Постанова

Іменем України

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 696/754/18

провадження № 61-7025св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест-центр»,

заінтересовані особи: Кам`янська районна державна адміністрація Черкаської області, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Баландинська сільська рада Кам`янського району Черкаської області,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест-центр» на ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2019 року у складі судді Шкреба В. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест-центр», заінтересовані особи: Кам`янська районна державна адміністрація Черкаської області, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Баландинська сільська рада Кам`янського району Черкаської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест-центр» (далі - ТОВ «Агрокомінвест-центр») звернулося до суду із вищевказаною заявою, посилаючись на те, що 05 грудня 2008 року між ВСК імені Шевченка та ТОВ «Агрокомінвест-центр» було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд (цілісного майнового комплексу), розташованих по вулиці Шевченка, 1-а у селі Баландине Кам`янського району Черкаської області .

18 грудня 2008 року на виконання умов договору купівлі-продажу було складено акт приймання-передачі у власність будівель та споруд та земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 27 га під цими спорудами.

У січні 2018 року товариство звернулося до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кам`янської районної державної адміністрації Черкаської області із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 26,4980 га, проте 23 січня 2018 року отримало рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, в якому зазначено про неможливість встановити набуття речових прав на земельну ділянку у зв`язку з відсутністю укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є вищезазначена земельна ділянка або рішення суду, що набрало законної сили.

У зв`язку з неможливістю отримання іншого документу для реєстрації права на земельну ділянку площею 26,4980 га під господарськими будівлями та спорудами, набутими у власність заявником на підставі договору купівлі-продажу, та з метою подальших дій заявника щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, ТОВ «Агрокомінвест-центр» змушене звернутися до суду із відповідною заявою в порядку окремого провадження.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Агрокомінвест-центр» просило встановити факт належності на праві приватної власності товариству земельної ділянки під комплексом будівель та споруд, що розташовані за адресою: Черкаська область, Кам`янський район, село Баландине, вулиця Шевченка, 1-а , та перебувають у власності ТОВ «Агрокомінвест-центр» на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2008 року і акта приймання-передачі від 18 грудня 2008 року, площею 26,4908 га, кадастровий номер 7121880500:02:000:1089.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі за заявою ТОВ «Агрокомінвест-центр».

Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Кам`янському районі Черкаської області повернути із розрахункового рахунку УК у Кам`янському районі Черкаської області ТОВ «Агрокомінвест-центр» сплачений ним судовий збір у сумі 881 грн.

Роз`яснено заявнику право на звернення до господарського суду за правилами статей 27 29 ГПК України.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що заявником у цій справі є юридична особа, і як випливає із змісту заяви у правовідносинах сторін склався спір про право, який стосується права власності на земельну ділянку під комплексом будівель заявника.

Також місцевий суд зазначив про те, що спір між сторонами є таким, що випливає з господарських відносин, тобто таким, що не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрокомінвест-центр» залишено без задоволення, а ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактично між учасниками справи, які є юридичними особами, виник спір з приводу визнання та реєстрації права власності на земельну ділянку під комплексом будівель, які перебувають у власності ТОВ «Агрокомінвест-центр».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2020 року ТОВ «Агрокомінвест-центр» подало касаційну скаргу на ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий суд неправильно встановив обставини справи, визначив заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, як позовну, що не відповідає обставинам справи, оскільки товариство позовну заяву до суду не подавало.

На час звернення із цією заявою спірна земельна ділянка не перебувала та не перебуває у спорі і не перебуває у власності держави, комунальній власності або у власності фізичної особи, що виключає наявність спору про право на цю земельну ділянку.

Враховуючи викладене у даних правовідносинах відсутні юридичні або фізичні особи, до яких товариство може подати позов в порядку господарського судочинства.

Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення місцевого суду, не зазначив суб`єктний склад учасників господарського процесу у цих правовідносинах, не надав правової оцінки заяві Баландинської сільської ради від 26 лютого 2020 року, яка повідомила про відсутність спору про право власності між заявником та сільською радою.

Правовідносини у цій справі не підпадають під дію ГПК України, а повинні бути розглянуті в порядку окремого провадження.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У червні 2020 року Баландинська сільська рада Кам`янського району Черкаської області подала до Верховного Суду заяву про задоволення касаційної скарги ТОВ «Агрокомінвест-центр», в якій просила задовольнити касаційну скаргу ТОВ «Агрокомінвест-центр», скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

ТОВ «Агрокомінвест-центр» звернулося до Кам`янського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просило встановити факт належності на праві приватної власності ТОВ «Агрокомінвест-центр» земельної ділянки під комплексом будівель та споруд, що розташовані за адресою: Черкаська область, Кам`янський район, село Баландине, вулиця Шевченка, 1-а , і перебувають у власності ТОВ «Агрокомінвест-центр» на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2008 року та акта приймання-передачі від 18 грудня 2008 року, відповідно площею 26,4908 га, кадастровий номер 7121880500:02:000:1089.

Встановлення даного факту заявнику необхідно для подальших дій щодо реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Кам`янського районного суду Черкаської області.

19 травня 2020 року справа № 696/754/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги(частини перша, третя статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Частиною четвертою статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц (провадження № 14-225цс18).

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Крім того, сам по собі юридичний факт не існує, поки його не встановить суд.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ в порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб, встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись до суду в порядку окремого провадження ТОВ «Агрокомінвест-центр» просило встановити факт, що має юридичне значення, а саме - право власності на земельну ділянку.

Вказана заява обґрунтована тим, що 05 грудня 2008 року між ВСК імені Шевченка та ТОВ «Агрокомінвест-центр» було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд (цілісного майнового комплексу).

18 грудня 2008 року на виконання умов договору купівлі-продажу було складено акт приймання-передачі у власність будівель та споруд, а також земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 27 га під цими спорудами.

У січні товариство звернулося до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кам`янської РДА Черкаської області із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 26,4980 га, проте 23 січня 2018 року ТОВ «Агрокомінвест-центр» отримало рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, в якому зазначено про неможливість встановити набуття речових прав на земельну ділянку у зв`язку із відсутністю укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є вищезазначена земельна ділянка або рішення суду, що набрало законної сили.

У зв`язку із неможливістю отримання іншого документа для реєстрації права на земельну ділянку площею 26,4980 га під господарськими будівлями та спорудами, набутими у власність заявником на підставі договору купівлі-продажу, та з метою подальших дій заявника щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, ТОВ «Агрокомінвест-центр» звернулося до суду із відповідною заявою в порядку окремого провадження.

Факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що фактично ТОВ «Агрокомінвест-центр» шляхом звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження, ставить вимоги про визнання за товариством права власності на земельну ділянку площею 26,4908 га, під комплексом будівель та споруд, які перебувають у власності товариства на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2008 року та акта прийому-передачі від 18 грудня 2008 року, що суперечить положенням статті 293 ЦПК України.

Також відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався, крім того, на те, що спір за сукупністю суб`єктного складу, характеру правовідносин та предмету спору належить до господарської юрисдикції.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна, оскільки у своїй заяві ТОВ «Агрокомінвест-центр» не посилалося на наявність такого спору чи порушення його прав іншою юридичною особою.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 13 ЦПК України визначення предмета спору, змісту позовних вимог та перелік доказів є виключним правом позивача (заявника).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц (провадження № 14-225цс18).

Встановивши те, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, помилково застосував положення статті 186 ЦПК України замість норм статті 315 цього Кодексу, що є підставою для зміни мотивів відмови у відкритті провадження у цій справі.

Також посилаючись як на підставу розгляду справи в порядку господарського судочинства на суб`єктний склад спору, суди не звернули уваги на те, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб за відсутності спору між учасниками справи.

Лише у випадку звернення до суду із позовною заявою про визнання права власності на спірну земельну ділянку, яка належала на праві колективної власності іншій юридичній особі, та наявності порушеного права позивача, невизнання його права відповідачем, тобто при наявності спору між сторонами, можна вирішувати питання щодо юрисдикційності спору та розгляду його в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене посилання у мотивувальній частині ухвали Кам`янського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року про те, що цей спір підлягає вирішенню в позовному провадженні за правилами господарського судочинства є передчасним.

Відповідно до статті 412 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення слід змінити на підставі статті 412 ЦПК України, а саме в частині мотивів відмови у відкритті провадження у цій справі, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест-центр» задовольнити частково.

Ухвалу Кам`янського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомінвест-центр», заінтересовані особи: Кам`янська районна державна адміністрація Черкаської області, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Баландинська сільська рада Кам`янського району Черкаської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров І. М. Фаловська