Постанова

Іменем України

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 723/1233/17

провадження № 61-8418св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мелещук Валентин Васильович, на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2022 року у складі судді Дячук О. О. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Литвинюк І. М., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У травні 2018 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності та стягнення грошової компенсації за частку у спільному майні подружжя.

Предметом поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є таке майно: житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані на АДРЕСА_1 ; торговий центр на АДРЕСА_2 , із належною до нього земельною ділянкою площею 0, 4287 га; транспортні засоби «Mercedes» ML 320, 2007 року випуску, «Mercedes» Vito, 2006 року випуску.

У червні 2022 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, в якій зазначено, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 січня 2018 року у справі

№ 723/405/17 з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за договором позики у сумі 10 739 050 грн та 3%річних у сумі 230 717,20 грн. Крім того, він також взяв у ОСОБА_4 позику на фінансування будівництва торгового центру на

АДРЕСА_2 у розмірі 18 849 600 грн, які вважає збитками, завданими невиконанням зобов`язання. Зазначені кошти, отримані від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були витрачені в інтересах сім`ї, однак ОСОБА_1 не бажає брати участь у виконанні боргових зобов`язань.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив: прийняти заяву про збільшення розміру зустрічних позовних вимог до спільного розгляду з первісним та ухвалити рішення, яким визнати, що зобов`язання з погашення перед ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у сумі 10 739 050 грн та 3%річних у сумі 230 717,20 грн є солідарним обов`язком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати, що зобов`язання з відшкодування збитків ОСОБА_4 у сумі 18 849 600 грн є солідарним обов`язком ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області

від 24 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, зустрічний позов

ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог повернуто заявнику.

Судові рішення мотивовані тим, що збільшені ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги не є взаємопов`язані із первісними і їх спільний розгляд є недоцільним, а також не вбачається, що задоволення цих вимог може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

До Верховного Суду 27 серпня 2022 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 20 червня 2022 року та продовження розгляду справи.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що кошти, взяті ним у борг у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були використані на будівництво торгового центру, яке є предметом спору, отже в інтересах сім`ї, а тому ОСОБА_1 повинна нести з ним солідарну відповідальність з погашення цього боргу. Заявлені ним збільшені позовні вимоги мали бути прийняті судом до розгляду з іншими вимогами зустрічного позову, оскільки такий розгляд позовних вимог є доцільним, а позовні вимоги взаємопов`язаними, задоволення таких зустрічних вимог може виключити або частково задовольнити первісні вимоги.

Відзив на касаційну скаргу

У вересні 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому остання посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Зазначає, що подаючи заяву про збільшення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 змінив як предмет, так і підставу позову, що заборонено цивільно-процесуальним законодавством.

Крім того, ОСОБА_1 надіслала заяву про зловживання

ОСОБА_2 та його представником процесуальними правами, які призводять до затягування розгляду справи.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 05 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є позивачем за первісним позовом, а ОСОБА_2 - за зустрічним. Спір стосується поділу майна подружжя.

Судами установлено, що предметом поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є таке майно: житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані на АДРЕСА_1 ; торговий центр на АДРЕСА_2 , із належною до нього земельною ділянкою

площею 0, 4287 га; транспортні засоби «Mercedes» ML 320, 2007 року випуску, «Mercedes» Vito, 2006 року випуску.

Звертаючись 20 червня 2022 року із заявою про збільшення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , в яких зазначив про наявність у нього перед ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 10 739 050 грн та 3% річних у сумі 230 717,20 грн, яка стягнута рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 січня 2018 року у справі

№ 723/405/17, а також перед ОСОБА_4 за договором позики заборгованість у розмірі 18 849 600 грн. Вказував, що зазначені кошти були отримані та витрачені в інтересах сім`ї, зокрема на будівництво торгового центру на АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 у зазначеній заяві просив ухвалити рішення, яким визнати, що зобов`язання з погашення перед ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у сумі 10 739 050 грн та 3% річних у сумі 230 717,20 грн є солідарним обов`язком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати, що зобов`язання з відшкодування збитків ОСОБА_4 у сумі 18 849 600 грн є солідарним обов`язком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.

Першою обов`язковою умовою є взаємопов`язаність позовів. Взаємний зв`язок, як умова для прийняття зустрічного позову, має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову виявляється в тому, якщо обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем.

Другою обов`язковою умовою є доцільність спільного розгляду.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Сумісний розгляд в одному процесі вимог обох сторін дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна (пункти 23, 24 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 жовтня 2021 року у справі № 755/16464/20.

З вищезазначеного вбачається, що суди попередніх інстанцій помилково вважали, що вимоги ОСОБА_2 про визнання солідарним з

ОСОБА_1 обов`язку з повернення коштів за договорами позики, укладеними з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не пов`язані з первісними позовними вимогами, оскільки правовідносини за зобов`язаннями, якщо вони виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна подружжя.

При цьому суди не звернули уваги на таке.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач має право відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України визначено, що позивач до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову одночасно не допускається. Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України.

Схожий за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц.

Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Вирішуючи питання про прийняття поданого ОСОБА_2 документу як зустрічного позову, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на назву цього документу «Заява про збільшення зустрічних позовних вимог», не перевірили чи є такий документ збільшенням позовних вимог у розумінні пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України, не проаналізували його на предмет одночасної зміни підстав та предмету зустрічного позову, не перевірили чи подано його у строк, встановлений статтею 49 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мелещук Валентин Васильович, задовольнити.

Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 серпня

2022 року скасувати, справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта