ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №712/5096/17

адміністративне провадження №К/9901/40771/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 (головуючий суддя - Л.В. Губська, судді - Т.Р. Вівдиченко, І.В. Федотов)

у справі № 712/5096/17

за позовом ОСОБА_1

до Черкаської митниці Державної фіскальної служби,

Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішень,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Черкаської митниці Державної фіскальної служби (відповідач-1), Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:

- визнати протиправним звернення постанови відповідача-1 у справі про порушення митних правил від 30.11.2016 №96/90200/16 до примусового виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області;

- зобов`язати відповідача-1 подати письмову заяву до відповідача-2 про повернення виконавчого документа - постанови у справі про порушення митних правил від 30.11.2016 №96/90200/16;

- визнати протиправними та скасувати постанови відповідача-2 від 22.02.2017 про відкриття виконавчого провадження № 53465044 та про арешт майна боржника.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що митний орган протиправно за наявності факту оскарження постанови про порушення митних правил направив її для виконання органу виконавчої служби, а відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій під час процедури оскарження такої постанови органом виконавчої служби є неправомірним.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо звернення постанови Черкаської митниці Державної фіскальної служби у справі про порушення митних правил від 30.11.2016 №96/90200/16 до примусового виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Визнано протиправною та скасовано постанову Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 22.02.2017 про відкриття виконавчого провадження № 53465044. Визнано протиправною та скасовано постанову Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 22.02.2017 про арешт майна боржника № 53465044. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскарження постанови про порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред`явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, що здійснює її перегляд.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

6. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що зупиненню, у разі оскарження, підлягає виконання постанови про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, а не строк звернення її до виконання.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що постанова митного органу про порушення митних правил не набрала законної сили та не підлягала до примусового виконання у зв`язку з її оскарженням.

Позиція інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Вказує, що митницею було правомірно звернуто постанову від 30.11.2016 до виконання, оскільки у разі пропущення передбаченого тримісячного строку митниця втратила б можливість її виконання.

10. Відповідач-2 також не погоджується з доводами та вимогами касаційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін. Зазначає, що державним виконавцем після надходження на виконання виконавчого документа вчинено всі необхідні дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

12. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. 30.11.2016 Черкаською митницею Державної фіскальної служби прийнято постанову №96/90200/16 в справі про порушення митних правил, якою накладено на позивача штраф у сумі 696 983, 58 грн.

14. Вказана постанова направлена Центральному відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області для примусового виконання супровідним листом від 14.02.2017 №172/9/23-70-20-01-41.

15. На підставі вказаної постанови 22.02.2017 головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Матейчук О.В. відкрив виконавче провадження № 53465044. Постановою від 22.02.2017 у цьому виконавчому провадженні накладено арешт на все майно позивача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Згідно із частиною другою статті 535 Митного кодексу України орган доходів і зборів, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

18. Частиною першою наведеної статті 535 Митного кодексу України передбачено, що постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу, а саме: у визначений положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення строк десять днів з моменту отримання її копії особою, щодо якої її постановлено.

19. Згідно із статтею 533 Митного кодексу України подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

20. Частиною першою статті 539 Митного кодексу України визначений порядок виконання постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, відповідно до якої штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення.

21. Згідно із частиною першою статті 540 Митного кодексу України у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

22. Відповідно до статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

23. Статтею 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

24. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

25. Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

26. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

виконавчих написів нотаріусів;

посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

27. Частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

28. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

29. Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

32. З аналізу вищенаведених норм Митного кодексу України вбачається, що примусовому виконанню підлягає постанова, яка не виконана особою, відносно якої її постановлено, у строк, визначений статтею 539 цього Кодексу, якщо така постанова не оскаржувалася, а у випадку її оскарження після залишення скарги без задоволення або набрання постановою законної сили.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.12.2016 відкрито провадження у справі № 712/13867/16-а за позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил від 30.11.2016 №96/90200/16.

34. Оскільки станом на час звернення вказаної постанови митним органом до примусового виконання судом не прийнято рішення по суті позовних вимог у справі №712/13867/16-а, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке звернення є протиправним.

35. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскарження постанови про порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред`явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, що здійснює її перегляд.

36. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №740/3556/16-а та від 10.10.2019 у справі №740/3558/16-а.

37. Враховуючи те, що оскільки постанова про порушення митних правил від 30.11.2016 №96/90200/16 не набрала законної сили з огляду на положення частини першої статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження №53465044 та арешт майна боржника прийняті всупереч вимогам чинного законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

39. Частиною першою статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

40. В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до скасування цим судом рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

41. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

42 Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

43. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327 341 345 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі № 712/5096/17 скасувати.

3. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду