Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 711/4734/19

провадження № 61-2839св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

треті особи: заступник начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкас Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Купчин Оксана Сергіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкас Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Дьо Людмила Сергіївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкас від 02 грудня 2019 року в складі судді Скляренко В. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Єльцова В. О.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, зняття арешту з майна, скасування постанов державних виконавців від 21 лютого 2018 року, 04 квітня 2018 року та повернення грошових коштів.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкас від 17 червня 2019 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкас від 02 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 про скасування постанови заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Купчин О. С. від 21 лютого 2018 року та скасування постанови державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській областіДьо Л. С. від 04 квітня 2018 року закрите.

Суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанов державних виконавців від 21 лютого 2018 року, 04 квітня 2018 року та повернення грошових коштів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки їх розгляд віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

08 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням доповнень, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та змінити рішення, яким задовольнити його позов, не передаючи справу на новий розгляд.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що правовідносини у цій справі виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень. Основною його вимогою є оскарження ним виконавчого напису, всі інші вимоги є похідними, а тому мають розглядатись у порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 ро № 6-2187цс15 та від 16 березня 2016 року № 6-30цс16, які суди попередніх інстанцій не врахували.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходили

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Придніпровського ВДВС міста Черкаси Дьо Л. С. знаходяться матеріали виконавчого провадження ВП № 55557784 щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у сумі 1564759,66 грн, яке відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. про стягнення грошової суми у зв`язку із заборгованістю за кредитним договором № CSIPGI0000004646 від 05 лютого 2008 року. Дане виконавче провадження було передано до Придніпровського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області згідно постанови заступника начальника Центрального ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Купчин О. С. від 30 березня 2018 року.

Під час перебування виконавчого провадження у Центральному відділі ДВС міста Черкаси на виконанні, 21 лютого 2018 року заступником начальника Центрального ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Купчин О. С. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника (а.с. 63-64).

04 квітня 2018 року державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Дьо Л. С. винесено постанови про прийняття ВП 55557784 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 67).

Отже, ОСОБА_1 оскаржує рішення державного виконавця, які стосуються виконання не судового рішення, а виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р. О.

Імперативною нормою закону (частина друга статті 74 Закону № 1404-VIII «Про виконавче провадження») установлено оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших (не судових) органів (посадових осіб)шляхом подання скарги до відповідного адміністративного суду.

Визначення юрисдикційності скарги залежить від установлення судами таких обставин: чи є вказана скарга реалізацією учасником справи права на судовий контроль за виконанням судового рішення в конкретній справі, чи це є самостійним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, їх посадових осіб, виконавця чи приватного виконавця як суб`єктів, наділених владними повноваженнями при вчиненні виконавчих дій.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, що врегульовано як частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII, так і частиною першою статті 181 КАС України.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року, ухваленій за результатами розгляду справи № 678/1/16-ц з подібними правовідносинами.

Отже, виходячи із встановлених судами обставин та зазначених норм закону, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Посилання в касаційній скарзі на висновки Верховного Суду України, висловлені в постановах від 11 листопада 2015 року (справа № 6-2187цс15) та від 04 лютого 2016 року (справа № 6-30цс16) є безпідставними, оскільки в цих справах йшлося про оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення суду загальної юрисдикції, тобто в зазначених справах розглядались правовідносини, які не є подібними до тих, які виникли у справі, що переглядається, що виключає застосування висновків Верховного Суду України до спірних правовідносин.

Доводи касаційної скарги про те, що постанова апеляційного суду не підписана суддями, які входили в склад колегії, що ухвалила вказане судове рішення нічим не підтвердженні. В оригіналі постанови апеляційного суду Черкаської області від 04 лютого 2020 року (а. с. 217-223 т. 1) навпроти прізвищ суддів Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Єльцова В. О. стоять підписи, належність яких цим суддям нічим не спростована.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 406 409 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкас від 02 грудня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель