ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

м. Київ

справа № 711/8256/21

провадження № 61-7900св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Черкаська міська рада, директор Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_2, начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 березня 2023 року у складі судді Демчика Р. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В., Василенко Л. І.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, директора Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_2, начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 про визнання протиправної діяльності органів влади та посадових осіб,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у грудні 2021 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, і остаточно просив:

- визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 05 жовтня 2021 року № 1089 (про надання квартири АДРЕСА_1 ), яке підписане міським головою як керівником апарату ради та її виконавчого комітету, та яке ухвалено з порушенням (недотриманням) вимог пунктів 51, 54 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP й таке, що не відповідає вимогам абзацу 1 пункту 1 статті 12, абзацу 4 пункту 1 статті 12 та абзацу 2 пункту 3 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтям 46, 47, 49, 50 ЖУ України, а також постанові Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19;

- визнати незаконними (протиправними) рішення, дії та бездіяльність Черкаської міської ради, які полягають у завданні йому збитків на суму вартості протиправно ненаданого жилого приміщення - за рахунок довготривалого невиконання міською радою норм житлового законодавства, постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19, виконавчого провадження від 21 вересня 2020 року за виконавчим листом № 711/2309/19, та які стосуються забезпечення житлом шляхом позачергового надання жилого приміщення для постійного проживання його, як особи з інвалідністю внаслідок війни, із урахуванням члена його сім`ї (дружини), та які полягають також у безпідставній відмові укласти мирову угоду про виплату (надання) грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;

- відшкодувати завдані йому збитки на суму вартості протиправно й довготривалого ненаданого жилого приміщення, шляхом стягнення з Черкаської міської ради коштів у розмірі 1 213 442,10 грн;

- визнати протиправними рішення та дії Черкаської міської ради в тій частині, що стосується підписання міським головою (як керівником виконавчого комітету міської ради) незаконного (протиправного) рішення від 05 жовтня 2021 року № 1089, а також в частині забезпечення виконання міським головою незаконного рішення виконавчого комітету як виконавчого органу міської ради та в частині відмови міського голови (як керівника апарату ради) скасувати рішення № 1089 у встановленому порядку (шляхом скасування міською радою рішення № 1089, яке не відповідає житловому законодавству, чи шляхом звернення голови до суду щодо визнання незаконним рішення № 1089), а також такими, що спрямовані на невиконання міською радою покладеного на неї державою і Черкаським апеляційним судом обов`язку забезпечити позивача та члена його сім`ї (дружину) жилим приміщенням позачергово;

- визнати протиправними дії Черкаської міської ради, які полягають у безпідставній відмові виплатити грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення;

- відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду шляхом стягнення з Черкаської міської ради на його користь грошової компенсації за моральну шкоду у розмірі 400 000 грн;

- визнати протиправними дії директора Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_2 , які полягають у наданні Виконавчому комітету Черкаської міської ради недостовірних даних, що не відповідають його квартирно-обліковій справі, та які призвели до ухвалення виконавчим комітетом міської ради незаконного рішення від 05 жовтня 2021 року № 1089, відповідно визнати лист ОСОБА_2 (від 04 листопада 2021 року № 266104-10) начальнику відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 юридично нікчемним;

- визнати дії директора Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_2 в частині невиконання (недотримання норм) законодавства України стосовно забезпечення жилим приміщенням його, як особи з інвалідністю внаслідок війни, а також підготовки недостовірних даних, що призвело до ухвалення Виконавчим комітетом Черкаської міської ради протиправного рішення та сприяння безпідставному відновленню виконавчого провадження № НОМЕР_1 з метою звільнення від кримінальної відповідальності посадових осіб Черкаської міської ради за невиконання ними постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19 такими, що завдали йому моральної шкоди у вигляді душевних страждань, хвороб, та яка підлягає відшкодуванню;

- відшкодувати завдану йому моральну шкоду шляхом стягнення з директора Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_2 на його користь грошової компенсації за моральну шкоду у розмірі 400 000 грн.;

- визнати незаконними (протиправними) рішення, дії та бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 полягають у прийнятті протиправної постанови від 15 листопада 2021 року про результати перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та безпідставному відновленні цього провадження, не реагуванні на вжиті Національною поліцією заходи щодо відмови у відкритті кримінального провадження, організації виконавчих дій з метою складання протиправного акта державного виконавця від 02 грудня 2021 року та прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2021 року у справі № 711/2309/19;

- скасувати постанову від 15 листопада 2021 року про результати перевірки виконавчого проваджень № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року, акт державного виконавця від 02 грудня 2021 року та постанову про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2021 року у справі № 711/2309/19;

- зобов`язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 повторно направити до Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Черкаської міської ради (невиконання боржником постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19 за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року);

- визнати рішення, дії та бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 в частині не реагування на вжиті Національною поліцією заходи щодо відмови у відкритті кримінального провадження, неправомірного врахування клопотання про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та протиправного відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 за постановою від 15 листопада 2021 року, відповідно протиправно проведених виконавчих дій з метою закінчення виконавчого провадження та звільнення від кримінальної відповідальності посадових осіб Черкаської міської ради;

- відшкодувати завдану йому моральну шкоду шляхом стягнення з начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 на його користь грошову компенсації за моральну шкоду у розмірі 400 000 грн;

- ухвалюючи рішення про стягнення коштів з відповідачів (компенсації за моральну шкоду у розмірі вартості належного для отримання жилого приміщення, із урахуванням ринкової) зазначити наслідки несвоєчасної їх виплати з посиланням на Закон України «Про гарантії держави за виконання судових рішень», згідно з яким нараховується пеня у розмірі 3 % річних.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Придніпровський районний суд міста Черкаси ухвалою від 01 березня 2023 року закрив провадження у цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про:

- визнання незаконними (протиправними) рішення, дій та бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 полягають у прийнятті протиправної постанови від 15 листопада 2021 року про результати перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та безпідставному відновленні цього провадження, не реагуванні на вжиті Національною поліцією заходи щодо відмови у відкритті кримінального провадження (за ВП № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та на підставі юридичного нікчемного листа від 04 листопада 2021 року та рішення від 05 жовтня 2021 року № 1089, яке не відповідає викладеним у пункті 2 нормам житлового законодавства), організації виконавчих дій з метою складання протиправного акта державного виконавця від 02 грудня 2021 року та прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2021 року у справі № 711/2309/19;

- скасування постанови від 15 листопада 2021 року про результати перевірки виконавчого проваджень № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року, акта державного виконавця від 02 грудня 2021 року та постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2021 року у справі № 711/2309/19, які не відповідають положенням (вимогам) Закону України «Про виконавче провадження», вимогам абзацу 1 пункту 1 статті 12, абзацу 4 пункту 1 статті 12 та абзацу 2 пункту 3 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтям 46 47 49 50 ЖК України та постанові апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19;

- зобов`язання начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 повторно направити до Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Черкаської міської ради (невиконання боржником постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19 за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року);

- визнання рішення, дій та бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 в частині не реагування на вжиті Національною поліцією заходи щодо відмови у відкритті кримінального провадження, неправомірного врахування клопотання (лист від 04 листопада 2021 року № 266104-10 за підписом ОСОБА_2 ) про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та протиправного відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 за постановою від 15 листопада 2021 року, відповідно протиправно проведених виконавчих дій з метою закінчення виконавчого провадження та звільнення від кримінальної відповідальності посадових осіб Черкаської міської ради за невиконання ними постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19 такими, що спрямовані на невиконання Черкаською міською радою покладеного на неї державою і Черкаським апеляційним судом обов`язку (постанова суду від 22 липня 2020 року, справа № 711/2309/19), а саме, забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї (дружини) жилим приміщенням позачергово, відповідно до частини першої статті 46 ЖК України, та завдання йому моральної шкоди у вигляді душевних страждань хвороб, та яка підлягає відшкодуванню.

Роз`яснив ОСОБА_1 право на звернення до відповідного суду із скаргою на дії державного виконавця в порядку статті 447 ЦПК України.

Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 , які стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VI ЦПК України.

Черкаський апеляційний суд постановою від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 березня 2023 року залишив без змін.

Постанову апеляційний суд обґрунтував тим, що висновок суду про закриття провадження в частині позовних вимог, що заявлені до органу державної виконавчої служби на підставі статті 255 ЦПК України є правильним і підстав для його зміни чи скасування за наведених в апеляційній скарзі обставин колегія суддів не вбачає.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

ОСОБА_1 у травні 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував пункти 20, 28 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».

Також апеляційний суд не встановив і шкоду, завдану діяльністю ОСОБА_3 , її вину у завданні шкоди, водночас не розглянув (залишив у силі) протиправні документи, згідно з якими на підставі незаконного рішення № 1089 відновлено та повторно закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 у справі № 711/2309/19; не взяв до уваги, що його позов стосується не тільки протиправної діяльності ОСОБА_4 , а й інших відповідачів, що діяльність відповідачів взаємопов`язана і об`єднана однією метою - досягнення удаваного (фіктивного) виконання постанови апеляційного суду від 22 липня 2020 року Черкаською міською радою, і тому їх діяльність не повинна розглядатися без участі ОСОБА_4 .

Апеляційний суд у постанові посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, однак зазначені постанови не релевантні до спірних правовідносин, тому не підлягали застосуванню.

Суд першої інстанції не врахував обставини, якими він обґрунтував позов, а суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення, не встановив допущених місцевим судом порушень.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 у липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав саме як сторона виконавчого провадження. При цьому між учасниками справи не виникло цивільно-правового спору, який підлягав би вирішенню в порядку позовного провадження, а постало питання виключно щодо правомірності дій та рішень уповноваженої особи під час виконання судового рішення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо порядку оскарження у виконавчому провадженні рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, вчинених в ході виконання судового рішення.

Від Черкаської міської ради у липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Доводи ОСОБА_1 про те, що виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено 25 червня 2021 року є безпідставними, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження скасована начальником ОСОБА_3 15 листопада 2021 року, а виконавче провадження відновлено.

Із змісту уточнених позовних вимог не вбачається спору між сторонами про право цивільне, не містять ці вимоги і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення вказаного питання (подання скарги).

Від директора Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_2 у липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що уточнені позовні вимоги стосуються виключно визнання протиправними дій начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3, вчинених нею в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Черкаською міською радою та її підпорядкованими виконавчими органами постанова суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19 виконана у повному обсязі; зі змісту не вбачається спору між сторонами про право цивільне, не містять ці вимоги і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення вказаного питання (подання скарги).

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 15 червня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу з Придніпровського районного суду міста Черкаси.

Справа № 711/8256/21 надійшла до Верховного Суду 10 серпня 2023 року.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Захист прав в порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (розділ VII ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Отже, положеннями розділу VII ЦПК України передбачено територіальну та інстанційну юрисдикцію судів для розгляду скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позовні вимоги про визнання незаконними (протиправними) рішення, дій та бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 полягають у прийнятті протиправної постанови від 15 листопада 2021 року про результати перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та безпідставному відновленні цього провадження, не реагуванні на вжиті Національною поліцією заходи щодо відмови у відкритті кримінального провадження (за ВП № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та на підставі юридичного нікчемного листа від 04 листопада 2021 року та рішення від 05 жовтня 2021 року № 1089, яке не відповідає викладеним у пункті 2 нормам житлового законодавства), організації виконавчих дій з метою складання протиправного акта державного виконавця від 02 грудня 2021 року та прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2021 року у справі № 711/2309/19, скасування постанови від 15 листопада 2021 року про результати перевірки виконавчого проваджень № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року, акта державного виконавця від 02 грудня 2021 року та постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 грудня 2021 року у справі № 711/2309/19, які не відповідають положенням (вимогам) Закону України «Про виконавче провадження», вимогам абзацу 1 пункту 1 статті 12, абзацу 4 пункту 1 статті 12 та абзацу 2 пункту 3 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтям 46 47 49 50 ЖК України та постанові апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19, зобов`язання начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 повторно направити до Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Черкаської міської ради (невиконання боржником постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19 за виконавчим провадженням ВП № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року), визнання рішення, дій та бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 в частині не реагування на вжиті Національною поліцією заходи щодо відмови у відкритті кримінального провадження, неправомірного врахування клопотання (лист від 04 листопада 2021 року № 266104-10 за підписом ОСОБА_2 ) про відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 21 вересня 2020 року та протиправного відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 за постановою від 15 листопада 2021 року, відповідно протиправно проведених виконавчих дій з метою закінчення виконавчого провадження та звільнення від кримінальної відповідальності посадових осіб Черкаської міської ради за невиконання ними постанови Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі № 711/2309/19 - такими, що спрямовані на невиконання Черкаською міською радою покладеного на неї державою і Черкаським апеляційним судом обов`язку (постанова суду від 22 липня 2020 року, справа № 711/2309/19), а саме, забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї (дружини) жилим приміщенням позачергово, відповідно до частини першої статті 46 ЖК України, та завдання йому моральної шкоди у вигляді душевних страждань хвороб, та яка підлягає відшкодуванню по суті є скаргою позивача як сторони виконавчого провадження, а не вимогою про захист порушеного цивільного права, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, закриваючи провадження в частині означених позовних вимог ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку, що вони стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, тому підлягають розгляду за правилами розділу VI ЦПК України.

Схожі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18, а також у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 759/14039/19 та від 01 травня 2024 року у справі № 490/738/21.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував пункти 20, 28 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», не заслуговують на увагу, оскільки зазначена постанова не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України і не є підставою для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не розглянув (залишив у силі) протиправні документи, згідно з якими на підставі незаконного рішення № 1089 відновлено та повторно закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 у справі № 711/2309/19, Верховний Суд відхиляє, у зв`язку з тим, що дійсно 25 червня 2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Яжук С. С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, у зв`язку з тим, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника.

Однак, 15 листопада 2021 року начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 була винесена постанова про результати перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 та за її наслідками скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Яжук С. С. від 25 червня 2021 року про закінчення виконавчого провадження, зобов`язано виконавця привести виконавче провадження № НОМЕР_1 у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Інші доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, якій призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На думку судової колегії оскаржувані судові рішення є достатньо мотивованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 01 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров