Постанова

Іменем України

02 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 715/1962/14-ц

провадження № 61-19605св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року у складі судді Цуренко В. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Половінкіна Н. Ю., Владичана А. І., Кулянди М. І.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі -

ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі

16 914,54 доларів США та 28 474,86 грн.

Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області

від 03 листопада 2014 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 914,54 доларів США та 28 474,86 грн.

Короткий зміст вимог заявника

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області

від 03 листопада 2014 року, в якій ставила питання про поновлення строку для подання такої заяви.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач звернулася до суду із заявою з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 284 ЦПК України, а наведені нею причини пропуску такого строку є неповажними, а тому заяву слід залишити без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що перегляд заочного рішення є окремою стадією судового процесу в якій суд, вважаючи доводи заяви недостатніми (що включає обставини пропуску строку), мав би постановити ухвалу про залишення заяви без задоволення згідно з пунктом 1 частини третьої статті 287 ЦПК України.

Такі дії дали б можливість відповідачеві оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, а положення частини другої статті 126 ЦПК України у даному випадку не підлягають до застосування.

Зазначає, що ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення унеможливлюють оскарження в апеляційному порядку заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада

2014 року.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 25 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У серпні 2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із позовом до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 914,54 доларів США та 28 474,86 грн, який заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року задоволено у повному обсязі.

27 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач звернулася до суду із заявою з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 284 ЦПК України, а наведені нею причини пропуску такого строку є неповажними, а тому заяву слід залишити без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження

№ 14-74цс21).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишаючи цю заяву без розгляду, не звернув уваги на те, що постановлена ухвала суперечить вимогам статті 287 ЦПК України та позбавляє відповідача права на апеляційний перегляд заочного рішення суду першої інстанції, ухваленого 03 листопада 2014 року за відсутності відповідача.

За результатами належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, суд незалежно від пропуску строку на її подання, може постановити лише ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Отже, у разі, якщо нема підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд постановляє ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, що надає можливість відповідачу оскаржити заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Гарантування права на апеляційний перегляд судових рішень передбачено статтею 129 Конституції України та є складовою доступу до правосуддя, визначеного статтею 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.

Наведеним підтверджуються доводи касаційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін апеляційним судом, постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для їх скасування.

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

Підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Оскільки суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та постановили судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ці рішення слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 серпня

2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 жовтня

2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта