ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 712/387/17-а
адміністративне провадження № К/9901/38602/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 712/387/17-а
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - виконком Черкаської міськради), Департаменту архітектури містобудування та інспектування Черкаської міської ради (далі - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міськради) про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2017, ухвалену у складі судді Марцішевської О.М. та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Кузьменка В.В., Собківа Я.М., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням змінених позовних вимог, просив:
визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради від 12.01.2017 №1-с «Про відмову в переведенні садового будинку в жилий»;
зобов`язав виконком Черкаської міськради повторно розглянути його заяву щодо переведення садового будинку НОМЕР_1, розташованого за адресою: Громадська організація «Садове товариство «Зелена зона» по АДРЕСА_1 , у жилий відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №321 (далі - Порядок № 321) із зазначенням його адреси.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що Департамент архітектури та містобудування Черкаської міськради відмовив у переведенні його садового будинку у житловий з підстави, не передбаченої Порядком №321, чим порушив його права.
2. Соснівський районний суд м. Черкаси постановою від 06.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 19.05.2017 ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.05.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
8. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 № 843/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
9. Протоколом розподілу справи від 26.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.
11. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 25.07.2013 та 26.07.2013 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136700:05:002:0204 та 7110136700:05:002:0157 площами 252,00 кв.м кожна, з цільовим призначенням - для ведення садівництва.
Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.10.2014 №27918593 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.10.2014 є власником садового будинку НОМЕР_1, розташованого у Громадській організації «Садове товариство «Зелена зона» по АДРЕСА_1 .
У звіті про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 26.07.2016 зазначено, що недоліки щодо невідповідності об`єкта державним будівельним нормам відсутні.
Висновком про відповідність об`єкта державним будівельним нормам встановлено, що садовий будинок НОМЕР_1, розташований у Громадській організації «Садове товариство «Зелена зона» по АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм.
12.09.2016 позивачем подано виконкому Черкаської міськради заяву про переведення садового будинку у жилий будинок.
Наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради від 12.01.2017 №1-с «Про відмову в переведенні садового будинку у жилий» відмовлено ОСОБА_1 у переведенні у жилий садового будинку, розташованого в Громадській організації «Садове товариство «Зелена зона» по АДРЕСА_1 у зв`язку з наявними містобудівними обмеженнями щодо землекористування, пов`язаними із розміщенням земельної ділянки в межах санітарно-захисної зони від території кладовища.
Не погоджуючись із такою відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що належний позивачу садовий будинок розташований в межах 300 метрової санітарно-захисної зони кладовища, в межах якої згідно зі статтею 114 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) заборонена житлова забудова.
14. Касаційну скаргу позивач обґрунтував зокрема тим, що пунктом 4 Порядку № 321 визначено підстави для прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок, серед яких відсутня така підстава як наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов`язаних із розміщенням земельної ділянки в межах санітарно-захисної зони від території кладовища.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX), колегія суддів виходить із такого.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до статті 8-1 Житлового кодексу Української РСР, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.
18. На виконання вимог частини першої статті 8-1 Житлового кодексу України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №321 «Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки», якою затверджено Порядок № 321, який визначає механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки.
19. Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов`язані адміністративно або територіально (пункт 2 Порядку № 321).
20. За правилами пункту 3 Порядку № 321 для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: - копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку; - письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; - звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2.
21. Пунктом 4 до вказаного Порядку визначено, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.
Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; виявлення в поданих документах недостовірних відомостей; встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов`язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).
22. У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення (пункт 6 Порядку №321) .
23. З наведеного правого регулювання видно, що Порядком № 321 передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. Переведення дачних і садових будинків в жилі є процедурою, яка передбачає надання садовому будинку статусу житлового за умов відповідності даної споруди будівельним стандартам, що висуваються до житлових домоволодінь.
24. При цьому, згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закону № 3038-VI) відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
25. Відповідно до статті 114 ЗК України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.
У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.
26. За правилами статті 26 Закону № 3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
27. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 N 173 затверджені Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі - Правила), які згідно із пунктом 1.1 включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення. Дотримання цих Правил повинно забезпечити найбільш сприятливі в гігієнічному відношенні умови життєдіяльності населення.
28. При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров`я України, що використовуються для вказаних цілей( пункт 1.2 Правил).
29. Так, згідно із додатком N 4 до зазначених вище Правил санітарно-захисна зона кладовища складає 300 м.
30. У справі, яка розглядається суди встановили, що належний позивачу садовий будинок розташований на відстані 190 м до міського кладовища.
31. Таким чином, оскільки забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя мешканців усіх категорій житла є складовою Державних будівельних норм України, то невідповідності дачного чи садового будинку цим вимогам є підставою для прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий.
32. З урахуванням наведеного, оспорюваний наказ про відмову у переведенні садового будинку у житловий ґрунтується на нормах права, прийнятий на підставі, у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а відтак, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.
33. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
34. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
35. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 343 350 355 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 у справі № 712/387/17-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко