Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 699/72/17-ц

провадження № 61-29727св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року у складі судді Подороги Л. В. та постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року у складі суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Корсунь-Шевченківська міська рада Черкаської області,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої руйнуванням будинку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовано тим, що він є власникомчастки будинку по АДРЕСА_1 . Суміжним власником частини будинку є ОСОБА_2 , який у 2012 році повідомив його, що має бажання здійснити ремонт спільної внутрішньої стіни будинку. Після даної пропозиції ОСОБА_2 написав розписку та розпочав ремонтні роботи. Разом з тим, внаслідок проведеного будівництва частина його будинку демонтована, ОСОБА_2 продовжив будівництво суміжної стіни далі на його території, перенісши суміжну стіну. Починаючи з 2012 року порушені його права як власника будинку, оскільки будинок зруйнований, спільну стіну перенесено та продовжено її будівництво на його ж земельній ділянці.Вартість відновлення знесеної частини будинку з урахуванням ПДВ становить 129 340 грн 80 коп. З урахуванням індексу інфляції станом на 01 грудня 2016 року кошторисний розрахунок складає 137488 грн 73 коп. Відповідно до статті 625 ЦК України сума 3% річних становить 384 грн 92 коп. Загальна сума збитку складає 137 873 грн 65 коп. Упущена вигода від здачі житлового будинку в оренду за останні три роки становить 7 200 грн. Також, своїми діями ОСОБА_2 завдав йому моральної шкоди, розмір якої становить 150 тис.грн.

Уточнивши позов, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 збитки з урахуванням суми інфляції у розмірі 146 362 грн 47 коп., затрати, пов`язані з проведенням експертно-технічного дослідження знесеної частини будинку, в сумі 2 100 грн та витрати на пальне у сумі 750 грн, моральну шкоду в сумі 30тис. грн;зобов`язати ОСОБА_2 здійснити до 01 травня 2018 року демонтування незаконно збудованої стіни.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 на власний розсуд та під особисту відповідальність здійснив реконструкцію стіни будинку, що поділяє власність останнього із власністю ОСОБА_1 . Внаслідок такої реконструкції частина будинку позивача була знищена. За таких обставин, позивач мав право на відшкодування вартості пошкодженого майна з урахуванням індексу інфляції, витрат, пов`язаних з оцінкою заподіяної шкоди, а також на відшкодування моральної шкоди. Однак, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У позовній заяві позивач посилається на те, що з 2012 року його права як власника будинку були порушені. Таким чином, позивач сам зазначає про те, що про порушення його права власності йому стало відомо ще в 2012 році. До суду позивач звернувся лише 02 лютого 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивачем не надано. У частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 здійснити до 01 травня 2018 року демонтування незаконно збудованої стіни, довжина якої 9,52 м, 3,36 м та 1,10 м в ширину, суд вважає за необхідне відмовити за недоведеністю, оскільки позивач не надав суду належних доказів того, що дана стіна збудована саме на його земельній ділянці. Єдине лише зазначення в листі Управління ДАБІ в Черкаській області від 12 жовтня 2017 року про те, що «вбачається ймовірне захоплення частини земельної ділянки», не є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на власний розсуд та під особисту відповідальність здійснив реконструкцію стіни будинку, що поділяє власність останнього із власністю ОСОБА_1 . Внаслідок такої реконструкції частина будинку позивача була знищена і позивачу про дані обставини було відомо ще з 2012 року.За таких обставин, позивач, маючи право на відшкодування вартості пошкодженого майна з урахуванням індексу інфляції, витрат, пов`язаних з оцінкою заподіяної шкоди, а також на відшкодування моральної шкоди, звернувся до суду лише 02 лютого 2017 року за захистом своїх порушених прав, однак пропустив трирічний строк позовної давності звернення до суду, про застосування якого просив відповідач в суді першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову про відшкодування матеріальних збитків, однак в зв`язку з пропуском строку звернення до суду відмовив у задоволенні позовних вимог позивача, застосувавши строк позовної давності, з чим погоджується апеляційний суд. Також, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку. відмовивши в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 здійснити демонтування незаконно збудованої стіни, у зв`язку з недоведеністю, оскільки позивач не надав належних доказів того, що дана стіна збудована саме на його земельній ділянці.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 росить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що третя особа у справі - міська рада - не була присутньою у судових засіданнях, внаслідок чого суд не з`ясував, чи має відповідач у власності чи користуванні ту частину земельної ділянки, на якій зведено незаконне будівництво. Крім того, перебіг позовної давності почався із моменту закриття кримінального провадження у листопаді 2016 року. Він звертався до апеляційного суду із клопотанням залучити до матеріалів справи висновок експерта від 02 березня 2018 року щодо параметрів незаконно збудованої відповідачем стіни, виготовлення якого у межах розгляду справи судом першої інстанції було неможливим у зв`язку із кліматичними умовами, проте апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні такого клопотання.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Городищенського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди установили, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 отримав у спадок 9/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,2156 га.

14 грудня 1994 року на ім`я ОСОБА_1 видано технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду.

На підставі державного актана право приватної власності на землю від 11 січня 2002 року ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1995 га, що розташована по АДРЕСА_1 , для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 7122510100.08.11.004.

Згідно наявної в матеріалах справи розписки, складеної 21 вересня 2007 року ОСОБА_2 , він зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 , є власником будинку за даною адресою. Планує на власний розсуд здійснити ремонт спільної стіни будинку, яка буде згідно плану на будинок, спільною для співвласників будинку.

08 травня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області із заявою про те, що за адресою по АДРЕСА_3 пошкоджено частину будинку, яка належить йому на праві власності. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР 08.05.2014 року за № 12014250190000108, правова кваліфікація за частиною першою статті194 КК України, та розпочато досудове розслідування.

Постановою начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області Слищенка А. І. від 29 листопада 2016 року кримінальне провадження закрито за відсутностю складу кримінального правопорушення. Вирішено направити копію постанови до голови міської ради до Корсунь-Шевченківського району Черкаської області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 53-1 КУпАП.

Згідно даних акта Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 333, по вул. Правобережна, 196 у м. Корсунь-Шевченківський, власником якого є ОСОБА_1 , об`єкт будівництва відсутній (а. с.135).

Відповідно даних листа Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 12липня 2017 року, за результатом проведеної перевірки по АДРЕСА_1 відсутній об`єкт будівництва (будинок, його частина), що належало ОСОБА_1 . Будівельні роботи на час проведення перевірки не проводяться.

Згідно даних висновку ТОВ «Контакт-Сервіс» № 6/16/Буд. експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 11 травня 2016 року за заявою ОСОБА_1 , станом на травень 2016 року вартість будівництва (відновлення) знесеної частини будинку АДРЕСА_1 з урахуванням ПДВ становить 129 340 грн 80 коп.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності (а. с. 74).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

За приписами статті 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Колегія суддів вважає доводи касаційної скарги про незгоду із судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування майнової шкоди у зв`язку із пропуском строку позовної давності, безпідставними, а судові рішення у цій частині законними і обґрунтованими з огляду на те, що ОСОБА_1 зазначив у позовній заяві про те, що про порушення своїх прав дізнався у 2012 році, до суду позивач звернувся лише 02 лютого 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи, що позов у цій справі в частині відшкодування майнової шкоди подано із спливом позовної давності та позивачем не наведено причин поважності пропуску відповідного строку, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість судових рішень, якими відмовлено у вказаній частині позові у зв`язку із спливом позовної давності.

Разом з тим, не можна погодитися із висновками судів щодо застосування позовної давності до вимог про відшкодування моральної шкоди.

У частині першій статті 268 ЦК України визначено, що позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (статті 280 ЦК України).

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що до вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності не застосовуються.

Таким чином, суди не врахували, що до вимог про відшкодування моральної шкоди позовна давність не поширюється, оскільки вони випливають із порушення особистих немайнових прав, а пропуск позовної давності за вимогами про відшкодування майнової шкоди не свідчить про відсутність моральної шкоди.

Щодо вимог позивача зобов`язати ОСОБА_2 здійснити до 01 травня 2018 року демонтування незаконно збудованої стіни, необхідно зазначити таке.

Відповідно до положень статті 391 ЦПК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У цій частині позову суди відмовили з тих підстав, що позивач не надав суду належних доказів того, що дана стіна збудована саме на його земельній ділянці; зазначення в листі Управління ДАБІ в Черкаській області від 12 жовтня 2017 року про те, що «вбачається ймовірне захоплення частини земельної ділянки», не є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог.

Разом з тим, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що він звертався до апеляційного суду із клопотанням залучити до матеріалів справи висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 02 березня 2018 року щодо параметрів незаконно збудованої відповідачем стіни, виготовлення якого у межах розгляду справи судом першої інстанції було неможливим у зв`язку із кліматичними умовами, проте апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні такого клопотання.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).

Згідно прослуханого запису технічної фіксації судового засідання апеляційного суду від 14 березня 2018 року, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання позивача залучити до матеріалів справи висновок експертного будівельно-технічного дослідження від 02 березня 2018 року з тих підстав, що його не подано до суду першої інстанції; залучення такого висновку не впливає на вирішення спору, у якому відмовлено за спливом строку позовної давності.

Разом з тим, у позові про зобов`язання демонтувати незаконно збудовану стіну відмовлено за необґрунтованістю, при цьому позов у цій частині є негаторним та на нього не поширюються положення про позовну давність.

Крім того, апеляційний суд не дослідив причини (частина третя статті 367 ЦПК України) неподання висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 02 березня 2018 року до суду першої інстанції - кліматичні умови (сніговий покрив перешкоджав есперту-досліднику провести обміри самовільно захопленої відповідачем земельної ділянки позивача).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки суди не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також обставини про самочинно будівництво ОСОБА_2 на земельній ділянці позивача, що мають значення для правильного вирішення цього спору, то ухвалені ними судові рішення в частині відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання демонтувати незаконно збудовану стіну відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В частині вирішення позову про відшкодування майнової шкоди судові рішення залишаються без змін на підставі статті 410 ЦПК України.

Щодо судових витрат

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наслідками касаційного перегляду справи у задоволленні позову в частині відшкодування майнової шкоди відмовлено, а тому судові витрати ОСОБА_1 за подання позову про відшкодування майнової шкоди та оскарження судових рішень в цій частині покладаються на позивача.

В іншій частині позовних вимог розгляд справи не завершився, а тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 410, 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року скасувати у частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання демонтувати незаконно збудовану стіну та розподілу судових витрат, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В частині вирішення позову про відшкодування майнової шкоди рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Черкаської області від 14 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик