ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
м. Київ
справа №697/1813/15-а
адміністративне провадження №К/9901/24077/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 697/1813/15-а
за позовом ОСОБА_1 до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду Черкаської області (далі - Канівське ОУ ПФУ) про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок призначеної пенсії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Канівського ОУ ПФУ.
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області (далі - Управління ПФУ; правонаступником якого є Канівське ОУ ПФУ) призначити йому з 03.10.2012 основну та додаткову пенсію відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а, статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ), статті 25, частини першої статті 27, статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), виходячи з його заробітної плати в зоні Чорнобильської атомної електростанції (далі - ЧАЕС) за лютий 1987 року у сумі 954 крб 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб 00 коп., у розмірі 4 590, 55 грн у місяць, у тому числі: 4 333,75 грн - державна пенсія; 256,80 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю (у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі №697/1170/14-а) та в подальшому проводити її виплату з урахуванням вищевказаних правових норм;
стягнути з Управління ПФУ на його користь недонараховану пенсію за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 у розмірі 130 927, 45 грн;
стягнути з Управління ПФУ на його користь недонараховану пенсію за період з 25.11.2015 по 05.09.2016 у розмірі 30 581, 46 грн;
зобов`язати Управління ПФУ здійснити йому з 03.10.2012 по 05.09.2016 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати, згідно із Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що діями відповідача порушено його право на отримання належної йому пенсії, оскільки при розрахунку його пенсії на виконання судового рішення у справі № 697/1170/14-а Управління ПФУ здійснило перерахунок його заробітної плати за періоди з 04.02.1987 по 15.02.1987 та з 01.04.1987 по 15.04.1987 згідно із Указом Президента України від 25.08.1996 № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» (далі - Указ № 762) та постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 1002 «Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формуванням вартісних показників в умовах грошової реформи», у відповідності з якими в Україні проведено грошову реформу, а саме введено в обіг гривні. Українські карбованці у зв`язку із прийняттям зазначеного Указу № 762 підлягають обміну на гривні за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню. Натомість, позивач зазначив, що такий перерахунок проведено без врахування вимог Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ), згідно з яким його заробітна палата за вказані періоди підлягає перерахунку також із проведенням її індексації за період з 03.07.1991 (дата введення в дію Закону № 1282-ХІІ) по 02.09.1996 (дату введення гривні згідно із Указом № 762/96).
2. Канівський міськрайонний суд Черкаської області постановою від 12.10.2016 задовольнив позовні вимоги:
визнав неправомірними дії Канівського ОУ ПФУ щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком;
зобов`язав Канівське ОУ ПФУ призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.10.2012, основну та додаткову пенсію відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі №697/1170/14-а відповідно до статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ, статті 25, частини першої статті 27, статті 40 Закону № 1058-IV, виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб 00 коп., у розмірі 4590, 55 грн у місяць, у тому числі: 4333,75 грн - державна пенсія; 256,80 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю та в подальшому проводити її виплату;
стягнув з Канівського ОУ ПФУ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недонараховану пенсію за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 у розмірі 130 927, 45 грн;
стягнув з Канівського ОУ ПФУ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недонараховану пенсію за період з 25.11.2015 по 05.09.2016 у розмірі 30 581, 46 грн;
зобов`язав Канівське ОУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати, згідно із Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159 за період з 03.10.2012 по 05.09.2016.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.12.2016 апеляційну скаргу Канівського ОУ ПФУ задовольнив частково, постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.10.2016 скасував в частині задоволених позивних вимог про:
стягнення з Канівського ОУ ПФУ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недонарахованої пенсії за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 у розмірі 130 927, 45 грн;
стягнення з Канівського ОУ ПФУ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недонарахованої пенсії за період з 25.11.2015 по 05.09.2016 у розмірі 30 581, 46 грн;
зобов`язання Канівського ОУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати, згідно із Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159 за період з 03.10.2012 по 05.09.2016;
стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Канівського ОУ ПФУ на користь держави судового збору за розгляд справи у суді в розмірі 1615,09 грн, - та відмовив у цій частині позовних вимог;
в іншій частині рішення суду першої інстанції Київський апеляційний адміністративний суд - залишив без змін.
4. 12.01.2017 Канівське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.01.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
6. 08.02.2017 від позивача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану вище касаційну скаргу, в яких ОСОБА_1 просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване Канівським ОУ ПФУ судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
7. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
8. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. ОСОБА_1 з 03.10.2012 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, яка йому була призначена відповідно до статті 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), Закону № 1058-IV та статті 55 Закону № 796-ХІІ при загальному стажі 25 років 4 місяці 21 день за Списком №1 (ліквідатор аварії на ЧАЕС).
Канівський міськрайонний суд Черкаської області постановою від 21.05.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 25.09.2014 (справа № 697/1170/14-а), задовольнив позовні вимоги:
визнав неправомірними дії Управління ПФУ щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії;
зобов`язав Управління ПФУ при призначенні ОСОБА_1 основної і додаткової пенсії з 03.10.2012 згідно із нормами статті 56 Закону № 796-ХІІ врахувати його стаж роботи за Списком № 1 в потрійному розмірі, а саме 81 день, та виходячи з загального його стажу роботи 25 років збільшити основну державну пенсію на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років;
зобов`язав Управління ПФУ призначити ОСОБА_1 з 03.10.2012 згідно із статтями 49, 51, 56, пунктом 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ основну державну пенсію із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи у зоні відчуження, а додаткову пенсію за шкоду здоров`ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 03.10.2012 - до виникнення обставин, що обумовлюють інші зміни таких розмірів, та виплатити йому недоотриману різницю.
Управління ПФУ листом від 06.07.2015 №107/К-10 надало позивачу розрахунок розміру пенсії, відповідно до вище зазначеної постанови суду від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а, з якого видно, що розмір пенсії позивача за віком по двох складових станом на 03.10.2012 становить 876,38 грн:
619,58 грн - загальний розмір пенсії за віком;
256,80 грн додаткова пенсія потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
При розрахунку пенсії відповідачем було враховано заробітну плату позивача за період з 04.02.1987 по 15.02.1987 у розмірі 0,00954 грн, за період з 01.04.1987 по 15.04.1987 у розмірі 0,01389 грн.
Позивача також повідомлено про те, що при виконанні судового рішення від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а розмір його пенсії зменшився, у зв`язку із чим виникла переплата у сумі 6 719,88 грн, яка буде погашена згідно з рішенням комісії відповідача.
Згідно із довідками Канівського ОУ ПФУ від 27.04.2016 №2936/04, №2937/04, №2938/04 ОСОБА_1 виплачено пенсію за віком, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС при повному стажі за період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року - 15 827,50 грн, з січня 2014 року по грудень 2014 року - 13 790,32 грн; з січня 2015 року по листопад 2015 року - 13 838,11 грн.
Вважаючи, що пенсію нараховано та виплачено у розмірі меншому, ніж це передбачено чинним законодавством, позивач звернувся до суду з позовом.
Для з`ясування питань, що мають значення для правильного вирішення даної справи, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
чи правильно нарахована ОСОБА_1 , 1960 року народження, призначена йому пенсія у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а за період з 03.10.2012 по даний час виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у розмірі 846 крб 46 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1359 крб 25 коп;
якщо ні, то яка сума пенсії не донарахована та не виплачена позивачу ОСОБА_1 , 1960 року народження, за період з 03.10.2012 по 24.11.2015, виходячи з заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у розмірі 846 крб 46 коп. та за квітень 1987 року у розмірі 1359 крб. 25 коп, з відображенням по роках;
чи підлягає застосуванню територіальним органом Пенсійного фонду України Закон № 1283-ХІІ при нарахуванні ОСОБА_1 державної пенсії;
з якої суми повинна обчислюватись та нараховуватись ОСОБА_1 державна пенсія.
За клопотаннями експерта та позивача, з метою уточнення питань, поставлених експерту, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28.04.2016 призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
чи правильно нарахована ОСОБА_1 , 1960 року народження, призначена йому пенсія у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а за період з 03.10.2012 по даний час виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у розмірі 954 крб 00 коп. та за квітень 1987 року у розмірі 1389 крб 00 коп.;
якщо ні, то яка сума пенсії не донарахована та невиплачена позивачу за період з 03.10.2012 по 24.11.2015, та у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а виходячи з заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у розмірі 954 крб 00 коп. та за квітень 1987 року у розмірі 1389 крб 00 коп., з відображенням по роках;
чи підлягає застосуванню територіальним органом Пенсійного фонду України Закон № 1283-ХІІ, при нарахуванні ОСОБА_1 державної пенсії;
з якої суми повинна обчислюватись та нараховуватись ОСОБА_1 державна пенсія.
На виконання вказаної ухвали суду першої інстанції від 24.11.2015 Черкаським науково-дослідним інститутом Міністерства внутрішніх справ України до суду першої інстанції надано висновок експерта від 14.06.2016 № 3/56, відповідно до висновків якого:
Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі №697/1170/14-а, статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ, статті 25, частини першої статті 27, статті 40 Закону № 1058-IV, розмір пенсії ОСОБА_1 , нарахованої станом на 03.10.2012, виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп., повинен складати 4 590,55 грн, у тому числі:
4 333,75 грн - державна пенсія;
256,80 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю (у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі №697/1170/14-а).
Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а, статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ, статті 25, частини першої статті 27, статті 40 Закону № 1958-ІV, виходячи з заробітної плати ОСОБА_1 в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у розмірі 954 крб 00 коп та за квітень 1987 року у розмірі 1389 крб. 00 коп., не донарахована та не виплачена пенсія ОСОБА_1 за період з 03.01.2012 по 24.11.2015 складає 130 927,45 грн.
При нарахуванні ОСОБА_1 державної пенсії, Пенсійним фондом України підлягає застосуванню Закон №1283-ХІІ та постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових жохові населення». У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Індексація пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат) проводиться в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії проводиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер.
У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищували прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
4. Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі №697/1170/14-а, статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ, ОСОБА_1 повинна була нараховуватись державна пенсія з заробітної плати за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи в зоні відчуження - за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп., а додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував висновок експерта та вказав, що основна та додаткова пенсія позивача повинна складати - 4 590 грн. 55 коп. у місяць, у тому числі: 4 333,75 грн. - державна пенсія; 256,80 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю. Також суд першої інстанції задовольнив вимоги і в частині стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV та Закону № 2050-ІІІ.
13. Суд апеляційної інстанції частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у відповідній частині, виходив із того, що положення законодавства стосовно компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати не підлягають застосуванню до заявлених позовних вимог в частині стягнення пенсії та виплати компенсації, адже приписи цієї норми регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини пенсійного органу. Натомість у справі, що розглядається, право позивача на отримання пенсії у спірному розмірі відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду. Таким чином, пенсію у спірному розмірі позивачу нараховано не було, а тому, на думку апеляційного суду, підстави для її стягнення та нарахування компенсації наразі відсутні.
При цьому, суд апеляційної інстанції погодився із розрахунком пенсії, наведеним у висновку експерта.
14. Касаційну скаргу Канівське ОУ ПФУ мотивувало тим, що оскільки позивач має стаж роботи до та після 01.01.2004, розрахунок його пенсії відбувається як сума двох складових: по першій складовій розраховується розмір пенсії зі стажу та заробітної плати, набутих до 01.01.2004 згідно із Законом № 1788-ХІІ; по другій складовій розраховується розмір пенсії зі стажу та заробітної пати отриманих після 01.01.2004 згідно із Законом № 1058-IV.
15. У запереченнях на зазначену касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує на те, що відповідач неправомірно при призначенні йому пенсії по першій складовій застосував Закон № 1788-ХІІ, оскільки лише за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX); далі - КАС України], колегія суддів виходить із такого.
17. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
18. Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд вважає, що зазначеним вимогам закону таке судове рішення не відповідає з огляду на наступне.
19. Згідно зі статтею 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
20. У статті 246 КАС України визначено зміст рішення, який за загальним правилом складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
21. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу (частина четверта статті 246 КАС України).
22. У свою чергу, метою апеляційного перегляду є перегляд судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
23. Отже, застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, шляхом застосування судом норм матеріального права повинно бути вирішено спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.
24. Право позивача згідно із положеннями статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ на отримання з 03.10.2012 основної державної пенсії із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи у зоні відчуження та додаткової пенсії за шкоду здоров`ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням його стажу роботи за Списком № 1 в потрійному розмірі, а саме 81 день, та збільшенням основної державної пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлено судовими рішеннями у справі № 697/1170/14-а, що набрали законної сили.
25. Як було встановлено судами попередніх інстанцій на виконання постанови Канівського міськрайонного суду від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а відповідачем було здійснено розрахунок пенсії позивача з урахуванням його роботи за період з 04.02.1987 по 15.02.1987 у розмірі 0,00954 грн, за період з 01.04.1987 по 15.04.1987 у розмірі 0,01389 грн.
26. У справі, яка розглядається спір виник у зв`язку із незгодою позивача із розміром нарахованої йому пенсії, оскільки, на його думку, відповідачем невірно визначено заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії.
27. При цьому, вирішуючи спір, суд першої інстанції з висновком якого частково погодився суд апеляційної інстанції, прийняв до уваги зазначений вище висновок експерта та погодився з його висновком щодо розрахунку пенсії позивача.
28. Поряд з цим, жодної норми матеріального права та мотивів їх застосування чи незастосування стосовно визначення заробітної плати для обчислення пенсії позивача не наведено ні в постанові суду першої інстанції, ні в постанові суду апеляційної інстанції.
29. До того ж, колегія суддів наголошує на тому, що за правилами частини п`ятої статті 82 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) висновок експерта для суду не є обов`язковим.
30. А відповідно до статті 108 КАС України (в нині діючій редакції КАС України) висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
31. З урахуванням наведеного рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із направленням на новий розгляд для встановлення обставин, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, надання правильної юридичної оцінки встановленим обставинам та постановлення рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України із застосуванням відповідних норм матеріального та процесуального права з наведенням мотивів їх застосування.
32. Відповідно до частин другої та четвертої статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального та процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.10.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, скасувати, а справу №697/1813/15-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду