ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2020 року

Київ

справа №697/2382/16-а

адміністративне провадження №К/9901/19158/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації

на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2016 (головуючий суддя: Льон О.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя: Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.)

у справі №697/2382/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про:

- визнання дій Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради щодо відмови позивачу у прийомі документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 протиправними;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради прийняти документи ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради внести подання до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ОСОБА_1 з 16.08.2016.

2. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2016, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації у прийнятті документів ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії; зобов`язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради прийняти документи ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії; зобов`язано Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради внести подання до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії ОСОБА_1 з 16.08.2016; зобов`язано Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та вирішити питання про видачу ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. Позивач з 1982 року проживає у місті Каневі Черкаської області.

3.2. 14.12.1992 позивачу був наданий статус громадянина, який постійно проживає або постійно працює у зоні посиленого радіоактивного контролю та відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було видано посвідчення категорії 4.

3.3. Висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС" №36 від 02.06.2016 встановлено, що захворювання позивача пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС.

3.4. З 11.08.2016 було встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААА №205344.

3.5. Позивач 16 серпня 2016 року звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради із заявою до Директора Департаменту соціального захисту населення Чичикало Р.О. про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, до заяви подано визначений пакет документів.

3.6. Листом від 06.10.2016 №2197/05-20 відповідач повідомив про те, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» позивач вважається такою особою, що не проживає на забрудненій території, тому підстави для видачі посвідчення постраждалого першої категорії із числа постраждалих категорії 4 відсутні. Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА від 15.09.2016 № 1474/05, на даний час, за усним повідомленням міністерства соціальної політики України, триває процес внесення змін до Закону та врегулювання порушеного питання.

4. Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач - Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, подав касаційну скаргу на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та закрити провадження у справі.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, оскаржувані судові рішення не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Зазначив, що на даний час позивач не проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, оскільки такої зони, відповідно до чинного законодавства, немає, та як наслідок посвідчення потерпілого 4 категорії втратило чинність з 01.01.2015. Скаржник наполягає на тому, що на момент складення експертного висновку позивач не мала статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи .

6. Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частина 1).

8. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

9. Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

10. Відповідно до статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

11. На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).

12. Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, мотивовано відсутністю з 01.01.2015 у переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю та скасуванням статті 23 Закону № 796-XII, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

14. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII містилося у статті 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов`язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.

15. Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

16. 01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, яким статтю 2 Закону № 796-XII було виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абз. 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.

17. Цим законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

18. 14.12.1992 позивач набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, тобто до 01.01.2015 і цей статус є безстроковий.

19. Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.

20. Крім того, Закон № 796-XII у редакції, чинній після 01.01.2015, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, певних пільг та компенсацій. Зокрема, статті 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).

21. Отже, виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

22. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2019 (справа № 697/121/17).

23. Відтак правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.

24. Враховуючи викладене та той факт, що позивачу встановлено друга група інвалідності (захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС), останній має право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

25. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

26. Згідно з частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. Враховуючи, що при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді С.Г. Стеценко

С.М. Чиркін