Постанова

Іменем України

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 720/1122/17

провадження № 61-48419св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідачі: Новоселицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , державне підприємство «СЕТАМ», товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Експерт»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі -

АТ «Укрсиббанк») звернулось до суду з позовом до Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - Новоселицький РВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області) та ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , державне підприємство «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), товариство

з обмеженою відповідальністю «Буковина Експерт» (далі - ТОВ «Буковина Експерт»), про поновлення строку позовної давності, визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів й акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Позов АТ «Укрсиббанк» мотивувало тим, що 19 березня 2011 року Новоселицький районний суд Чернівецької області видав виконавчий лист № 2-124/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 1 364 510,43 грн та судових витрат у розмірі

2 823 грн.

16 листопада 2016 року за виконавчим листом № 2-124/2012 відкрито виконавче провадження та складено акт опису й арешту майна боржника

ОСОБА_2 , яке було предметом іпотеки, а саме: нежитлові приміщення нумерацією згідно інвентарної справи1-12; 1-14; 1-17; 1-18, розташованих на АДРЕСА_1 загальною площею 820,9 кв. м. Оцінка арештованого майна проведена 17 листопада 2016 року.

Новоселицький РВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області 25 січня 2017 року реалізував вказане арештоване майно на прилюдних торгах, переможцем яких став ОСОБА_1 .

Банк зазначав, що реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах проходила із порушенням норм чинного законодавства та прав іпотекодержателя - стягувача, а саме: банк не був повідомлений та залучений як сторона виконавчого провадження до проведення виконавчих дій з опису й арешту майна боржника, не надано копію акта опису й арешту майна, не повідомлено про призначення оцінки арештованого майна та не надано результати такої оцінки, виконавче провадження відкрито за заявою особи, яка не мала права представляти інтереси банку, без надання державному виконавцю належних документів, які б підтвердили його повноваження.

Позивач просив суд:

поновити строк подання до суду позовної заяви;

визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації нерухомого майна;

скасувати протокол проведення електронних торгів від 06 січня 2017 року

№ 226365;

скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 25 січня 2017 року № 320, виданого Новоселицьким РВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області;

вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2018 року позов АТ «Укрсиббанк» задоволено.

Поновлено АТ «УкрСиббанк» строк подачі до суду позовної заяви до Новоселицького РВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області та ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна, яке розташовано на АДРЕСА_1 , визнання недійсними та скасування протоколу проведення електронних торгів від 06 січня 2017 року № 226365 та акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 25 січня 2017 року № 320.

Визнано недійсними результати електронних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень нумерацією згідно інвентарної справи 1-12; 1-14; 1-17; 1-18, загальною площею 820,9 кв. м., яке розташовано на

АДРЕСА_1 .

Скасовано протокол проведення електронних торгів від 06 січня 2017 року

№ 226365.

Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 25 січня 2017 року № 320, виданого Новоселицьким РВ ВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області.

Стягнуто пропорційно з Новоселицького РВВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області та ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду з кожного по 800 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, допущені державним виконавцем у частині оцінки майна без узгодження його вартості сторонами виконавчого провадження, неповідомлення стягувача про оцінку майна з метою подальшого оскарження, неповідомлення стягувача про проведення електронних торгів, зокрема стартової ціни майна, а також неврахування відсутності повноважень

у представника представляти інтереси стягувача у вказаному виконавчому провадженні, призвели до порушення прав позивача, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Поновлюючи строк подачі до суду позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не був повідомлений про проведення прилюдних торгів, чим порушені його права та законні інтереси. Після ознайомлення з результатами торгів, банком вживалися правові заходи щодо захисту свого порушеного права, однак у зв`язку із відсутністю інформації про результати торгів він звернувся до суду не в позовному провадженні, а із скаргою на дії державного виконавця, тому суд визнав поважними причини пропуску позовної давності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року апеляційні скарги ДП «СЕТАМ» та ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2018 року скасовано.

У задоволенні позову АТ «Укрсиббанк» відмовлено.

Стягнуто з АТ «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_1 2 400 грн

у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Стягнуто з АТ «Укрсиббанк» на користь ДП «Сетам» 2 400 грн у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість ухвалення рішення в цій справі без залучення всіх належних відповідачів. Вказав, що оскільки сторонами у оспорюваному договорі купівлі-продажу нерухомого майна, який був оформлений протоколом проведення електронних торгів

від 06 січня 2017 року № 226365 є ДП «СЕТАМ» як продавець та

ОСОБА_1 як покупець, суд першої інстанції не роз`яснив позивачу його право на звернення до суду з клопотанням про залучення до участі у справі ДП «СЕТАМ» у якості відповідача. Оскільки до участі у справі не залучений належний відповідач, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виконати вимоги норм Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та зробити висновок щодо підставності заявленого позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2018 року АТ «УкрСиббанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року, залишити в силі рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 травня 2018 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про необхідність обов`язкового залучення ДП «СЕТАМ» до складу відповідачів

у цій справі є помилковим. Заявник зазначає, що ДП «СЕТАМ» є лише організатором торгів, відповідальним за технічний супровід процедури і не являється безпосереднім продавцем арештованого майна, тобто стороною договору купівлі-продажу. При цьому посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 359/2077/17 (провадження № 61-255св17), як на підставу для задоволення касаційної скарги, вказує, що саме ВДВС має статус продавця у спорах щодо оскарження результатів електронних торгів.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У лютому 2019 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити постанову Апеляційного суду Чернівецької області

від 05 листопада 2018 року без змін, як таку, що прийнята без порушень норм процесуального права.

У лютому 2019 року ДП «СЕТАМ» направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року без змін як таку, що прийнята без порушень норм процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

28 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Погрібного С. О. відкрито касаційне провадження, справу витребувано з Новоселицького районного суду Чернівецької області.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Сердюку В. В. (суддя-доповідач), Фаловській І. М., Грушицькому А. І.

У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 листопада 2016 року державним виконавцем Новоселицького ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області відкрито виконавче провадження № 52901110

з виконання виконавчого листа № 2-124/2012, виданого Новоселицьким районним судом Чернівецької області 19 березня 2012 року про стягнення

з ОСОБА_2 боргу за договором кредиту у розмірі 1 346 510,43 грн та судових витрат у розмірі 2 823 грн.

16 листопада 2016 року державним виконавцем Новоселицького ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області складено акт опису й арешту майна боржника

ОСОБА_2 , яке було предметом іпотеки.

17 листопада 2016 року арештоване майно оцінено суб`єктом оцінюваної діяльності ТОВ «Буковина-Експерт» у розмірі 501 036 грн.

06 січня 2017 року майно реалізовано ДП «СЕТАМ» на прилюдних

торгах ОСОБА_1 відповідно до протоколу № 226365 за ціною

501 036 грн.

25 січня 2017 року на підставі протоколу про проведені електронні торги

від 06 січня 2017 року № 226365 державним виконавцем Новоселицького ВДВС ГТУЮ в Чернівецькій області складено акт № 320.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України (далі -

ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України) можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, установлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Відповідно пункту 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня

2016 року № 2831/5 (у редакції, чинній на час проведення оспорюваних електронних торгів) після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги

у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Системний аналіз зазначених вище норм права, дає підстави зробити висновок, що набуття майна за результатами публічних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна

є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор публічних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець публічних торгів.

З огляду на викладене, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених публічних торгів, є продавці: державна виконавча служба та організатор публічних торгів, та покупець - переможець публічних торгів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18),

від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

У свою чергу, згідно з частиною п`ятою статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює

у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

Оцінка судами обґрунтованості позовних вимог по суті, має відбуватися за участі належних сторін цивільної справи.

При цьому у судів апеляційної та касаційної інстанції відсутня процесуальна можливість залучити до участі у справі належного відповідача у цивільній справі.

Правовий висновок щодо обґрунтованості відмови у позові, пред`явленого до неналежного відповідача, неодноразово був викладений Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 17 квітня 2018 року

у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) та від 12 грудня

2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18).

Переглядаючи справу за апеляційними скаргами ДП «СЕТАМ» та ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції в порушення вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України не роз`яснив позивачу його право на звернення до суду

з клопотанням про залучення до участі у справі ДП «СЕТАМ» у якості відповідача, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав неправильного визначення суб`єктного складу учасників спору та відсутності процесуальної можливості залучити співвідповідачем у справі ДП «СЕТАМ».

Доводи касаційної скарги про те, що ДП «Сетам» не являється стороною договору купівлі-продажу, а тому не є продавцем, є помилковим та спростовується висновки зробленими вище.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, заявник стверджував, що продавцем, тобто стороною договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених публічних торгів, є лише виконавча служба, при цьому, як на підставу для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції посилався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду

від 28 березня 2018 року у справі № 359/2077/170 (провадження

№ 61-255св17). Однак колегія суддів зазначає, що заявник, посилаючись на постанову Верховного Суду, як на підставу для скасування судового рішення не звернув увагу на те, що за обставинами вказаної справи організатор торгів ДП «СЕТАМ» приймав участь у розгляді справи як відповідач, а спірним залишалося питання щодо іншого продавця, сторони оскаржуваного договору купівлі-продажу - виконавчої служби.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року

№ 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18) та від 05 червня 2018 року

у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Кривцова Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник