Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 703/3769/18

провадження № 61-14010св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Плескачівська сільська рада Смілянського району Черкаської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року в складі колегії суддів:

Храпка В. Д., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позов до Плескачівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько

ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилось право на спадкове майно, а саме: на земельну частку (пай) розміром 2.35 в умовних кадастрових гектарах

в КСП «Червоний Жовтень» с. Плескачівка, Смілянського району Черкаської області. На момент смерті ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживала та була зареєстрована позивач, яка прийняла спадщину після батька шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном померлого.

При зверненні до нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право на спадщину отримала постанову про нотаріальну відмову в зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на земельну частку (пай).

Зазначає, що не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку за відсутності правовстановлюючого документа на земельну часту (пай) тому змушена звернутися до суду із зазначеним позовом.

Просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) розміром 2.35 в умовних кадастрових гектарах

в КСП «Червоний Жовтень» с. Плескачівка, Смілянського району Черкаської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від

16 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на земельну частку(пай) площею 2,35 га, яка перебуває у колективній власності КСП «Червоний Жовтень» с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0206685 від 14 квітня 1997 року, належне ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач, яка є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , надала належні та допустимі докази, що фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

У квітні 2019 року особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скарга мотивована тим, що вона не була залучена до часті у справі, хоча є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_3 . На момент смерті батька та відкриття спадщини, вона була неповнолітньою, а тому вказаним рішенням порушуються її права та інтереси.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада

2018 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правовідносини, що

є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення даної справи підлягають застосуванню норми ЦК УРСР. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщину, а тому належними відповідачами у цій справі можуть бути саме органи державної фіскальної служби, а також інші спадкоємці, а не органи місцевого самоврядування.

Аргументи учасників справи

У липні 2019 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що в мотивувальній частині постанови апеляційний суд не надав жодної оцінки доводам апеляційної скарги та відзиву до неї. Суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема пункт

5 частини першої статті 555 ЦК УРСР та частини першої статті 1277 ЦК України

й дійшов передчасного висновку про те, що оскільки до липня 2018 року ніхто зі спадкоємців не звертався із заявами про право на спадщину, тому належним відповідачем у цій справі повинен бути орган державної фіскальної служби. Суд апеляційної інстанції не дослідив наявні в матеріалах справи докази, а саме довідку Плескачівської сільської ради від 23 квітня 2018 року № 271, з якої вбачається, що позивач проживала разом зі ОСОБА_3 та фактично вступила в управління і володіння майном після його смерті. ОСОБА_2 не є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадщину не приймала, що підтверджується її нотаріально посвідченою заявою про відмову від спадщини. Тому інших спадкоємців крім неї немає.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Рух справи

УхвалоюВерховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 2.35 в умовних кадастрових гектарах в КСП «Червоний Жовтень» с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області .

ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги.

ОСОБА_4 також є донькою ОСОБА_3 та спадкоємцем першої черги, яка на час відкриття спадщини була неповнолітньою.

14 квітня 1997 року ОСОБА_3 видано сертифікат на земельну частку (пай)

в КСП «Червоний Жовтень» с. Плескачівка Смілянського району Черкаської області.

Відповідно до довідки від 23 квітня 2018 року виданої виконавчим комітетом Плескачівської сільської ради ОСОБА_3 до дня смерті постійно проживав

і був зареєстрований в с. Плескачівка Смілянського району. Разом з ним проживала і була зареєстрована його дочка ОСОБА_5 , яка фактично вступила в управління і володіння майном померлого, користувалася земельною ділянкою, належною йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).

18 листопада 2016 року ОСОБА_6

в нотаріальному порядку посвідчила заяву про те, що вона спадщину не прийняла і в суд за продовженням строку для прийняття спадщини звертатися не буде.

19 липня 2018 року представник позивача - ОСОБА_7 звернувся до Смілянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, а саме на земельну частку (пай) розміром 2,35 га в умовних кадастрових гектарах в КСП «Червоний Жовтень».

Постановою нотаріуса другої Черкаської державної нотаріальної контори від

19 липня 2018 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину

в зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.

У частині першій статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19) зроблено висновок, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення

і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі

у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків».

У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що зазначене рішення в апеляційному порядку оскаржене ОСОБА_2 . При цьому апеляційний суд не встановив, чи

є ОСОБА_8 спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , відповідно, чи вирішувалосярішенням суду першої інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене судове рішення апеляційного суду скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 411 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року скасувати.

Передати справу № 703/3769/18 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук