Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 687/1104/21

провадження № 61-8578св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Закупненська селищна рада,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року в складі судді: Борсука В. О., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Закупненської селищної ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що позивач є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач мав намір оформити спадщину, однак у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не володіє достатніми знаннями щодо порядку спадкування і тому помилково вважав, що майно набуто у власність в силу наявності між батьком та сином родинних відносин. Позивач на цей час не може отримати свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Крім того зазначав, що спадкова справа після смерті батька не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою із спадкового реєстру.

ОСОБА_1 просив:

визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через необізнаність про наявність спадкового майна, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач є сином спадкодавця, про смерть свого батька він був обізнаний ще в 2008 році, міг самостійно звернутись до нотаріуса про прийняття спадщини, а тому можлива бездіяльність вищевказаних посадових осіб жодним чином не обмежувала права позивача на прийняття спадщини. Крім того спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, в зв`язку чим у нотаріуса не було підстав повідомляти спадкоємців ОСОБА_3 , до того ж відомості про яких в нього були відсутні. Суд першої інстанції, обґрунтовано вважав, що посилання позивача на ті обставини, що він не володів достатніми знаннями щодо порядку спадкування і тому помилково вважав, що майно набуто ним у власність в силу наявності між батьком та сином родинних відносин, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а оскільки причин, пов`язаних з наявністю об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк, позивач не навів, не довів наявність обставин, що перешкоджали звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову. При цьому колегія суддів апеляційного суду врахувала, що у цій справі шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 сплинув 03 листопада 2008 року, а до суду позивач звернулася у грудня 2021 року, тобто зі спливом 13 років.

Апеляційний суд зазначив, що не приймає посилання як на поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини проходження позивачем військової служби та участі в бойових діях. Строк прийняття спадщини сплив 03 листопада 2008 року, задовго до початку бойових дій на сході України. При цьому позивачем не наведено даних, що він станом на травень-листопад 2008 року проходив військову службу, а сам факт проходження військової служби жодним чином в цей період чином не перешкоджав позивачу звернутись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Аргументи учасників справи

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати; винести постанову, якою позов задовольнити

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано усіх обставин, які мають значення для розі ляду справи, в тому числі, які вплинули на юридичну обізнаність ОСОБА_1 на прийняття спадщини. Будь-якими посадовими особами органу місцевого самоврядування та/або нотаріусами не здійснювалося повідомлення про необхідність відкриття спадщини. Також. судом першої інстанції не отримано відомостей або доказів від Закупненської селищної ради, на території якої постійно проживав спадкодавець, про вчинення дій щодо прийняття спадщини за законом іншими спадкоємцями, в тому числі подання заяви про відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3 .

Вказує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою із спадкового реєстру № 62660941 від 27 листопада 2020 року. Недобросовісна поведінка нотаріуса є підставою для поновлення строку, для продовження строку для прийняття спадщини (постанова Верховного Суду у справі № 130/2517/18 від 21 вересня 2020 року). Судами першої та апеляційної інстанції не враховано особливості несення військової служби в лавах Збройних Сил України, встановленні обмеження, які поширюються на військовослужбовців, а також інші обставини, що вилинули на час звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини. У дружини ОСОБА_1 діагностовано онкологічне захворювання, що потребує постійного догляду та піклування, а відтак, ОСОБА_1 не міг вчасно звернутися із відповідною заявою щодо прийняття спадщини.

Зазначає, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У листопаді 2022 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_5 , в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 своєчасно не звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а відтак у нього відсутнє право вимоги про визначення додаткового строку, для подання заяви про прийняття спадщини.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

20 січня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, та у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), наведені в касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 .

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 62660941 від 27 листопада 2020 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 з ним постійно не проживав та заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк нотаріусу не подав.

У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак приватним нотаріусом Пилявським О. В. йому було роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину в силу неприйняття позивачем спадщини у шестимісячний строк з дня її відкриття.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2015 року, яке видане управлінням особового складу штабу командування Повітряних Сил збройних Сил України ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Позиція Верховного Суду

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року по справі № 761/7893/19 (провадження N 61-9077св22) зроблено висновок, що «ОСОБА_4 не є учасником спадкових правовідносин з приводу визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, а тому у цій справі судовим рішенням питання про майнові права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 не вирішувалося».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 , яка не залучена до участі у розгляді цієї справи як відповідачка, тому дійшов обґрунтованого висновку про те, що Оржицька селищна рада як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у справі. Належним відповідачем у цій справі є ОСОБА_1 , яка своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. З огляду на те, що СТОВ «Агрофірма Дружба» пред`явило позов до неналежного відповідача - Оржицької селищної ради, висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову є помилковими».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

суди встановили, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась;

з урахуванням встановлених обставин справи ОСОБА_2 не відноситься до спадкоємців ОСОБА_3 , а тому є неналежним відповідачем в справі. Тому судові рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини слід змінити в мотивувальній частині, оскільки суди відмовили в її задоволенні з інших мотивів;

встановивши відсутність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для ОСОБА_1 щодо подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Закупненської селищної ради про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Тому в цій частині судові рішення належить залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22), дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення частково прийняті без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; судові рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини слід змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови; в іншій частині оскаржені судові рішення слід залишити без змін.

Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук