ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 712/9872/13-а

адміністративне провадження № К/9901/6820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М.М.,

суддів: Дашутіна І.В., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року

(головуючий суддя - Літвіна Н.М., судді - Горяйнов А.М., Хрімлі О.Г.)

у справі № 712/9872/13-а

за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, в якій просить поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2014 року по справі № 2а-635/09 про стягнення з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 104 655, 92 грн.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2016 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2014 року по справі № 2а-635/09 про стягнення з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 104 655 грн. 92 коп.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2016 року - скасовано та винесено нову, якою у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що про розгляд справи в суді апеляційної інстанції позивача було повідомлено, проте рекомендований лист повернений від позивача з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання, що відповідно до КАС України вважається належним повідомленням про розгляд справи. Також, суд вказав про те, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року суд касаційної інстанції дійшов висновку, що через неповідомлення позивача про рішення суду апеляційної інстанції, заявник не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає його незаконним та необґрунтованим, а тому просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Обгрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на те, що судові рішення, які були взяті до уваги судом апеляційної інстанції не мають ніякого відношення до розгляду питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 19 травня 2014 року в частині стягнення з виконавчого комітету Черкаської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також, скаржник звертає увагу на те, що строк для пред`явлення виконавчого листа був пропущений останнім через недоліки виконавчого листа, які скаржник вимушений був виправляти у судовому порядку на що був витрачений значний проміжок часу.

Скаржником заявлено клопотання про розгляд справи за його участі.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, що 08 серпня 2013 року заявник звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання судового рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2009 року.

23 серпня 2013 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконанням про стягнення коштів за час вимушеного прогулу в сумі 104 655, 92 грн.

27 серпня 2013 року Соснівським районним судом м. Черкаси був виданий виконавчий лист про стягнення з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу. Строк його пред`явлення до 20 жовтня 2013 року.

Листом від 09 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної казначейської служби України в м. Черкаси з заявою про стягнення з Виконавчого комітету Черкаської міської ради коштів згідно виконавчого листа.

Між тим, листом від 10 вересня 2013 року Управління Державної казначейської служби України в м. Черкаси повернуло заявнику виконавчий лист без виконання, мотивуючи тим, що Виконавчий комітет Черкаської міської ради не обслуговується в Управлінні.

16 жовтня 2013 року заявник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Черкаської області заявою про відкриття виконавчого провадження.

Проте, постановою державного виконавця від 16 жовтня 2013 року заявнику було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2013 року постанова державного виконавця від 16 жовтня 2013 року про відмову у прийнятті виконавчого провадження виконавчого документа була скасована.

30 січня 2014 року ОСОБА_1 повторно звернувся до виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Однак, постановою від 30 січня 2014 року йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки виданий судом виконавчий лист не відповідав вимогам, передбаченим ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо відсутності зазначення ідентифікаційного номера стягувача.

Ухвалою Соснівського районного Черкаси від 03 березня 2014 року було виправлено помилку у вказаному виконавчому листі та 19 травня 2014 року видано новий виконавчий лист.

21 травня 2014 року заявник звернувся з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки на момент видачі нового виконавчого листа від 19 травня 2014 року було пропущено строк пред`явлення його до виконання.

15 травня 2015 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2014 року по справі № 2а-635/09 про стягнення з виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 104 655, 00 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Частина друга статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частино другою статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до статті 261 КАС України, заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Частиною першою статті 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції, окрім іншого, виходив з того, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2014 року суд касаційної інстанції дійшов висновку, що через неповідомлення позивача про рішення суду апеляційної інстанції, заявник не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Окрім того, про розгляд справи в суді апеляційної інстанції позивача було повідомлено, проте рекомендований лист повернений від позивача з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання, що відповідно до КАС України вважається належним повідомленням про розгляд справи.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вказане судове рішення від 16 жовтня 2014 року не має будь-якого відношення до розгляду питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, який був виданий 19 травня 2014 року щодо стягнення з виконавчого комітету середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а рішення на які посилається суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі стосувалися саме питання поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого листа в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Окрім того, як було установлено судом першої інстанції та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа був пропущений скаржником саме через недоліки виконавчого листа, які були допущені судом та, які останній вимушений був виправляти у судовому порядку на що був витрачений значний проміжок часу.

З викладеного убачається, що ОСОБА_1 вжив всіх необхідних заходів для пред`явлення виконавчого листа, а в його діях спостерігається сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом .

Закріплений у статті 8 КАС України принцип верховенства права полягає у тому, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найбільшими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини яка відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні. Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа «Жовнер проти України») Суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

У пунктах 48-49 рішення Європейського Суду з прав людини справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04), суд зазначив, що заявникові не можна було дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. На таких самих підставах Суд визнав, що такий стан справ породжував питання про відповідальність держави за виконання судового рішення від 29 липня 2003 року і що у зв`язку з його невиконанням заявник може претендувати на статус жертви від порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частин другої, третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 349, статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року - скасувати.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2015 року - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко