Постанова
Іменем України
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 709/1735/19
провадження № 61-13729св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Охріменко Наталія Іванівна,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєтол»,
представник відповідача - адвокат Булатецький Андрій Андрійович,
третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Неллі Борисівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєтол» (далі - ТОВ «Лєтол»), третя особа - приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянська Н. Б., про визнання договору оренди землі недійсним, припинення права оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати.
Позовна заява мотивована тим, вона на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 березня 2001 року серії ЧР № 19-29-01-0 812 т є власником земельної ділянки площею 2,46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чорнобаївської селищної ради, з кадастровим номером № 7125155100:04:000:0811.
Вказувала, що 03 червня 2013 року зазначена земельна ділянка була передана нею на підставі договору оренди товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Зелена Нива 2013» терміном на 5 років. Право оренди земельної ділянки зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 23 лютого 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції за № 278722671251.
Однак, 18 березня 2017 року під час дії вищезазначеного договору ТОВ «Лєтол» уклало договір оренди землі, згідно з яким об`єктом оренди є та сама належна їй земельна ділянка площею 2,46 га кадастровий номер № 7125155100:04:000:0811. Право оренди за ТОВ «Лєтол» на вказану земельну ділянку зареєстровано 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. за номером № 35255336 строком на 7 років.
Стверджувала, що ні угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 03 червня 2013 року, ні договору оренди землі від 18 березня 2017 року вона не укладала і не підписувала, про його існування дізналася в кінці січня 2019 року під час укладення договору оренди землі з Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ ) «Силікат-1», але не могла зареєструвати даний договір, оскільки цьому перешкоджала реєстрація договору оренди землі від 18 березня 2017 року з відповідачем, якого вона не укладала.
Зазначала про одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку, що є порушенням законодавства та її інтересів. Факт існування реєстрації права «первісного» орендаря на користування цією ж ділянкою залишився поза увагою державного реєстратора, що призвело до подвійної державної реєстрації права.
Уточнивши позовні вимоги,ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсним договір оренди землі від 18 березня 2017 року, укладений між нею та ТОВ «Лєтол»;
припинити право оренди землі, зареєстроване за ТОВ «Лєтол» приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. 19 травня 2017 року на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року;
повернути їй земельну ділянку за кадастровим номером 7125155100:04:000:0811;
стягнути з ТОВ «Лєтол» на її користь орендну плату за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди в сумі 9 864,50 грн за 2019 рік, що становить 10% від нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки;
стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 травня 2020 року, з урахуванням ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 травня 2020 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди землі від 18 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол», право оренди за яким зареєстровано 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. (індексний номер № 35255336), щодо земельної ділянки площею 2,46 га (кадастровий номер № 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т.
Припинено право оренди земельної ділянки площею 2,46 га (кадастровий номер № 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т, зареєстроване за ТОВ «Лєтол» приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н. Б. 19 травня 2017 року на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» (номер запису про інше речове право № 20474909).
Зобов`язано ТОВ «Лєтол» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,46 га (кадастровий номер № 7125155100:04:000:0811), яка на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 19-29-01-0 812 т.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позовні вимоги в частині визнання оспорюваного договору оренди земельної ділянки недійсним, припинення права оренди та зобов`язання відповідача повернути позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено відсутність її волевиявлення щодо укладення оспорюваного договору оренди землі. При цьому суд указав, що на запити суду про надання оригіналу договору оренди землі від 18 березня 2017 року, Відділ з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області не надав оригіналу вказаного договору. У позивачки він відсутній, що унеможливлює проведення експертизи, а отже, відповідач цей факт визнав.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 9 864,50 гривень на підставі статей 1212-1214 ЦК України районний суд вказав, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою ОСОБА_1 , маючи зареєстроване право оренди на неї, що не узгоджується зі змістом статті 1214 ЦК України, зокрема, у частині відсутності достатньої правової підстави набуття майна.
Крім того, позивачем не доведено як можливість одержання доходів, так і їх розмір, зокрема, матеріали справи не містять доказів того, що позивач мала намір укласти договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ «Силікат-1» з орендною платою у заявленому до стягнення розмірі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Лєтол» задоволено.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання договору оренди землі від 18 березня 2017 року недійсним та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, оскільки такі висновки суду не підтверджені належними та допустимими доказами.
Апеляційний суд взяв до уваги наявність у матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 продовжувала отримувати орендну плату та матеріальну допомогу від ТОВ «Лєтол», а саме заяви ОСОБА_1 про видачу їй коштів за оренду земельного паю, видаткові касові ордери про отримання орендної плати (а. с. 50-53), власноручно написану заяву про надання їй грошової допомоги від 13 лютого 2019 року, що адресована ТОВ «Лєтол» та наказ про їх надання (а. с. 58-59), довідку про доходи від ТОВ «Лєтол» на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 61).
При цьому суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. було прийнято рішення про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки за ТОВ «Зелена Нива 2013», яка була проведена на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), укладеної 17 березня 2017 року між ТОВ «Зелена Нива 2013» та ОСОБА_1 (а. с. 43-45), а 18 березня 2017 року здійснено реєстрацію договору оренди землі, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол», за яким ОСОБА_1 передала відповідачу в оренду належну їй земельну ділянку площею 2,46 га, за кадастровим номером 7125155100:04:000:0811, строком на 7 років.
Крім того, в апеляційний суд представник відповідача подав копію договору оренди землі від 18 березня 2017 року, який оглянутий судом. Проте, ОСОБА_1 в районному суді спочатку просила призначити судово-почеркознавчу експертизу, а потім відмовилася від цього клопотання. Тобто, з урахуванням цієї та подальшої поведінки позивачки вона своїх вимог не довела.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, не передаючи справи на новий розгляд, яким залишити в силі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 травня 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд не зазначив, які саме порушення були допущені судом першої інстанції під час ухвалення рішення суду.
Вказує, що районним судом було правильно встановлено, що відповідач не спростував її доводи щодо непідписання нею оспорюваного договору оренди землі.
Зазначає, що апеляційний суд безпідставно послався на доводи відповідача, які ґрунтуються на вчиненні нею конклюдентних дій, тобто на схваленні правочину шляхом отримання орендної плати та матеріальної допомоги. Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, стверджує, що правових підстав вважати конклюдентні дії підтвердженням укладення договору, немає.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та від 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2020 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,46 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:0811, яка знаходиться на території Чорнобаївської селищної ради, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю від 29 березня 2001 року серії ЧР 19-29-01-0 812 т (а. с. 12) .
03 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Зелена Нива 2013» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець - ОСОБА_1 надала ТОВ «Зелена Нива 2013» в оренду належну їй земельну ділянку площею 2,46 га (а. с. 14-15).
Відповідно до п. 8 умов договору, договір оренди землі укладено строком на 5 років.
Відповідно до п. 45 договору оренди землі він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23 лютого 2014 року № 18127883 право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 03 червня 2013 року було зареєстровано 19 лютого 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції в Черкаській області Дудою О. О. (а. с. 16).
На підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) загальною площею 2,46 га (кадастровий номер 7125155100:04:000:0811), укладеної 17 березня 2017 року між ТОВ «Зелена Нива 2013» та ОСОБА_1 , сторони домовилися достроково розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 03 червня 2013 року (а. с. 45).
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28 лютого 2019 року № 158035855 19 травня 2017 року приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. було зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол», відповідно до якого ОСОБА_1 передала ТОВ «Лєтол» в оренду належну їй земельну ділянку площею 2,46 га, за кадастровим номером 7125155100:04:000:0811, строком на 7 років (а. с. 17).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 березня 2019 року, ОСОБА_1 22 березня 2019 року звернулася до Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою в якій повідомила про те, що ТОВ «Лєтол» підробило договір від її імені. Даному кримінальному провадженню присвоєно номер № 12019250280000117 (а. с. 25).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.
У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.
У статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, як передбачено у частині першій статті 215 ЦК України.
Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2017 року, зареєстрованого 19 травня 2017 року, припинення права оренди, повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати.
Верховний Суд вважає, що, розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків, оскільки ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не було досліджено оспорюваного договору оренди землі від 18 березня 2017 року, не було надано оцінки вказаному договору, що є підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила суд призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання чи виконаний підпис в оригіналі договору оренди землі від 18 березня 2017 року нею чи іншою особою.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2019 року витребувано від приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н. В. оригінал договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» (а. с. 71-72).
Заявою від 04 грудня 2019 року приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Побіянської Н. В. повідомив суд, що запитувані документи 24 травня 2017 року були направлені за місцем зберігання (а. с. 87-88).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2019 року витребувано від Центру надання адміністративних послуг Чорнобаївської районної державної адміністрації оригінал договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» (а. с. 102-103).
Листом від 10 січня 2020 року Відділ з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області повідомив суд, що оригінал договору оренди землі від 18 березня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лєтол» у реєстраційній справі відсутній (а. с. 111-112).
20 січня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відмову від викладеного у позовній заяві клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи. Вказана відмова мотивована відсутністю об`єкта дослідження (а. с. 120-122).
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, у змагальному процесі позивач повинен довести вимоги, на які він посилається, а суд повинен забезпечити змагальність сторін процесу.
Предметом позовних вимог є визнання договору оренди землі недійсним з тих підстав, що за твердженням позивача вона договір оренди земельної ділянки не підписувала і просила призначити відповідно судово-почеркознавчу експертизу. У подальшому, відмовляючись від цього клопотання, позивач посилалася на те, що відсутній договір оренди землі.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що суд, у порядку, передбаченому ЦПК України, вирішував питання про витребування цього доказу у сторони договору - ТОВ «Лєтол», який у подальшому надав копію договору апеляційному суду. Указане підтверджує, що такий договір наявний, тому суд першої інстанції задовольнив позов передчасно, по суті на припущеннях.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку, представник ТОВ «Лєтол» надав суду копію оспорюваного договору оренди землі від 18 березня 2017 року, проте, судом не вчинено дій щодо дослідження вказаного договору, надання йому належної оцінки та проведення необхідних досліджень на предмет належності ОСОБА_1 підпису в договорі.
Зокрема, висновки апеляційного суду про недоведеність позовних вимог з посиланням на клопотання позивача про відмову від викладеного у позовній заяві клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи є передчасними, оскільки апеляційним судом не враховано, що підставою вказаного клопотання була відсутність у матеріалах справи та Відділі з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрайції Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області на момент розгляду справи районним судом предмету дослідження - договору оренди землі від 18 березня 2017 року.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, досліджуючи наданий йому договір оренди, оспорений позивачем, виходив виключно з того, що позивач відмовилася від проведення судово-почеркознавчої експертизи.
При цьому апеляційний суд не звернув увагу на причини відмови ОСОБА_1 від такої експертизи та на порушення судом норм процесуального права щодо забезпечення змагальності процесу.
З урахуванням вимог частини третьої статті 400 ЦПК України Верховний Суду робить висновок, що скасуванню підлягають як постанови суду апеляційної інстанції, так і рішення суду першої інстанції. При новому розгляді залежно від встановлених фактичних обставин справи суду необхідно звернути увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, збирати та надавати правову оцінку новим доказам у справі, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 травня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк