№ 720/2203/16-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №720/2203/16-а

адміністративне провадження №К/9901/16805/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02.06.2017 (суддя Вівчар Г.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя Залімський І.Г., судді: Смілянець Е.С., Сушко О.О.) у справі №720/2203/16-а за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Чернівецької митниці ДФС Жижияна Івана Євгеновича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника начальника Чернівецької митниці ДФС Жижияна І.Є. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, якою його було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, у розмірі 1'558'367,55грн.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, прийняти у справі нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №720/2203/16-а.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №720/2203/16-а згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2020 прийнято матеріали справи до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 16.04.2020.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення матеріального права. На думку позивача, в оскаржуваній постанові не наведено норм чинного законодавства, які зобов`язують громадян, які користуються паспортами двох держав, пред`являти для в`їзду саме паспорт громадянина України. Позивач вважає, що пред`явлення при перетині кордону паспорта громадянина Румунії не свідчить про намір від ухилення від сплати митних платежів. Відтак, позивач стверджує, що у даному випадку взагалі відсутня подія адміністративного правопорушення, а в його діях відсутній склад порушення митних правил.

У свою чергу, Чернівецька митниця ДФС подала до суду заперечення на касаційну скаргу, де посилається на те, що твердження заявника касаційної скарги суперечить вимогам законодавства. Відповідач вказує, що позивач в порушення норм діючого законодавства, зберігаючи статус громадянина України, використовуючи паспорт громадянина України, ввізши на митну територію України автомобіль, не сплатив до Державного бюджету митні платежі. Відповідач звертає увагу, що порушення митних правил, передбачені статтями 469 477-485 Митного кодексу України є триваючими.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з протоколу про порушення митних правил від 16.01.2016 №0094/40805/16, який складений на пропускному пункті «Мамалига - Крива» Чернівецької митниці ДФС інспектором митниці, 16.01.2016 о 14.28 годин в зону митного контролю на виїзді по смузі зелений коридор в`їхав автомобіль марки BMW з Болгарською реєстрацією з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 якій подав паспорт громадянина Румунії CRAVCIC DENIS НОМЕР_2 , виданий 10.02.2015. Вказана особа ввозила даний автомобіль в режимі «тимчасового ввезення» з використанням паспорту громадянина Румунії у тридцяти випадках маючи статус «резидента» за інформацією СБУ в Чернівецькій області, для перетину митного кордону ОСОБА_1 використовував паспортний документ громадянина Румунії без застосування заходів гарантування.

В матеріалах справи про порушення митних правил міститься інформація Управління СБУ в Чернівецький області адресована Начальнику Чернівецької митниці ДФС України від 12.01.2016, з якої слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та одночасно має подвійне, у тому числі, громадянство Румунії.

Згідно постанови в справі про порушення митних правил від 08.07.2016 №0094/40805/16 ОСОБА_1 визнаний винним за статтею 485 Митного кодексу України, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів а саме 1'558'367,55грн.

Не погодившись з прийнятим митним органом рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що підстави для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відсутні, оскільки викладені докази та правові норми з однозначністю та достовірністю доказують, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад порушення митних правил передбачених статтями 380 та 485 Митного кодексу України. Судами не встановлено обставин які підтверджують неповноту та необ`єктивність дій митного органу під час розгляду адміністративної справи. Як вказано судами, Чернівецька митниця ДФС реалізувала своє право в складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , отримавши офіційну інформацію, щодо того що даний громадянин України з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, будучи резидентом України, використовує при в`їзді та при виїзді паспорт громадянина Румунії.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено пунктом 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до пункту 57 частини першої статті 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно пункту 58 частини першої статті 4 МК України транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Види митних режимів визначені статтею 70 МК України, в тому числі передбачені такі митні режими, як транзит, тимчасове ввезення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Згідно з пунктом 1 статті 377 МК України товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Відповідно до частини третьої статті 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Згідно з пунктом 50 частини першої статті 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Як встановлено пунктом 1 статті 2 Закону України "Про громадянство України", якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що 16.01.2016 інспектором митниці складено протокол про порушення митних правил, згідно якого 16.01.2016 в зону митного контролю Чернівецької митниці ДФС по смузі зелений коридор в`їхав автомобіль марки BMW з Болгарською реєстрацією з реєстраційним номером Н4149ВН під керуванням ОСОБА_1 , який пред`явив паспорт громадянина Румунії CRAVCIC DENIS НОМЕР_2 виданий 10.02.2015.

У процесі аналізу перетину митного кордону України автомобіля марки BMW з реєстраційним номером НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_1 ввозив вказаний автомобіль в режимі «тимчасового ввезення» з використанням паспорту громадянина Румунії у тридцяти випадках маючи статус «резидент», що є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування.

Втім, згідно інформації СБУ в Чернівецькій області, адресованої Начальнику Чернівецької митниці ДФС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України.

Стаття 485 Митного кодексу України передбачає адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Заступником начальника Чернівецької митниці ДФС 08.07.2016 винесено постанову, згідно якої позивача визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, у розмірі 1'558'367,55грн.

Як правильно констатовано судами попередніх інстанцій, при наявності паспортів двох держав - України та Румунії, громадянин України (резидент) позивач свідомо подав саме паспорт громадянина Румунії як підставу для тимчасового ввезення автомобіля без сплати митних платежів. Саме на ухилення від сплати обов`язкових платежів були спрямовані дії позивача, а тому обґрунтованими є висновки судів про наявність у діях позивача умислу на вчинення правопорушення, склад якого передбачений статтею 485 МК України.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі)

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно положень статті 487 МК України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.

За змістом статті 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС.

Статтею 531 МК України передбачені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення. Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Положеннями статті 531 МК України встановлені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Статтею 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Судами встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469,477-481,485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Таким чином, при розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України та вирішення питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з`ясувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи з`ясовано, що протоколом від 16.01.2016 зафіксовано виявлення порушення позивачем митних правил. З матеріалів справи слідує, що постанову про адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України, та визначене цим Кодексом як триваюче правопорушення (стаття 467 МК України) прийнято 08.07.2016, тобто в межах встановлено законодавством шестимісячного строку.

За таких обставин, судами попередніх при винесенні судових рішень виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Згідно положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І.Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду