Постанова

Іменем України

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 705/2045/16-ц

провадження № 61-15824св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство «УкрСиббанк»),

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 18 травня 2007 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти на загальну суму 273 500 доларів США у межах поновлювальної кредитної лінії з сумою ліміту 170 000 доларів США, шляхом зарахування коштів на поточний рахунок, а останній зобов`язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком повернення кредиту, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 17 травня 2018 року.

Банк вважав, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 станом на 18 лютого 2016 року має заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 59 816,29 доларів США та пеня у розмірі 130 100,64 грн, з яких: 51 976,89 доларів США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 16 396,57 доларів США за строк з 10 лютого 2015 року до 18 лютого 2016 року; 7 839,40 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 598,49 доларів США за строк з 01 березня 2015 року до 31 січня 2016 року; 91 362,49 гривень - заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 14 березня 2015 року до 18 лютого 2016 року; 38 738,15 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 11 квітня 2015 року до 18 лютого 2016 року.

Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ПАТ «УкрСиббанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитом у розмірі 51 976,89 доларів США, відсотки за користування кредитом у розмірі 25 503,83 доларів США та пеню у розмірі 365 825,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2020 року у складі судді Мазуренко Ю. В. у задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що банк не довів заборгованості у відповідача, який визнавав факт отримання кредиту, проте не у заявленому банком розмірі. Суд вказав, що єдиним допустимим доказом отримання готівкової іноземної валюти позичальником та факту виконання умов договору є касовий документ - заява про видачу готівки, проте позивач не надав таких доказів суду, а розрахунок заборгованості сам по собі не може бути підтвердженням видачі кредиту та розміру заборгованості.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» задоволено частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2020 року скасовано.

Позов АТ «УкрСиббанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» 59 816,29 доларів США.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що банк довів розмір виданих відповідачу коштів, про що були надані належні та допустимі докази.

При цьому, суд взяв до уваги надані позивачем копії заяв ОСОБА_1 про видачу готівки, вказавши, що відповідач не заявляв клопотань про витребування оригіналів письмових доказів, а суд першої інстанції не постановляв ухвали про витребування оригіналів доказів.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені було відмовлено, оскільки вона нарахована банком після завершення строку кредитування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2020 року залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно вказав, що він надав свій розрахунок заборгованості до суду, в якому визнав суму боргу в розмірі 50 000 доларів США, оскільки він такого розрахунку не надавав.

Вказує, що суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги надані банком копії заяв про видачу готівки, оскільки такі були поставлені ним під сумнів. При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд безпідставно вказав, що клопотань про витребування доказів у поряду статті 95 ЦПК України відповідачем не заявлялися, оскільки він неодноразово усно заявляв відповідні клопотання в суді першої інстанції, а місцевий суд декілька разів зобов`язував банк надати оригінали доказів, проте такі надано не було, що й стало підставою не брати копії доказів до уваги та відмовити у задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року АТ «УкрСиббанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому вказує, що її доводи є безпідставними, оскільки банк належно довів свої позовні вимоги, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) «УкрСиббанком» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11156589000, за умовами якого банк зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості та платності. Надання кредиту, згідно з умовами договору здійснюється окремими частинами зі сплатою 13 відсотків річних у межах максимального ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 170 000 доларів США зі сплатою процентів, комісії в порядку і на умовах визначених даним договором, з терміном повернення не пізніше 17 травня 2018 року.

У пункті 1.2.1. договору вказано, що надання кредиту (грошових коштів) банк здійснює на підставі заяви позичальника (Додаток № 2 до Договору, який до матеріалів справи долучений не був) (том 1, а. с.18-21).

У статуті ПАТ «УкрСиббанк» (нова редакція), що була затверджена річними загальними зборами акціонерів АТ «УкрСиббанк» 21 квітня 2015 року та погоджена Національним банком України 09 червня 2015 року, вказано, що згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 18 червня 1992 року (протокол № 2) було змінено найменування банку на Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк». Рішенням загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк») у зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на ПАТ «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях АКІБ «УкрСиббанк».

При цьому, до матеріалів позовної заяви позивачем було долучено Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 11156589000 від 18.05.2007 року в копії, а саме Графік погашення заборгованості з 18.05.2007 року по 17.05.2018 року, що був підписаний АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 .. Одночасно, документи, які долучені до позову, в тому числі кредитний договір від 18.05.2007 року та додаток № 1 до відповідного договору - графік погашення кредиту, подані в копіях, які належно не завірені, відповідно до вимог чинного законодавства України.

За розрахунком банку, ОСОБА_1 станом на 18 лютого 2016 року має заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 59 816,29 доларів США та пеня у розмірі 130 100,64 грн, з яких: 51 976,89 доларів США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 16 396,57 доларів США за строк з 10 лютого 2015 року до 18 лютого 2016 року; 7 839,40 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 598,49 доларів США за строк з 01 березня 2015 року до 31 січня 2016 року; 91 362,49 гривень - заборгованість за пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 14 березня 2015 року до 18 лютого 2016 року; 38 738,15 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 11 квітня 2015 року до 18 лютого 2016 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження № 61-517св18) та від 29 травня 2019 року у справі № 539/1582/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того, підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

За змістом статей 626 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3 розділу І Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, яка була чинною на час надання кредиту, передбачено, що до касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, і видача готівки клієнтам з їх рахунків чи рахунку банку через його касу.

До касових документів, які оформлюються згідно із цією Інструкцією, належить заява на видачу готівки (пункт 1 глави 1 розділу III Інструкції) та визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються прийняття і видача готівки (пункт 2 глави 1 розділу III Інструкції). Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов`язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи - отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Допустимим доказом отримання готівкової іноземної валюти позичальником та факт виконання умов договору є касовий документ - заява про видачу готівки.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що докази, які доводять наявність кредитної заборгованості у ОСОБА_1 , банком надано у копіях, відповідач ставив під сумнів ці докази, зокрема заяви на видачу готівки, а суд наголошував позивачу на необхідність надати такі докази в оригіналі, проте вони банком надані не були, тому ним не доведено наявність заборгованості у відповідача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов банку частково, суд апеляційної інстанції на вказані обставини та норми права уваги не звернув, вказавши, що відповідач не заявляв відповідного клопотання у порядку статті 95 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Верховний Судом із звукозапису судових засідань, проведених у суді першої інстанції, встановлено, що ОСОБА_1 ставилися під сумнів надані банком копії заяв на видачу готівки (том 2, а. с. 155-165), вказувалося на необхідність надання оригіналів цих заяв, а суд звертав увагу позивача на необхідність надання оригіналів доказів, зокрема, в судових засіданнях: 17 грудня 2018 року (том 2, а. с. 217, на звороті, 11 год 57 хв 32 сек. відповідно до протоколу судового засідання, з 10 до 18 хв звукозапису на цифровому диску, та 13 год 11 хв 55 сек., з 26 хв звукозапису на цифровому диску), 09 квітня 2019 року (том 2, а. с. 231-232, з 2 хв звукозапису на цифровому диску), 04 лютого 2020 року том 3, а. с. 26, на звороті, 11 год, 33 хв. відповідно до протоколу судового засідання, з 4 хв звукозапису на цифровому диску).

Проте, ПАТ «УкрСиббанк» не надало суду для огляду оригіналів заяв на видачу готівки, тому такі докази не повинні були братися до уваги судами відповідно до частини шостої статті 95 ЦПК України, а висновки апеляційного суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Отже, з висновками апеляційного суду про доведеність позовних вимог банку в частині розміру кредитної заборгованості погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права, які позбавляють можливості вважати, що судове рішення було ухвалені при повному та всебічному дослідженні обставин справи.

Апеляційний суд, задовольнивши частково позов, не встановив, чи отримав ОСОБА_1 заявлену банком суму кредиту, що має вирішальне значення для правильності вирішення спору, та не надав належних обґрунтувань доводам відповідача про те, що ним отримано кредит у значно меншому розмірі, ніж заявлено банком, та повернуто в повному обсязі.

При цьому, Верховний Суд відповідно до статті 400 ЦПК України не може погодитися та залишити в силі й рішення суду першої інстанції, оскільки вказавши представнику банку про необхідність подання оригіналів документів та роз`яснивши положення статті 95 ЦПК України, місцевий суд у порушення вказаної норми, а також статті 84 ЦПК України, не витребував докази, не постановивши відповідну ухвалу. Саме невиконання ухвали суду про витребування доказу свідчило б про ненадання без поважних причин банком оригіналу цього доказу.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог статей 263-265 367 382 ЦПК України не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, зазначених обставин та вимог закону не врахував, належно не перевірили й не встановили обставин справи, дійшовши передчасних висновків, як про відмову у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк», так і про часткове задоволення позову банку.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, взяв до уваги недопустимі докази, а також дійшов висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, а суд першої інстанції не витребував докази у передбаченому ЦПК України порядку, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк