Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 757/37909/17

провадження № 61-8874св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам», відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, представника акціонерного товариства «КристалБанк» - Єпікової Світлани Валеріївни, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного підприємства «Сетам» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта реалізації предмета іпотеки, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2016 року у справі № 718/917/16-ц було задоволено позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») та у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 20 серпня 2007 року № 014/05/450, № 014/05/451, № 014/05/451/1, укладеними між ОСОБА_3 і АТ «РайффайзенБанк Аваль», у розмірі 1 841 542,14 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки - двоповерховий готельно-ресторанний комплекс «Магія» загальною площею 1 243,70 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 0,06 га по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем якого є вона, установивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в процедурі здійснення виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

11 вересня 2017 року у межах виконавчого провадження № 53635634, відкритого на підставі виконавчого листа від 09 лютого 2017 року № 718/917/16-ц здійснено заміну сторони стягувача з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на акціонерне товариство «КристалБанк» (далі - АТ «КристалБанк»).

11 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а 20 червня 2017 року - постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» (далі - ТОВ «Українська експертна група»), яким 22 січня 2018 року складено звіт про оцінку майна, згідно з яким ціна предмета іпотеки становить 2 824 755,00 грн.

Вказаний звіт про оцінку майна вона отримала лише 09 липня 2018 року.

07 травня 2018 року відбулись електронні торги з реалізації предмета іпотеки та складено протокол № 331187 проведення електронних торгів ДП «Сетам».

Переможцем торгів стала ОСОБА_2 , яка придбала нерухоме майно за 2 305 000,08 грн.

24 травня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України складено акт № 53635634/3 про реалізацію предмета іпотеки.

12 липня 2018 року приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Олексюк С. В. ОСОБА_2 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів номер 1087.

Вказувала, що у порушення вимог частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» її не було повідомлено про результати оцінки майна, що позбавило права на оскарження такої оцінки. Крім того, відповідно до звіту про оцінку майна від 20 червня 2018 року ринкова вартість будівлі реконструйованого бару-ресторану загальною площею 1 243,70 кв. м та земельної ділянки площею 0,06 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 складає загалом 9 016 825,00 грн, що свідчить по заниження оцінки у звіті про оцінку майна від 22 січня 2018 року, складеному ТОВ «Українська експертна група».

Вказане свідчить про порушення її прав та законних інтересів на стадії проведення незалежної експертної оцінки, визначення ринкової ціни об`єкта нерухомості та нерозривно пов`язано з подальшими діями з реалізації предмета іпотеки з електронних торгів.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсними електронні торги, проведені 07 травня 2018 року, за результатами яких ОСОБА_2 продано будівлю двоповерхового готельно-ресторанного комплексу «Магія», реєстраційний номер нерухомого майна: 1596986373225, і земельну ділянку з кадастровим номером: 7322555400:02:002:0508, площею 0,06 га, що розташовані по АДРЕСА_1 ; визнати недійсними протокол проведення електронних торгів від 07 травня 2018 року № 331187 та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24 травня 2018 року № 53635634/3; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1087, видане 12 липня 2018 року приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Олексюк С. В.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 червня 2020 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено АТ «Кристалбанк» і ТОВ «Українська експертна група».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року у складі судді Нерушка Т. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оцінка, повторні електронні торги та реалізація спірного нерухомого майна були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства і жодних порушень, які б давали підстави для визнання цих торгів недійсними, матеріали справи не містять.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року та ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнано недійсними електронні торги, проведені 07 травня 2018 року, за результатами яких ОСОБА_2 продано будівлю двоповерхового готельно-ресторанного комплексу «Магія», реєстраційний номер нерухомого майна: 1596986373225, та земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер: 7322555400:02:002:0508, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними протокол проведення електронних торгів від 07 травня 2018 року № 331187 та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 24 травня 2018 року № 53635634/3.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1087, видане 12 липня 2018 року приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Олексюк С. В.

Змінено розподіл судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 326,00 грн.

Стягнуто з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 326,00 грн.

Стягнуто з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 326,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач була повідомлена державним виконавцем про результати визначення вартості чи оцінки належного їй майна, яке було 07 травня 2018 року реалізовано на електронних торгах, чим були порушені вимоги частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, позивач не одержувала повідомлення від ДП «Сетам» ані про день і час проведення електронних торгів щодо належного їй майна, ані про початкову ціну продажу майна.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

У травні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року.

У травні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ «КристалБанк» -Єпікової С. В. на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року.

У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року.

У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга державного підприємства «Сетам» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника АТ «КристалБанк» - Єпікової С. В. на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерстваюстиції України на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою державного підприємства «Сетам» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 01 липня 2020 року у справі № 2-1160/11, від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 442/6491/17, від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано, що боржник ОСОБА_1 була достовірно обізнана про арешт належного їй майна з метою примусової реалізації для погашення боргу перед АТ «КристалБанк», однак не запропонувала свою вартість арештованого майна і не спрямувала зусиль на досягнення згоди зі стягувачем щодо вартості арештованого майна. При цьому ОСОБА_1 , отримавши повідомлення від державного виконавця про результати оцінки описаного та арештованого майна, не скористалася законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

У касаційній скарзі представник АТ «КристалБанк» - Єпікова С. В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник АТ «КристалБанк» - Єпікова С. В. зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 344/7799/15-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 309/3860/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника АТ «КристалБанк» - Єпікової С. В. мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження» та неповідомлення ОСОБА_1 про результати оцінки майна не відповідають дійсності, оскільки пряма норма статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» чітко регламентує, що особа вважається повідомленою з моменту направлення результатів проведення оцінки. Той факт, що, зі слів ОСОБА_1 , вона не знала про проведену оцінку майна, не вказує на порушення норм законодавства сторонами електронних торгів. Таким чином, висновок будівельно-оціночної експертизи є неналежним доказом, оскільки визначення вартості майна не входить до предмета доказування у цій справі, так як результати оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб і порядок оскарження.

У касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, від 22 червня 2020 року у справі № 759/2467/15-ц, від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 766/3470/16-ц, від 25 лютого 2021 року у справі № 127/33501/18, від 27 квітня 2021 року у справі № 504/2824/17, від 06 березня 2018 року у справі № 309/3860/13-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 344/7799/15-ц, у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України мотивована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» і неповідомлення ОСОБА_1 про результати оцінки майна не відповідає дійсності, оскільки відповідно до статті 57 вказаного Закону особа вважається повідомленою з моменту направлення результатів проведення оцінки. Процедура реалізації заставного майна боржника була проведена у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з матеріалами виконавчого провадження всі документи виконавчого провадження направлялися державним виконавцем на адресу реєстрації боржника, а саме: АДРЕСА_1 . Також судом не враховано, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів і мають самостійний спосіб і строки оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

У касаційній скарзі ДП «Сетам», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ДП «Сетам» зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17 і від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ДП «Сетам» мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано, що оцінка вартості спірного майна, яка здійснювалася ТОВ «Українська експертна група», проводилася з урахуванням примусової реалізації майна у межах виконавчого провадження, а тому встановлення іншої вартості цього майна відповідно до висновку експерта від 14 квітня 2020 року не доводить порушення прав позивача, оскільки ціна майна, що виставляється на торги з метою примусового продажу, залежить від попиту (пропозицій) учасників торгів та фактично визначається самими учасниками торгів. Отже, це майно не могло бути реалізовано за вищою ціною. Таким чином, позивачем не було надано доказів на підтвердження порушення її прав внаслідок реалізації предмета іпотеки.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У липні та серпні 2021 року Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав відзив на касаційні скарги ДП «Сетам», АТ «КристалБанк» та ОСОБА_2 , вказуючи на те, що доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому просив касаційну скаргу ДП «Сетам» задовольнити та скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2016 року у справі № 718/917/16-ц задоволено позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» та у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 20 серпня 2007 року № 014/05/450, № 014/05/451, № 014/05/451/1, укладеними між ОСОБА_3 і АТ «РайффайзенБанк Аваль», у розмірі 1 841 542,14 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки - двоповерховий готельно-ресторанний комплекс «Магія» загальною площею 1 243,70 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 0,06 га по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , установивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в процедурі здійснення виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З метою примусового виконання вказаного судового рішення 09 лютого 2017 року Кіцманським районним судом Чернівецької області було видано виконавчий лист № 718/917/16-ц та постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23 березня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання цього виконавчого документа.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2017 року у межах вищевказаного виконавчого провадження здійснено заміну стягувача з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на АТ «Кристалбанк».

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 червня 2017 року залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Українська експертна група», яким 22 січня 2018 року складено звіт про оцінку майна, за яким ринкова вартість будівлі реконструйованого бару-ресторану загальною площею 1 243,70 кв. м та земельної ділянки площею 0,06 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 , становить 2 824 755,00 грн.

07 травня 2018 року відбулись електронні торги з реалізації вказаного нерухомого майна та складено протокол № 331187 проведення електронних торгів ДП «Сетам». Переможцем торгів стала ОСОБА_2 , яка придбала нерухоме майно за 2 305 000,08 грн.

24 травня 2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України складено акт № 53635634/3 про реалізацію предмета іпотеки.

12 липня 2018 року приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Олексюк С. В. ОСОБА_2 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 1087, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на рухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03 серпня 2018 року № 133141854.

Згідно з висновком експерта від 14 квітня 2020 року № СЕ-6604-1-1065.19 за результатами проведення судової оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи, проведеної за ухвалою суду, загальна ринкова вартість будівлі готельно-ресторанного комплексу «Магія» (будівлі реконструйованого бару-ресторану), загальною площею 1 243,70 кв. м, та земельної ділянки, кадастровий номер: 7322555400:02:002:0508, площею 0,06 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , станом на 22 січня 2018 року становила 9 277 452,00 грн, у тому числі ринкова вартість будівлі готельно-ресторанного комплексу «Магія» (будівлі реконструйованого бару-ресторану), загальною площею 1 243,70 кв. м, складає 9 103 999,00 грн, а ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер: 7322555400:02:002:0508, площею 0,06га, - 173 453,00 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , представника АТ «КристалБанк» - Єпікової С. В., Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ДП «Сетам» підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

У відповідності до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Відповідно до статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок) та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Пунктом 4 Розділу Х Порядку передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не встановив порушення прав і законних інтересів боржника у виконавчому провадженні.

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо підлягають оскарженню у порядку, передбаченому цим Законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року, справа № 367/6231/16-ц).

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76 81 89 ЦПК України.

При цьому судом першої інстанції надано правильну оцінку обставинам справи, встановлено, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 30 серпня 2016 року у справі № 718/917/16-ц про звернення стягнення на її майно, а також про наявність з березня 2017 року виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового рішення. При цьому державним виконавцем й організатором торгів на адресу ОСОБА_1 направлялись відповідні повідомлення про проведення виконавчих дій і здійснення процедури електронних торгів, а тому вона відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» вважається ознайомленою з результатами визначення вартості та оцінки арештованого майна. Окрім того, ДП «Сетам» було опубліковано повідомлення про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета нерухомого майна.

Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про намір ОСОБА_1 , уникнути виконання судового рішення, ухваленого у 2016 році, яке виконувалось у примусовому порядку з березня 2017 року у виконавчому провадженні, в межах якого здійснений продаж майна.

Встановлені судом першої інстанції обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 внаслідок проведення прилюдних торгів. При цьому судом враховано, що спірне майно було продано на других торгах за ціною 2 305 000,08 грн, оскільки при проведенні перших електронних торгів з реалізації предмета іпотеки жоден із учасників не виявив бажання його придбати за стартовою ціною у 2 824 755,00 грн. Крім того, судом враховано наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і те, що таке звернення застосовано до спадкового майна у межах його вартості, при тому, що загальний розмір заборгованості становив 1 841 542,14 дол. США, а вимоги кредитора мали бути задоволенні лише на ту суму, за якою міг бути реалізований предмет іпотеки, і не більше, а різниця у вартості не могла би бути повернута боржнику з тих підстав, що заборгованість боржника перед кредитором значно перевищує вартість майна за висновком експерта від 14 квітня 2020 року № СЕ-6604-1-1065.19, а отже права позивача не могли бути порушені. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними ОСОБА_1 не доведено.

При цьому суд апеляційної інстанції вдався до переоцінки доказів, яким вже була надана належна оцінка судом першої інстанції, оскільки в основу своїх висновків поклав звіт, наданий позивачем, не зазначивши причин відхилення доказів, поданих відповідачем.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права в указаній частині.

Вказане свідчить, що судом апеляційної інстанції було помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, постанова апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , АТ «КристалБанк», Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ДП «Сетам» підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, по 2 819,20 грн з кожного.

Керуючись статтями 402 409 413 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, представника акціонерного товариства «КристалБанк» - Єпікової Світлани Валеріївни, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державного підприємства «Сетам» задовольнити.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2021 року скасувати.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 819,20 грн (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «КристалБанк» судовий збір у розмірі 2 819,20 грн (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 2 819,20 грн (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Сетам»судовий збір у розмірі 2 819,20 грн (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта