ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 697/645/23

провадження № 61-1891св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа -Ржищівська міська рада Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області у складі судді

Скирди Б. К., присяжних: Синящокої-Россол Т.С., Сайка П.М., від 11 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Новікова О. М., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л., від 28 листопада 2023 року і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ржищівська міська рада Київської області, звернулася до суду із заявою про оголошення померлою ОСОБА_2 .

2. Свої вимоги заявниця мотивувала тим, що її сестра ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька села Ведмедівка, Обухівського (колишнього Миронівського) району, Київської області, у січні

2018 року пішла з дому у невідомому напрямку і до цього часу не повернулась. З метою розшуку ОСОБА_2 та встановлення її місцезнаходження вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів. З січня 2018 року, тобто більше п`яти років, про місцезнаходження її сестри ОСОБА_2 ні їй особисто, ні правоохоронним органам, ні органам місцевого самоврядування нічого не відомо.

3. Заявниця вказувала на те, що ОСОБА_2 за час проживання у

с. Ведмедівка постійно зловживала алкогольними напоями, вела аморальний спосіб життя, підтримувала стосунки з антисоціальним елементом. До січня 2018 року сестра періодично зникала з дому на тривалі терміни, але потім поверталася додому. З січня 2018 року по цей час будь-які відомості про неї, її місце знаходження відсутні. Згідно з доводами заявниці, антисоціальний спосіб життя, відсутність протягом більше п`яти років відомостей про місцезнаходження ОСОБА_2 дають підстави стверджувати, що її немає в живих.

4. ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла

ОСОБА_3 - її та ОСОБА_2 матір. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, яке їй належало. ОСОБА_3 була власником 1/2 частки трьох земельних ділянок на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області

з кадастровими номерами 3222981500:12:207:0050, 3222981500:12:207:0055, 3222981500:12:207:0056 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

5. Оскільки вона подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , а місцезнаходження її сестри протягом більше п`яти років невідоме, просила оголосити померлою ОСОБА_2 з посиланням на те, що це їй необхідно для реєстрації смерті її сестри, вступу в спадщину та оформлення документів на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області

від 11 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявницею не доведено обставин та не надано об`єктивних даних, які б давали суду підстави зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , а сама по собі відсутність відомостей про місце її перебування не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня

2023 року - без змін.

9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для вірогідного припущення про смерть ОСОБА_2 . Відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_2 протягом п`яти років у с. Ведмедівка Обухівського району Київської області сама по собі не може бути підставою для оголошення її померлою. Крім того суд апеляційної інстанції зазначив, що оголошення ОСОБА_2 померлою не є необхідною та обов`язковою умовою для реалізації ОСОБА_4 її спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки для прийняття спадщини необхідною умовою є заява про прийняття спадщини від самої заявниці ОСОБА_1 як спадкоємиці за законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

10. 05 лютого2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, передати справу на новий розгляд.

11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає порушення норм процесуального права, вказавши, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

12. Заявниця вважає, що звернення до правоохоронних із заявою про зникнення ОСОБА_2 є достатьою підставою для того, щоб працівники поліції здійснили комплекс оперативно-розшукових заходів щодо розшуку зниклої ОСОБА_2 . Оголошення померлої її сестри ОСОБА_2 необхідне їй для реєстрації її смерті, вступу у спадщину та оформлення документів на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .

13. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди неправильно оцінили покази свідків, які підтверджують факт зникнення ОСОБА_2 та відсутність її за місцем реєстрації та проживання з січня 2018 року.

14. Заявниця також вказує, що висновки судів попередніх інстанцій спростовуються інформаційною довідкою відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, яка була надана їй після прийняття оскаржуваних рішень, та яка підтверджує факт її письмового звернення до відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції

ГУ НП в Київській області з проханням встановити місце знаходження та розшук її сестри ОСОБА_2 . Посилається на те, що відділ поліції

№ 2 Обухівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області на виконання вимог ухвали Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року надав суду недостовірні відомості, які не можна вважати належними та допустимими доказами у справі.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15. Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрами, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1

від 17 липня 1985 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2

від 16 грудня 2006 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3

від 27 січня 1983 року.

16. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії

НОМЕР_4 .

17. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 4,29 га, кадастровий номер 3222981500:12:207:0050, 1/2 частки земельної ділянки площею 0,65 га, кадастровий номер 3222981500:12:207:0055, та 1/2 частки земельної ділянки площею 2,4967 га, кадастровий номер 3222981500:12:207:0056, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом

від 13 червня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-871, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 127445970 від 13 червня 2018 року, копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 червня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-867, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 127385490 від 13 червня 2018 року, копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 червня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-869, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності

№ 127425933 від 13 червня 2018 року.

18. Відповідно до довідки виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області № 14/04-02-04-57 від 21 березня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , до січня

2018 року. З 2018 року місце перебування та проживання ОСОБА_2 невідоме.

19. Згідно з листом відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області № 1992/109/1602/01-2023 від 20 березня

2023 року, відділом поліції розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо надання інформації з приводу розшуку ОСОБА_2 . В ході перевірки по обліках Національної поліції було встановлено факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . Відділом поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області, ЄО № 1511 від 21 травня

2016 року, за обліками невпізнаних трупів не значиться. Також за наданою інформацією від відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актових записів щодо смерті останньої не зазначено. Окрім цього, за наданою довідкою Грушівського старостинського округу ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично проживала за адресою:

АДРЕСА_1 , до січня 2018 року. Однак з січня 2018 року остання за місцем проживання відсутня та про подальше місце перебування і проживання органи місцевого самоврядування вона не повідомляла. Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 жертвою злочину не стала, ознак складу кримінального правопорушення, передбачених

статтями 115 146 Кримінального кодексу України, не вбачається.

20. Листом № 4361/109/1602/03-2023 від 04 липня 2023 року, наданим на виконання ухвали суду першої інстанції, відділ поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області повідомив про те, що згідно з відомостями ІКС ІПНП Національної поліції України, заяв та повідомлень щодо розшуку ОСОБА_2 не надходило, ОРС категорії «Розшук» відділом поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області не заводилось. 20 лютого 2023 року ОСОБА_1 зверталась з письмовою заявою щодо перевірки по обліках НП ОСОБА_2 . В ході перевірки по обліках Національної поліції було встановлено факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . Відділом поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області, ЄО № 1511 від 21 травня 2016 року, за обліками невпізнаних трупів не значиться. Також за наданою інформацією від відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актових записів щодо смерті останньої не зазначено. Окрім цього, за наданою довідкою Грушівським старостинським округом, ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , до січня 2018 року. Однак з січня 2018 року остання за місцем проживання відсутня та про подальше місце перебування та проживання вона не повідомляла.

Позиція Верховного Суду

21. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

22. Згідно з положеннями пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

23. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

24. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

25. Смерть - це повне і незворотне припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

26. Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

27. Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

28. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

29. Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

30. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному, достатньо обґрунтованому припущенні смерті особи.

31. У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

32. На цьому також наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20.

33. Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про оголошення особи померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

34. Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

35. Подібний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21, від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22.

36. На наявність у суду саме права, а не обов`язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.

37. При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

38. За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

39. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

40. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим і витребуваним доказам, встановивши, що заявниця не надала достатніх доказів на підтвердження вірогідності смерті її сестри ОСОБА_2 , наявності обставин, які б свідчили, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або давали підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви.

41. Вказуючи на вірогідність смерті ОСОБА_2 як на підставу для оголошення її померлою, заявниця не підтвердила свої доводи належними доказами.

42. Під час вирішення спору судами досліджено довідку виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області № 14/04-02-04-57

від 21 березня 2023, лист № 1992/109/1602/01-2023 від 20 березня

2023 року та лист № 4361/109/1602/03-2023 від 04 липня 2023 року відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області, у відповідності до яких ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , до січня 2018 року. З 2018 року місце перебування та проживання

ОСОБА_2 невідоме.

43. Об`єктивно оцінивши вказані докази, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що встановлені обставини не дають підстав для висновку про ймовірну смерть ОСОБА_2 .

44. За обставин цієї справи, суди виходили з того, що відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_2 протягом трьох років у с. Ведмедівка Обухівського району Київської області сама по собі не може бути підставою для оголошення її померлою.

45. Слід також погодитися з висновками апеляційного суду про те, що оголошення ОСОБА_2 померлою не є необхідною умовою для реалізації ОСОБА_1 її спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 .

46. Подібні висновки також висловлені у постанові Верховного Суду

від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23 (провадження

№ 61-14137св23).

47. Доводи касаційної скарги, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанцій та апеляційного суду і не свідчать про те, що обставини справи встановлені на підставі недопустимих доказів.

48. Слід також звернути увагу заявниці на те, що в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може брати до уваги нові докази, які не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, зокрема копію інформаційної довідки відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 07 грудня

2023 року, на яку заявниця посилалася в обґрунтування доводів касаційної скарги.

49. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм процесуального права.

50. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

51. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області

від 11 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду

від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара