Постанова

Іменем України

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 712/16074/17

провадження № 61-7716св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб?єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович,

заінтересована особа (стягувач) - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Черкаського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Довбія Юрія Юрійовича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси

від 22 березня 2023 року у складі судді Пироженко В. Д. та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2023 рокуу складі колегії суддів:

Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О. С.

Скарга мотивована тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О. С. перебуває виконавче провадження

№ 68615408 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду

м. Черкаси у справі № 712/16074/17 про стягнення в солідарному порядку

з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - ПАТ «Ощадбанк») заборгованості за договором про іпотечний кредит від 31 травня 2007 року № 29-2203/2007 на загальну суму 61 616,56 дол. США.

Приватний виконавець постановою від 22 грудня 2022 року зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 712/16074/17 від 25 жовтня 2018 року до закінчення перебування ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації.

Заявник указував, що в зазначеному виконавчому листі стягувачем

є Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк»), тобто структурний підрозділ юридичної особи.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день виникнення спірних відносин (відкриття виконавчого провадження 10 лютого 2018 року) філія Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» з ідентифікаційним кодом відокремленого підрозділу 02767059 є філією АТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129.

Отже філія Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», не будучи юридичною особою, сама по собі не може бути стягувачем за судовим рішення, а тому її реквізити (місцезнаходження та ідентифікаційний код) не повинні вказуватися

в судовому рішенні замість відповідних реквізитів юридичної особи - стягувача.

З 10 липня 2019 року відбулося припинення юридичної особи ПАТ «Ощадбанк».

Заявник зазначав, що після зміни організаційно-правової форми на

АТ «Ощадбанк» матеріали виконавчого провадження не містять ухвали суду про заміну стягувача ПАТ «Ощадбанк» на правонаступника АТ «Ощадбанк».

Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання від 09 грудня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу, однак відповіді не отримав, тому вважав, що рішенням приватного виконавця під час виконання зазначеного рішення суду було порушено його права як сторони виконавчого провадження.

ОСОБА_1 просив визнати неправомірним рішення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О. С. у виконавчому провадженні № 68615408, ухвалене у формі постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 22 грудня 2022 року, і зобов`язати приватного виконавця усунути порушення його прав та інтересів шляхом вчинення дій

з повернення виконавчого листа від 25 жовтня 2018 року № 712/16074/17 стягувачу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2023 року скаргу залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що суд неправомірності відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження про стягнення боргу за заявою

АТ «Ощадбанк» не встановив; приватний виконавець правомірно виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 22 грудня 2022 року

з примусового виконання судового рішення до закінчення перебування

ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації; підстав для повернення виконавчого листа стягувачу немає.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Довбія Ю. Ю. залишено без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2023 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився

з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

17 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Довбій Ю. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що стягувачем за виконавчим листом

є АТ «Ощадбанк», 100 % акцій якого належать державі. Пунктом 4 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України). У зв?язку з наведеним приватний виконавець не мав права примусово виконувати заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2018 року у справі

№ 712/16074/17, оскільки стягувачем за цим рішенням є держава. Заявник також вказує, що стороною стягувача у виконавчому проваджені № 68615408

є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного правління АТ «Ощадбанк» з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 02767059, водночас Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 00032129 не

є учасником цієї справи, а так само не є стороною у спірних правовідносинах.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Соснівського районного суду м. Черкаси.

21 серпня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня

2018 року задоволено позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії -Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

На виконання вказаного рішення суд видав виконавчий лист від 25 жовтня

2018 року.

У провадженні приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюк О. С. перебуває виконавче провадження № 68615408 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси у справі

№ 712/16074/17 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором про іпотечний кредит від 31 травня 2007 року № 29-2203/2007 на загальну суму

61 616,56 дол. США.

10 лютого 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О. С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 68615408.

Постановою приватного виконавця від 22 грудня 2022 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду до закінчення перебування ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 за конституційним зверненням Товариства

з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс»).

Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012 за конституційним зверненням ОСОБА_4 ).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначаються Законом.

Звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_1 вказував, що у виконавчому листі стягувачем є АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк», тобто структурний підрозділ юридичної особи. Однак філія, не будучи юридичною особою, сама по собі не може бути стягувачем за судовим рішення, а тому її реквізити (місцезнаходження та ідентифікаційний код) не повинні зазначатися в судовому рішенні замість відповідних реквізитів юридичної особи - стягувача, тому вважає, що виконавчий лист підлягає поверненню стягувачу.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено;6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора

у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з частиною п?ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Незазначення чи помилкове зазначення у виконавчому документі певних реквізитів за умови, що інші його реквізити дають підстави ідентифікувати стягувача та боржника, не може вважатися обставиною, що унеможливлює здійснення виконавчого провадження.

Повернення виконавчих документів лише з таких підстав визнається формалізмом, який не сприяє забезпеченню ефективного виконання судових рішень на практиці та фактично призводить до затягування виконання виконавчого листа, що порушує право на ефективний судовий захист і створює передумови для порушення Україною норм статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також у певних випадках статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції (висновки Верховного Суду, що викладені

у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 826/9021/18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів

в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Установивши відсутність у діях приватного виконавця неправомірності відкриття виконавчого провадження про стягнення боргу за заявою

АТ «Ощадбанк», а також правомірність винесення постанови від 22 грудня

2022 року про зупинення вчинення виконавчих дій до закінчення перебування ОСОБА_1 на військовій службі за призовом під час мобілізації, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про залишення скарги без задоволення.

Аргументи заявника про те, що Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» не є стороною у спірних правовідносинах є безпідставними, оскільки Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»

є правонаступником Публічного акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від

05 червня 2019 року № 568, якою змінено тип Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з публічного на приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права

і до необхідності переоцінки доказів у справі, що з огляду на статтю 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки

з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00

§ 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, тому що підстав для їх скасування немає.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Довбія Юрія Юрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська