Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 696/1136/14-ц

провадження № 61-11937св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Курило В. П. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник -прокурор Кам?янського району Черкаської області в інтересах держави в особі Катеринівської сільської ради Кам?яського району Черкаської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кам?янського районного суду Черкаської області від 23 липня 2014 року у складі судді Коваленка В. І. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Храпака В. Д., Новікова О. М., Ювшина В. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року прокурор Кам?янського району Черкаської області в інтересах держави в особі Катеринівської сільської ради Кам?янського району Черкаської області звернувся до суду із заявою про визнання спадщини безхазяйним майном та визнання права власності на це майно за територіальною громадою.

Заява мотивована тим, що під час перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в Катеринівській сільській раді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 житель села Катеринівка, Кам`янського району Черкаської області. У день його смерті на адміністративній території Катеринівської сільської ради відкрилася спадщина на земельну ділянку, яка згідно акта на право приватної власності на земельну частку (пай) становить 2,11 га, вартість якої відповідно до витягу з технічної документації із землеустрою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на території Катеринівської сільської ради з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 на 2014 рік становить 52 640,67 грн.

Спадкоємці за законом чи заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Кам`янської державної нотаріальної контори не звертались.

Прокурор Кам`янського району Черкаської області просив визнати спадщину - земельну ділянку (пай) розміром 2,11 га, вартістю 52 640,67 грн, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 безхазяйним майном та визнати право власності на земельну ділянку розміром 2,11 га, вартістю

52 640,67 грн за територіальною громадою села Катеринівка Кам`янського району Черкаської області в особі Катеринівської сільської ради.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кам?янського районного суду Черкаської області від 23 липня 2014 року заяву задоволено.

Визнано спадщину, а саме земельну ділянку (пай) розміром 2,11 га вартістю 52 640,67 грн, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області і у відповідності до державного акта на право власності на землю серії І-ЧР № 029454 від 09 серпня

2002 року належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - безхазяйним майном.

Визнано право власності на земельну ділянку (пай) розміром 2,11 га вартістю 52 640,67 грн, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області і у відповідності до державного акта на право власності на землю серії І-ЧР № 029454

від 09 серпня 2002 року належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за територіальною громадою села Катеринівка Кам`янського району Черкаської області.

Передано безхазяйне майно, а саме земельну ділянку (пай) розміром 2,11 га вартістю 52 640,67 грн, що розташована на території Катеринівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області і у відповідності до державного акта на право власності на землю серії І-ЧР № 029454

від 09 серпня 2002 року належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у комунальну власність Катеринівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області.

Задовольняючи заяву, місцевий суд виходив із необхідності визнання неуспадкованої земельної ділянки (паю) ОСОБА_3 безхазяйним майном і передання його тогочасному суб`єкту права державної власності на землю - Катеринівській сільській раді Кам`янського району Черкаської області у судовому порядку, згідно правил статей 137 555 ЦК Української РСР 1963 року, оскільки спадкоємці за законом чи за заповітом про прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки (паю) та видачі свідоцтва на неї до нотаріальної контори не звертались.

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Кам?янського районного суду Черкаської області від 23 липня

2014 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 не була спадкоємцем померлого ОСОБА_3 і її права на той час не були порушені.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

17 травня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Кам?янського районного суду Черкаської області від 23 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області

від 30 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви прокурора відмовити, а провадження у справі закрити.

Касаційна скарга мотивована тим, що після смерті батька ОСОБА_1 прийняла спадщину в порядку статті 549 ЦК Української РСР 1963 року, так як фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Однак своєчасно оформити свої спадкові права на майно не мала змоги, так як у свідоцтві про її народження у графі про батька був відсутній запис. У зв?язку з цим родинні відносини ОСОБА_1 з ОСОБА_3 підтверджені в судовому порядку.

Судами неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи інших учасників справи

10 липня 2018 року Катеринівська сільська рада Кам?янського району Черкаської області через засоби поштового зв?язку направила до Верховного Суду листа, згідно якого вона визнає касаційну скаргу повністю та просить розглядати справу без участі представника.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року поновлено представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Кам?янського районного суду Черкаської області від 23 липня 2014 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Кам?янського районного суд Черкаської області.

У липні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кам?янського районного суду Черкаської області

від 23 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області

від 30 листопада 2017 рокуздійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:

Відхиляючи аргументи апеляційної скарги та погоджуючись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання неуспадкованої земельної ділянки (паю) ОСОБА_3 безхазяйним майном і передання його тогочасному суб`єкту права державної власності на землю - Катеринівській сільській раді Кам`янського району Черкаської області у судовому порядку, згідно правил статей 137 555 ЦК Української РСР

1963 року, апеляційний суд виходив із того, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 не була спадкоємцем померлого ОСОБА_3 і її права на той час не були порушені.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

ОСОБА_1 є особою, яка не брала участі у справі. При відхиленні її апеляційної скарги апеляційної скарги, апеляційний суд зробив висновок про те, що на час ухвалення рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 не була спадкоємцем померлого ОСОБА_3 і її права на той час не були порушені.

Разом із тим, у повній мірі погодитися із цим висновком апеляційного суду неможливо, з таких підстав.

Тлумачення статті 13, частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) дозволяє стверджувати, що правом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції наділені, у тому числі й, особи, які не брали участі у справі, за умови, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Таким чином, для перегляду справи в апеляційному порядку, в першу чергу, підлягає встановленню чи порушені оскарженим судовим рішенням права чи інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу.

Системне тлумачення статті 292 та частини третьої статті 297 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги та розгляду справи судом апеляційної інстанції) при поданні апеляційної скарги особою, яка не має права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов`язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Проте, під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом вказані норми процесуального права дотримані не були.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущено тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. П. Курило Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун