01-ос директора Масівецького Будинку культури ОСОБА_1 звільнено з роботи з 22 березня 2017 року, в зв`язку з відсутністю на роботі 25 та 26 лютого 2017 року, яке вона отримала

21 березня 2017 року о 15 год. 15 хв., але від підпису про його отримання відмовилася, що підтверджується відміткою на зазначеному розпорядженні.

Розпорядженням Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 21 березня 2017 року № 02-ос внесені зміни до розпорядження від 21 березня 2017 року № 01-ос, звільнено директора Масівецького Будинку культури ОСОБА_1 з роботи з 24 березня

2017 року в зв`язку з відсутністю на роботі 25 та 26 лютого 2017 року.

У поясненні від 02 березня 2017 року ОСОБА_1 зазначила, що 25 та

26 лютого 2017 року вона не працювала у зв`язку з низькою температурою у приміщенні будинку культури, в будні дні вона виконує свої обов`язки у школі, дитячому садку.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга

ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівникам. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За приписами пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом зокрема у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу) (пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 (зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Відповідно до статті 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Судами встановлено, що рішенням Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 26 січня 2017 року затверджені нові графіки роботи Будинку культури, зокрема, вівторок - п`ятниця - з 10 години по 13 годину та з 15 години по 18 годину, у суботу з 10 години по 13 годину та з 20 години по

23 годину, у неділю з 20 години по 23 годину, понеділок - вихідний. Актами

від 25 лютого 2017 року та 26 лютого 2017 року зафіксована відсутність ОСОБА_1 на роботі протягом робочого дня. У письмових поясненнях

від 02 березня 2017 року, позивач підтвердила, що була відсутньою на роботі, посилаючись на незабезпечення відповідачем належних умов праці, зокрема, у зв`язку з тим, що її робоче місце (Будинок культури) в осінньо-зимовий період не опалюється, а тому температура повітря у приміщенні сягає мінусових позначок.

За змістом статей 12 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відхиляючи доводи ОСОБА_1 про не урахування судом першої інстанції її доводів про не забезпечення відповідачем належних умов праці (низький температурний режим у приміщенні Будинку культури), апеляційний суд обгрунтовано зазначив, що у матеріалах справи відсутні достовірні докази на підтвердження не забезпечення відповідачем належних умов праці, що перешкоджало виконанню ОСОБА_1 її трудових обов`язків 25 та

26 лютого 2017 року.

Зважаючи на наведене, а також надані ОСОБА_1 пояснення щодо причин відсутності на роботі та з огляду на те, що при обранні виду дисциплінарного стягнення, відповідач урахував обставини вчиненого позивачем проступку, ступінь її вини та попередню роботу, суд апеляційної інстанції обгрунтовано вважав правильним висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення її позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій правильно визначились з характером правовідносин, застосували закон, що їх регулює, надали належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400 401 409 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 23 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак