№ 707/50/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 707/50/19

провадження № 61-17352св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, державний кадастровий реєстратор міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць Марина Вікторівна, державний реєстратор Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Юлія Вадимівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року у складі судді Смоляра О. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня

2021 рокуу складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць М. В., державного реєстратора Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю. В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними правових актів органу державної влади, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання неправомірним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, зобов`язання здійснити записи у поземельній книзі про скасування кадастрового номеру, повернення земельних ділянок.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

№ 23-6410/14-15-СГ від 10 грудня 2015 року ним було замовлено у ДП «Черкаський науково-дослідний проектний інститут землеустрою» виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,0000 га для ведення городництва, розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Після виготовлення проекту землеустрою, позивачу стало відомо, що вищевказана земельна ділянка наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3126/14-16-СГ від 20 квітня 2016 року була надана в оренду ОСОБА_2 строком на 7 років без зміни цільового призначення.

На підставі вищевказаного наказу було укладено договір оренди від 20 квітня

2016 року між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 , який пройшов державну реєстрацію.

Вважав, що наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3126/14-16-СГ від 20 квітня 2016 року прийнятий з порушенням вимог законодавства, оскільки земельна ділянка була надана без розроблення документації із землеустрою.

В подальшому, на підставі зазначеного наказу, був укладений договір оренди землі. Оскільки прийнятий наказ не відповідає вимогам закону, то і укладений договір був вчинений з порушенням закону, що є підставою для визнання його недійсним та визнання незаконним рішення про державну реєстрацію права користування землею.

В подальшому спірна земельна ділянка була поділена ОСОБА_2 на 4 земельні ділянки по 2,00 га кожна, з кадастровими номерами 7124981000:01:006:0631, 7124981000:01:006:0632, 7124981000:01:006:0633, 7124981000:01:006:0634, які було передано у власність відповідачів, а саме наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6887/14-17-СГ від

16 серпня 2017 року земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0631 передано ОСОБА_3 ; наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6885/14-17-СГ від 16 серпня 2017 року земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0632 передано ОСОБА_4 ; наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області

№ 23-6888/14-17-СГ від 16 серпня 2017 року земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0633 передано ОСОБА_5 ; наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6889/14-17-СГ від 16 серпня

2017 року земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0634 передано ОСОБА_6 .

Право власності на вищезазначені земельні ділянки було зареєстровано в державному реєстрі.

Стверджував, що дії відповідачів не лише порушують вимоги законодавства, а також порушують право позивача на користування землею та права держави на законне розпорядження її землями у визначеному нею порядку.

ОСОБА_1 просив:

- визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3126/14-16-СГ від 20 квітня 2016 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення громадянину ОСОБА_2 »;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 8,0000 га (кадастровим номером 7124981000:01:006:0565), укладений між громадянином ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області;

- визнати неправомірним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте держаним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області

Починок Ю. В. за індексними номером 29568249 від 12 травня 2016 року;

- визнати незаконними накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, а саме: №23-6887/14-17-СГ від 16 серпня 2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_3 »;

№ 23-6885/14-17-СГ від 16 серпня 2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_4 »; № 23-6888/14-17-СГ від 16 серпня

2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_5 »; № 23-6889/14-17-СГ від 16 серпня 2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення громадянину ОСОБА_6 »;

- скасувати відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7124981000:01:006:0631 у Державному земельному кадастрі.

- скасувати відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7124981000:01:006:0632 у Державному земельному кадастрі;

- скасувати відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7124981000:01:006:0633 у Державному земельному кадастрі;

- скасувати відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7124981000:01:006:0634 у Державному земельному кадастрі;

- зобов`язати Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Заєць М. І. здійснити запис у Поземельній книзі про скасування кадастрового номеру 7124981000:01:006:0631;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті держаним реєстратором Першої Черкаської державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Починок Ю. В. за наступними індексними номерами, а саме 36946084, 36945730, 36946112 від

06 вересня 2017 року та № 37205583 від 21 вересня 2017 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу серії та номер 1-2788 від 21 вересня 2017 року щодо земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0634, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0631 до державної власності;

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0632 до державної власності;

- зобов`язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0633 до державної власності;

- зобов`язати ОСОБА_7 повернути земельну ділянку площею 2,0 гектарів з кадастровим номером 7124981000:01:006:0634 до державної власності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня

2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0631 до державної власності.

Зобов`язано ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0632 до державної власності.

Зобов`язано ОСОБА_5 повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0633 до державної власності.

Зобов`язано ОСОБА_7 повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0634 до державної власності.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір в розмірі по 768,40 грн з кожного.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент надання позивачу дозволу на розробку документації землеустрою щодо спірної земельної ділянки відповідачу було достеменно відомо про наявність інтересу кількох осіб щодо набуття права оренди на одну й ту ж саму земельну ділянку державної форми власності. Тому, суд прийшов до висновку про наявність порушення законного інтересу позивача щодо набуття у користування спірної земельної ділянки.

При наданні ОСОБА_2 спірної земельної ділянки в оренду земельні торги проведені не були, разом з тим, законом не передбачено наявність у ОСОБА_2 переважного перед ОСОБА_1 права на набуття у користування спірної земельної ділянки із земель державної власності. Укладення договору оренди поза конкурсних засад на умовах гірших ніж пропозиція позивача не відповідає засадам справедливості і розумності.

Оскільки на спірній земельній ділянці поширені ґрунти агрогрупи АДРЕСА_1 , які згідно частини першої статті 150 ЗК України та відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 06 жовтня 2003 року № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів» відносяться до особливо цінних, виділення спірної земельної ділянки у користування ОСОБА_2 без позитивного висновку обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації є порушенням.

В зв`язку з чим наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 20 квітня

2016 року № 23-3126/14-16-СГ є незаконним, а договір оренди спірної земельної ділянки від 20 квітня 2016 року між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 укладений неправомірно. Водночас такий наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області є ненормативним актом державного органу, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для нових власників чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах (договір оренди тощо). Таким чином, вимога про визнання такого наказу незаконним в даному випадку не відповідає належному способу захисту.

Оскільки договір оренди землі від 20 квітня 2016 року, укладений між ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 без дотримання конкурентних засад та без позитивного висновку обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, то він відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК є нікчемним. Водночас, якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Вимоги по визнання незаконними наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2017 року за № 23-6885/14-17-СГ, № 23-6887/14-17-СГ,

№ 23-6888/14-17-СГ, № 23-6889/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не підлягають до задоволення, оскільки такі акти суб`єкта владних повноважень також є ненормативними актами, які вичерпали свою дію після здійснення державної реєстрації права власності.

Позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не підлягають до задоволення, оскільки такі вимоги не відповідають критеріям ефективного способу захисту, беручи до уваги те, що в позовній заяві не заявлялось вимог про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на земельні ділянки, як спосіб реалізації припинення речових прав таких осіб.

Не підлягають до задоволення і вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1-2788 від 21 вересня 2017 року, оскільки позивач не є стороною такого договору і не має право на його оспорювання.

Оскільки позивач не заявляв вимог про скасування записів про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124981000:01:006:0631,7124981000:01:006:0632,7124981000:01:006:0633,7124981000:01:006:0634, а вирішення такого питання є обов`язковою передумовою для скасування відомостей в Державному земельному кадастрі, то задоволення вимог про скасування відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі є неможливим на підставі частини шостої статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Не підлягають до задоволення і вимоги про зобов`язання Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

Заєць М. І. здійснити записи у Поземельній книзі про скасування кадастрових номерів 7124981000:01:006:0631, 7124981000:01:006:0632, 7124981000:01:006:0633, 7124981000:01:006:0634, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про скасування відомостей про земельні ділянки у Державному земельному кадастрі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - задоволено.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суд умотивована так:

Справу було розглянуто місцевим судом за відсутності ОСОБА_3 , який не був належним чином повідомлений про такий розгляд справи, а тому оскаржуване рішення підлягає до скасування.

Передача Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області у користування ОСОБА_2 спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів свідчить про неправомірність укладеного договору оренди землі, разом з тим, правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.

Оскільки оспорюваний договір оренди землі від 20 квітня 2016 року було укладено без дотримання конкурентних засад, тому такий договір спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, відтак відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Позовна вимога про визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3126/14-16-СГ від 20 квітня

2016 року не підлягає до задоволення, оскільки договірні правовідносини виникають з моменту укладення сторонами договору оренди, що не пов`язано з моментом видання наказу про передачу в оренду земельної ділянки, тому такий наказ не є правовстановлюючим документом, а вимога про визнання його незаконним не відповідає належному способу захисту.

Беручи до уваги те, що було здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 7124981000:01:006:0565 на 4 земельні ділянки (7124981000:01:006:0631, 7124981000:01:006:0632, 7124981000:01:006:0633, 7124981000:01:006:0634), водночас, право оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 було припинено внаслідок набуття права власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на вищезазначені поділені земельні ділянки, тому позовна вимога про визнання неправомірним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором

Починок Ю. В. за індексним номером 29568249 від 12 травня 2016 року не підлягає до задоволення.

Надання позивачу згоди на розроблення технічної документації не свідчить про надання йому цієї земельної ділянки в користування, тому оспорюванні позивачем накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6887/14-17-СГ, № 23-6885/14-17-СГ, № 23-6888/14-17-СГ,

№ 23-6889/14-17-СГ від 16 серпня 2017 року не можуть порушувати його права які не були ним набуті, при цьому апеляційний суд застосував правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл здійснити певні дії на землі, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати земельну ділянку, яку особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

Апеляційний суд зробив висновок про те, що не підлягає до задоволення позов в частині визнання незаконними наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-6887/14-17-СГ, № 23-6885/14-17-СГ, № 23-6888/14-17-СГ, № 23-6889/14-17-СГ від 16 серпня 2017 року, оскільки відсутнє порушено право позивача.

Щодо інших заявлених позивачем позовних вимог апеляційний суд зазначив, що вони є похідними від вимоги про визнання незаконними наказів про передачу у власність відповідачам земельних ділянок, тому такі вимоги також задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від

16 вересня 2021 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року в справі

№ 688/2908/16-ц, постанові Верховного Суду від 17 листопада 2020 року в справі № 903/225/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 463/5896/14-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі

№ 925/1265/16, постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі

№ 922/2589/19, постанові Верховного Суду від 03 вересня 2020 року в справі

№ 914/1201/19, постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року в справі

№ 509/4156/15-а, постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року в справі

№ 369/6516/16-ц, постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі

№ 707/2230/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня

2018 року в справі № 338/180/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Разом з цим, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Черкаського районного суду Черкаської області.

24 січня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи

Апеляційним судом установлено, що 24 квітня 2015 року Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області розглянуто заяву ОСОБА_2

вх. № 3908 від 23 квітня 2015 року, та наказом № 2669/14-15-СГ надано останньому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адмінмежах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 8,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.02).

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 10 грудня

2015 року, враховуючи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року по справі № 823/1706/15, було розглянуто заяву ОСОБА_1 вх. № 4789 від 22 травня 2015 року, та наказом № 23-6410/14-15-СГ надано останньому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адмінмежах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 8,0000 га, з цільовим призначенням - для городництва (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.07).

З тексту постанови Черкаського окружного адміністративного суду від

20 серпня 2015 року по справі № 823/1706/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземкадастру у Черкаській області про оскарження неправомірних дій суб`єкта владних повноважень, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень установлено, що внаслідок розгляду заяви ОСОБА_1 від 22 травня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області своїм листом від 09 липня 2015 року

№ 1232/0/300-15 повідомило позивача, що наказом від 24 квітня 2015 року іншому заявникові було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, тому позивач не може отримати вказану земельну ділянку. Частково задовольняючи позовні вимоги адміністративний суд вказав, що надання дозволу на розробку проекту із землеустрою є одним із етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель на праві користування. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у користування, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам в користування є стадійним. З огляду на викладене адміністративний суд зобов`язав Головне Управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва площею 8,0 га в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.

На виконання наказу ГУ Держземагентства у Черкаській області

№ 2669/14-15-СГ від 24 квітня 2015 року ОСОБА_2 було замовлено, а

ТОВ «Черкаський земельно-кадастровий центр» було виготовлено проект землеустрою щодо вищевказаної земельної ділянки.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

№ НВ-7102480752015 від 19 червня 2015 року державна реєстрація земельної ділянки площею 8,0000 га, розташованої в адмінмежах Білозірської сільської ради (кадастровий номер 7124981000:01:006:0565) з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, була здійснена 19 червня 2015 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 08 травня 2015 року, виготовленої ТОВ «Черкаський земельно-кадастровий центр».

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

№ 23-3126/14-16-СГ від 20 квітня 2016 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,0000 га та надано ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 8,00 га строком на 7 років (кадастровий номер 7124981000:01:006:0565) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення фермерського господарства, і як наслідок 20 квітня 2016 року між сторонами було підписано договір оренди землі.

Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7124981000:01:006:0565 за ОСОБА_2 було здійснено 12 травня 2016 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 59182407 від 17 травня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29568249 від 12 травня 2016 року нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю. В. було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки 7124981000:01:006:0565 за ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду відповідає.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом абз. 1-6 частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який уповноважений здійснювати передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Зокрема, до таких повноважень входить затвердження проектів землеустрою.

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади з цього питання (стаття 123 ЗК України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно із приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 ЗК України.

Частинами першою - п`ятою статті 79-1 ЗК України передбачено що, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з частинами третьою - п`ятою, восьмою та дев`ятоюстатті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» особа, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноважена нею особа з метою здійснення державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подає: заяву; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

На момент звернення ОСОБА_1 із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вже було видано наказ про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки.

На час видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області наказу від 10 грудня 2015 року № 23-6410/14-15-СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки, земельна ділянка вже була сформована, оскільки 19 червня 2015 року державний кадастровий реєстратор, перевіривши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений за замовленням ОСОБА_2 , здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, присвоїв кадастровий номер земельній ділянці 7124981000:01:006:0565 та видав на підтвердження державної реєстрації заявнику витяг за номером НВ-7102480752015 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про неї.

Метою розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки. Якщо земельна ділянка сформована, то відсутні підстави для розробка проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки та його затвердження.

Дії ОСОБА_2 щодо отримання земельної ділянки у користування були послідовними, своєчасними, з дотриманням вимог законодавства, а тому є правомірними.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження

№ 14-28цс20), неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Тому, судам при вирішенні аналогічних спорів слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо отримання земельної ділянки у користування, вже після того, як ОСОБА_2 отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовив та виготовив проект землеустрою щодо спірної земельної ділянки та здійснив державну реєстрацію, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, оскільки на час звернення ОСОБА_1 із заявою щодо отримання земельної ділянки у користування, спірна земельна ділянка вже була передана у користування ОСОБА_2 .

За наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, а тому у задоволені позовних вимог слід було відмовити саме з цих підстав.

Оскільки висновок суду апеляційної інстанції щодо мотивів відмови на правильність вирішення спору по суті не вплинув, Верховний Суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного судового рішення в мотивувальній частині з підстав, зазначених у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.(частина перша статті 412 ЦПК України).

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини друга та третя статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, зазначених у цій постанові.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.

В іншій частині постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня

2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун