Постанова

Іменем України

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 708/1089/18

провадження № 61-6695св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - Стецівська сільська рада Чигиринського району Черкаської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним у зв`язку з його нікчемністю.

Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , яка за життя 31 серпня 2012 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Чигиринського районного нотаріального округу, за яким заповіла їй (позивачці) земельну ділянку площею 4,88 га.

У липні 2018 року їй стало відомо про наявність ще одного заповіту від 24 жовтня 2017 року, згідно з яким її мати вказану земельну ділянку заповіла ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Зазначала, що заповіт від 24 жовтня 2017 року не відповідає чинному законодавству, оскільки посвідчений секретарем сільської ради, яка не мала повноважень на вчинення нотаріальних дій. Вона була призначена розпорядженням сільського голови, який, у свою чергу, не мав таких повноважень.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просила визнати недійсним через його нікчемність заповіт від 24 жовтня 2017 року, складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і посвідчений секретарем Стецівської сільської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року у складі судді Івахненко О. Г. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що особа, яка посвідчила заповіт, перебувала на посаді в державному органі та виконувала функції щодо посвідчення заповіту в силу розпорядження сільського голови, яке ніким не оспорене і не скасоване.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано нікчемним заповіт від 24 жовтня 2017 року, складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким заповіла належну їй земельну ділянку (рілля) загальною площею 4,2032 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку (сінокіс) загальною площею 0,6852 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що посвідчений секретарем Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд виходив із того, що виключне право вчинення нотаріальних дій віднесено до компетенції виконавчого комітету сільської ради і лише він може своїм рішенням уповноважити на вчинення цих дій відповідну посадову особу. Сільський голова не може покладати на посадову особу такі повноваження. Заповіт був посвідчений секретарем сільської ради ОСОБА_5 , яку було призначено відповідальною за ведення нотаріальних дій розпорядженням сільського голови с. Стецівка Чигиринського району Черкаської області. Оскільки заповіт складений з порушенням вимог посвідчення, то такий заповіт є нікчемним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

Суд апеляційної інстанції самостійно наділив виконавчий орган сільської ради виключним правом уповноваження посадової особи ради на вчинення нотаріальних дій та, порушуючи вимоги частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», фактично визнав незаконним зміст розпорядження посадової особи місцевого самоврядування без визнання незаконним самого розпорядження, не розглядаючи позовну вимогу про його недійсність.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Стецівська сільська рада Чигиринського району Черкаської області, про визнання заповіту недійсним.

Витребувано із Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу № 708/1089/18.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2020 року справу № 708/1089/18 призначено до судового розгляду упорядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Обставини справи

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка за життя склала два заповіти:

- від 01 серпня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Чигиринського районного округу Кашицькою О. Г., відповідно до якого спадкодавець заповіла належну їй земельну ділянку розміром 4,88 га доньці ОСОБА_1 ;

- від 24 жовтня 2017 року, посвідчений секретарем Стецівської сільської ради Нагорною В. В., за яким спадкодавець заповіла належну їй земельну ділянку (рілля) загальною площею 4,2032 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і земельну ділянку (сінокіс), загальною площею 0,6852 га в межах Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в рівних частинах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При посвідченні оспорюваного заповіту секретар Стецівської сільської ради ОСОБА_5 діяла на підставі розпорядження сільського голови Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області від 03 січня 2017 року № 01-04, згідно з яким її призначено відповідальною, зокрема за ведення нотаріальних дій.

За заявою ОСОБА_6 від 07 грудня 2017 року про прийняття спадщини за заповітом приватним нотаріусом Костенко Н. В. заведено спадкову справу № 148/2017.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Звертаючись до суду з позовом, позивач на підставі статті 1257 ЦК України просила визнати недійсним заповіт, посвідчений секретарем Стецівської сільської ради Нагорною В. В., з тих підстав, що він був посвідчений неуповноваженою на те особою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок про те, що спадкодавець ОСОБА_4 , складаючи заповіт, мала повну цивільну дієздатність, її волевиявлення було вільним та відповідало її волі. Особа, яка посвідчила заповіт, була уповноважена на виконання функцій щодо посвідчення заповітів, нотаріальна дія з посвідчення заповіту зареєстрована у належний спосіб. Заповіт складений письмово, підписаний ОСОБА_4 , містить дату та час його складання, зареєстрований в журналі для записів нотаріальних дій та внесений до Реєстру заповітів.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та визнаючи нікчемним заповіт від 24 жовтня 2017 року, складений ОСОБА_4 , виходив із того, що виключне право вчинення нотаріальних дій віднесено до виконавчого комітету сільської ради і лише виконавчий комітет сільської ради може своїм рішенням уповноважити на вчинення нотаріальних дій відповідну посадову особу. Сільський голова таких повноважень не має відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування». Оскільки заповіт складений з порушенням вимог його посвідчення, він є нікчемним.

Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду, виходячи з такого.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Позивачка, звертаючись до суду, заявила одну вимогу на підставі частини першої статті 1257 ЦК України та просила визнати недійсним заповіт через його нікчемність.

Наслідком такої нікчемності є перехід права та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців, які у відповідності до вимог статей 1268-1270 ЦК України прийняли спадщину.

Положеннями статті 1251 ЦК України визначено, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема щодо посвідчення заповітів (крім секретних).

З урахуванням наведеного, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що оспорюваний заповіт був посвідчений уповноваженою особою, що свідчить про відсутність підстав вважати його нікчемним.

ОСОБА_1 просила на підставі частини першої статті 1257 ЦК України визнати недійсним правочин, для якого законом встановлена нікчемність, і суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що вказані позивачем підстави позову відносяться до вимог про його нікчемність, а не недійсність. Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині, оскільки вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення апеляційного суду постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частини у редакції цієї постанови..

Керуючись статтями 400 та 410, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року скасувати.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель Є. В. Краснощоков