ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 693/505/16-а

адміністративне провадження № К/9901/545/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 28.09.2017 (суддя - Шимчик Р.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 (судді - Вівдиченко Т.Р., Земляна Г.В., Твердохліб В.А.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні пенсії;

- зобов`язати відповідача призначити та нарахувати пенсію на пільгових умовах, відповідно до положень ст. 1 Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993;

- зобов`язати відповідача надіслати формуляр про обчислення та виплату частини пенсії до Пенсійного фонду України в порядку, передбаченому ст. 6 Угоди про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду з позовами, щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, у справах 693/575/13-а та № 693/623/15-а судами встановлено відсутність підстав для зарахування стажу роботи в умовах Крайньої Півночі після 1995 року та недостатність у позивача загального та спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В лютому 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за роботу в районах Крайньої Півночі, на підставі ст. 13 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення та п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листами Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області від 02.03.2016. за вих. №1032/03-01 та від 09.03.2016. № 1/б-10 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії.

Причиною відмови у призначенні пенсії за заявами позивача стала відсутність загального страхового стажу в розмірі 25 років та, відповідно, 15 календарних років стажу праці у районах Крайньої Півночі та загального стажу роботи не менше 25 років.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 09.06.2016 провадження у даній справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України (у редакції на час розгляду справи).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 09.06.16 - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 28.09.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач уже звертався до суду із позовами до УПФУ в Жашківському районі, правонаступником якого на даний час є Уманське об`єднане управління Пенсійного фонду України, про визнання неправомірними дій щодо відмови йому в призначенні та нарахуванні пенсії відповідно до Тимчасової угоди між урядами України та Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення. При цьому, підстави позову були ним зазначені аналогічні, що й у справі, яка є предметом розгляду.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та виходив з того, що правомірність відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та правильність обчислення відповідачем страхового стражу підтверджена рішеннями судів у справах № 693/575/13-а та № 693/623/15-а, які набрали законної сили.

У вказаних рішеннях суди дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача в Приватному підприємстві «Воля» після 1995 року, оскільки згідно листів УПФУ м. Норільськ, з вказаного часу Підприємство знято з обліку як платник внесків та фінансово-господарська діяльність ним не здійснювалась.

Суди дійшли висновку, що позивачем не надано достатніх документів на підтвердження як загального так і спеціального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Крім того, суди виходили з того, що формуляр про обчислення і виплату пенсії заповнюється лише в разі документального підтвердження права на призначення дострокової пенсії та до досягнення особою пенсійного віку.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого суди дійшли помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції, ухвалою від 09.06.2016 було закрито провадження у справі, оскільки предмет та підстава даного позову є аналогічними до тих, що розглядалися раніше. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.09.2016 вказану ухвалу скасовано, оскільки предмет та підстава вказаних справ не є аналогічними, адже звернення позивача від 26.02.2016 не було предметом розгляду в інших справах.

Щодо направлення формуляра про обчислення та виплати частини пенсії покликався на те, що відповідачу не встановлено обов`язку здійснювати перевірки стажу.

Вважає необґрунтованими висновки судів про те, що направлення формуляра про обчислення та виплату частини пенсії, органами Пенсійного фонду України можливе лише при умові наявності стажу для призначення пенсії, оскільки Пенсійний фонд України не наділений повноваженнями для визначення, чи відповідають надані документи вимогам законодавства іншої держави.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції, станом на час призначення пенсії позивачу (Закон 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 5 Розділу XV Прикінцеві положення цього Закону передбачено порядок зарахування до страхового стажу періодів роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі, особи на яких поширюються пільги обчислення такого страхового стажу та порядок його підтвердження.

Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення (Угода) громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.

За правилами статі 4 цієї Угоди при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці: 1) за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; 2) за умови, що вони були зайняті повний робочий день.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що станом на час звернення до відповідача із заявами про призначення пенсії у позивача був відсутній необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах загальний та спеціальний стаж, відсутність якого підтверджена судовими рішеннями у справах № 693/575/13-а та № 693/623/15-а, які набрали законної сили.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо відсутності підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що обставини справ № 693/575/13-а та № 693/623/15-а є відмінними від цієї справи і висновки у цих справах не могли бути враховані судами першої та апеляційної інстанцій є безпідставним, оскільки спірним періодом у справі, яка розглядається, є один і той же період роботи позивача на підприємстві «Воля», що й у справах № 693/575/13-а та № 693/623/15-а.

Оскільки у справах № 693/575/13-а та № 693/623/15-а за участю позивача встановлено відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду його роботи на підприємстві «Воля», то суди відповідно до статті 72 КАС України (в редакції до 15.12.2017) обґрунтовано врахували такі висновки під час вирішення цієї справи.

Крім того, передбачена статтею 6 «Угоди про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року» процедура переведення частини пенсії з іншої держави, яка передбачає заповнення формуляру про обчислення та виплату частини пенсії, стосується уже призначених пенсій, право на які не заперечується суб?єктом її призначення, відтак доводи касаційної скарги в цій частині також є безпідставним.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки за наслідками касаційного перегляду в межах доводів касаційної скарги встановлено, що при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допущено, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 28.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук