Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 720/690/16-ц
провадження № 61-11333св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач (заявник) - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Хотинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року у складі судді: Ляху Г. О., та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року у складі суддів: Міцнея В. Ф., Владичана А. І., Лисака І. Н.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ Гуцула І. І. та заступника начальника ВДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г. О., порушення ними прав стягувача на справедливий судовий розгляд та мирне володіння своїм майном.
ОСОБА_1 просила:
поновити їй строк для подання скарги до суду на бездіяльність працівників ВДВС Хотинського РУЮ з 13 грудня 2015 року, оскільки з 14 жовтня 2015 року по 12 грудня 2015 року вона перебувала за кордоном, про що свідчить її проїзний документ;
визнати неправомірною бездіяльність протягом тривалого часу (на думку ОСОБА_1 з 14 липня 2014 року) старшого державного виконавця Гуцула І. І. та заступника начальника ВДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г. О. внаслідок відсутності звернення стягнення на майно, на яке накладено арешт слідчими органами. Ця вимога мотивована тим, що у липні 2014 року представнику ВДВС Хотинського РУЮ Гуцул І. І. при розгляді Хотинським районним судом Чернівецької області цивільної справи № 720/792/15-ц стало відомо про арештоване майно боржника ТОВ «Арго» слідчими органами, однак жодних виконавчих дій щодо звернення стягнення на це майно не було вчинено;
визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Гуцула І. І. та заступника начальника відділу Лобчук Г. О. з 20 жовтня 2015 року до 03 листопада 2015 року у зв`язку із простроченням належного строку для винесення постанов про приєднання виконавчих проваджень № 34028055, № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055 до зведеного виконавчого провадження № 46026781.
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ Гуцула І. І. та заступника начальника ВДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г. О. з 19 листопада 2015 року щодо одночасного виконання судового наказу № 2-н-231/12 у виконавчих провадженнях № 36247553 та № 48051721 та судового наказу № 2-н-295/12 у виконавчих провадженнях № 34028055 та № 48053590.
визнати, що внаслідок неправомірних дій та бездіяльність державних виконавців було порушено права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та мирне володіння своїм майном.
визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Гуцула І. І. при винесенні постанов від 30 грудня 2015 року про зупинення виконавчих проваджень № 34028055, № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055, № 48493285 на підставі пункту 4 частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» та при винесенні постанов від 30 грудня 2015 року про зупинення виконавчих проваджень № 36248056, № 36247792 на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та визнати неправомірні дії начальника ВДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г. О. по затвердженню цих постанов;
визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ Гуцула І. І. при виконанні виконавчих проваджень № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055, оскільки з 29 січня 2013 року до 30 грудня 2015 року не проводився розшук майна боржника, а строк здійснення цих виконавчих проваджень давно минув.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 24 березня 2016 року у складі судді: Руснака А. І., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 16 серпня 2016 року та постановою апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року, заяву заступника начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ в Чернівецькій області Лобчук Г. О. про відвід головуючого судді Руснака А. І. задоволено. Справу передано на розгляд Новоселицькому районному суду Чернівецької області.
Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року у складі судді Ляху Г. О., пункти 7 та 9 скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб ВДВС Хотинського РУЮ Чернівецької області, а саме у частині встановлення необхідності вчинення належних виконавчих дій для усунення порушень, зазначених у пункті 6 скарги, та зобов`язання ВДВС Хотинського РУЮ вчинити ці дії, а також зобов`язання ВДВС Хотинського РУЮ припинити порушення прав стягувача ОСОБА_1 та вчинення виконавчих дій у відповідності до чинного законодавства України, залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно заяви представника ОСОБА_1 , на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), пункти 7 та 9 скарги ОСОБА_1 підлягають залишенню без розгляду.
Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та бездіяльності посадових осіб Хотинського відділу державної виконавчої служби задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 строк для подання скарги про визнання неправомірними дій та бездіяльності посадових осіб Хотинського РВ ДВС з 13 грудня 2015 року.
Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Хотинського РВ ВДВС Гуцула І. І. та заступника начальника Хотинського РВ ДВС Лобчук Г. О. з 20 жовтня 2015 року до 03 листопада 2015 року у частині прострочення належного строку для винесення постанов про приєднання виконавчих проваджень № 34028055, № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055 до зведеного виконавчого провадження № 46026781.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Хотинського РВ ДВС Гуцула І. І. та заступника начальника Хотинського РВ ДВС Лобчук Г. О. з 19 листопада 2015 року щодо одночасного виконання судового наказу № 2-н-213/12 у виконавчих провадженнях № 36247553 та № 48051721 та судового наказу № 2-н-295/12 у виконавчих провадженнях № 34028055 та № 48053590.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Хотинського РВ ДВС Гуцула І. І. при винесенні постанов від 30 грудня 2015 року про зупинення виконавчих проваджень № 34028055, № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055, № 48493285 на підставі пункту 4 частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».
У задоволенні інших вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
ОСОБА_1 з 14 жовтня по 12 грудня 2015 року перебувала за кордоном, тому причини пропуску строку на подання скарги є поважними і цей строк підлягає поновленню;
звернення стягнення на майно боржника було неможливим, оскільки на все майно боржника звернуто стягнення як на предмет іпотеки, у тому числі на майно, яке було арештовано слідчими органами, і у задоволенні відповідних клопотань Хотинського ВДВС було відмовлено, що спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що з липня 2014 року державним виконавцем Хотинського ВДВС Гуцулом І. І. була допущена бездіяльність, яка виразилась у не вчиненні виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника, яке було арештовано слідчими органами;
30 червня 2015 року державний виконавець Гуцул І. І. вивів виконавчі провадження № 34028055, № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055 із зведеного виконавчого провадження та незаконно повернув їх стягувачу, що підтверджується ухвалою Хотинського районного суду від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької від 30 вересня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 листопада 2015 року, якою зобов`язано Хотинський ВДВС відновити виконання вказаних виконавчих проваджень, що було виконано постановами державного виконавця Гуцул І. І. від 20 жовтня 2015 року, а постановами від 03 листопада 2015 року вказані виконавчі провадження були приєднані до зведеного виконавчого провадження № 46026781, яке було створено 15 жовтня 2015 року. Оскільки на момент відновлення виконавчих проваджень 20 жовтня 2015 року державному виконавцю було відомо про раніше відкрите зведене виконавче провадження, а також постановами від 20 жовтня 2015 року боржнику не був наданий додатковий строк для добровільного виконання судових рішень, суд зробив висновок, що зазначені виконавчі провадження мали бути приєднані до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня, а тому державний виконавець з 20 жовтня 2015 року по 03 листопада 2015 року проявив бездіяльність, яка виразилась у простроченні встановленого строку для винесення постанов про приєднання відновлених виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження;
на підставі частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) також у зведеному виконавчому провадженні мають виконуватись судові накази № 2-н-231/12 та № 2-н-295/12, а тому їх виконання у різних виконавчих провадженнях (судового наказу № 2-н-231/12 у виконавчих провадженнях № 36247553, № 48051721 та судового наказу № 2-н-295/12 у виконавчих провадженнях № 34028055, № 48053590) у період часу з 19 листопада 2015 року є неправомірним. Крім цього дії державного виконавця щодо одночасного виконання вказаних судових наказів у різних виконавчих провадженнях до 18 листопада 2015 року визнані неправомірними ухвалою Хотинського районного суду від 18 листопада 2015 року;
оскільки ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02 жовтня 2014 року було відмовлено у задоволенні клопотання Хотинського ВДВС про звернення стягнення на автомобіль марки «ЗІЛ-130» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з тих підстав, що вказаний транспортний засіб входить до предмету іпотеки - єдиного майнового комплексу ТОВ «Арго», та у державного виконавця на час зупинення провадження 30 грудня 2015 року не було будь-якої інформації (висновків оцінки предмету розшуку), що вартість розшукуваного транспортного засобу повністю перекриває розмір стягнення за виконавчими листами, то дії державного виконавця щодо зупинення 30 грудня 2015 року виконавчих проваджень № 34028055, № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055, № 48493285 на підставі пункту 4 частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірними;
оскільки ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27 липня 2012 року щодо ТОВ «Арго» порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, то дії державного виконавця щодо винесення постанов від 30 грудня 2015 року про зупинення виконавчих проваджень № 36248056 та № 36247792 про стягнення з ТОВ «Арго» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1 000 грн та 5 000 грн, на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», є правомірним;
оскільки у період з 29 січня 2013 року до 30 грудня 2015 року Хотинським ВДВС вживалися розшукові заходи майна боржника, а саме у матеріалах виконавчих проваджень наявні відповідні запити у державні установи (органи місцевого самоврядування та податкові органи) щодо майнового стану боржника, згідно яких у боржника відсутнє майно, то доводи ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Хотинського ВДВС при виконанні виконавчих проваджень № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055 у період з 29 січня 2013 року до 30 грудня 2015 року з підстав не проведення розшуку майна боржника, є необґрунтованими;
враховуючи, що суд розглядає справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченому розділом VII ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали), то визнання порушеними стосовно заявника вимог статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколу № 1 до Конвенції не може бути предметом судового розгляду у цій справі, оскільки суд у цих правовідносинах вирішує питання лише про правомірність рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи Хотинського ВДВС, і згідно розділу ІІ статті 19 Конвенції забезпечення дотримання зобов`язань за Конвенцією та Протоколами до неї відноситься до повноважень Європейського суду з прав людини;
оскільки начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець Лобчук Г. О., здійснювала контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем, тому суд визнав бездіяльність заступника начальника Хотинського ВДВС Лобчук Г. О. у частині оскаржуваної бездіяльності державного виконавця цього відділу Гуцул І. І.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 16 серпня 2016 року у складі колегі суддів: Перепелюк Л. М., Винту Ю. М., Половінкіної Н. Ю., апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року та ухвалу Хотинського районного суд Чернівецької області від 24 березня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року про визнання неправомірними дій та бездіяльності посадових осіб Хотинського ВДВС є обґрунтованою, відповідає нормам процесуального права та обставинам, встановленим судом.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року у складі колегія суддів: Ткачука О. С., Висоцької В. С., Гримич М. К., Закропивного О. В., Фаловської І. М., касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 16 серпня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що 11 серпня 2016 року ОСОБА_1 направлено повістку-повідомлення про призначення судового розгляду на 16 серпня 2016 року, проте докази отримання вказаного повідомлення ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні. Розглянувши справу за відсутності заявника чи її представника, апеляційний суд порушив конституційне право ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні, її позицію та доводи не з`ясував і не забезпечив заявнику можливість переконувати суд в обґрунтованості своїх тверджень у справі, де остаточні судові рішення щодо стягнення заборгованості із заробітної плати не виконані з 2012 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року та ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 24 березня 2016 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
державний виконавець вживав заходів щодо звернення стягнення на майно, проте ухвалами господарського суду Чернівецької області від 02 жовтня 2014 року та 26 січня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотань Хотинського РВ ДВС про звернення стягнення на майно боржника, а саме - на арештований виконавчою службою транспортний засіб марки «ЗІЛ-1302, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на об`єкт нерухомості, що розташований по АДРЕСА_1 , з тих підстав, що все майно ТОВ ВКТ «Арго» входить до єдиного майнового комплексу боржника, на яке рішенням суду звернуто стягнення як на предмет іпотеки.
у період з 29 січня 2013 року до 30 грудня 2015 року Хотинським РВ ДВС вживалися розшукові заходи майна боржника, згідно статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час здійснення виконавчого провадження), а саме було направлено відповідні запити в державні установи (органи місцевого самоврядування та податкові органи) щодо майнового стану боржника, на які отримано відповідь про відсутність майна у боржника. У зв`язку із цим відсутні підстави для зміни мотивувальної частини оскарженої ухвали;
визнання порушеними стосовно ОСОБА_1 статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколу № 1 до Конвенції не може бути предметом судового розгляду за цією скаргою, оскільки суд лише вирішує питання про правомірність рішення, дії або бездіяльності старшого державного виконавця Хотинського РВ ДВС Гуцула І.І. та заступника начальника цього відділу Лобчук Г. О.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення у частині відмови у задоволенні вимог скарги про визнання:
неправомірною бездіяльності протягом тривалого часу (з 14 липня 2014 року) старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ Гуцула І. І. та заступника начальника ВДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г. О. внаслідок відсутності звернення стягнення на майно боржника;
порушення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та мирне володіння своїм майном внаслідок неправомірних дій та бездіяльності державних виконавців;
неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ Гуцула І. І. при виконанні ВП № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055, оскільки з 29 січня 2013 року до 30 грудня 2015 року не проводився розшук майна боржника, а строк здійснення цих виконавчих проваджень минув, та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення зазначених вимог.
Також ОСОБА_1 просить змінити ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року у наступних абзацах:
«За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованим посилання представника Хотинського ВДВС на неможливість арешту майно боржника з тих підстав, що на все майно боржника звернуто стягнення як на предмет іпотеки, в тому числі на майно, яке було арештовано слідчими органами, та відхиляє доводи заявника про те, що з липня 2014 року представником Хотинського ВДВС Гуцулом І. І. була допущена бездіяльність, яка виразилась у не вчиненні виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника, яке було арештовано слідчими органами.»
«Із урахуванням того, що на все майно ТзОВ «Арго» судовим рішенням звернуто стягнення як на предмет іпотеки та проведених державним виконавцем розшукових дій щодо виявлення майна боржника, суд не вбачає його бездіяльність у проведенні такого розшуку з 29 січня 2013 року по ЗО грудня 2015 року.»
Вказати у цих абзацах на те, що звернення господарським судом стягнення на майно боржника у 2011 році не робило ПАТ «Укрексімбанк» автоматично власником майна ТОВ ВКТ «Арго», у тому числі арештованого правоохоронними органами у вересні 2012 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
звернення стягнення на предмет іпотеки не тягне за собою автоматичного переходу права власності;
28 квітня 2012 року органом ДВС було здійснено реалізацію предмета іпотеки на виконання наказу № 9/13, виданого 28 квітня 2011 року господарським судом Чернівецької області, і це встановлено рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13 листопада 2012 року у справі № 214/2085/12;
в ухвалі Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 липня 2014 року у справі № 724/590/14-ц суд із посиланням на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 14 листопада 2012 року у справі № 6-126цс12, встановив, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на заробітну плату, ці обставини є преюдиційними та не були враховані судами;
ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 серпня 2015 року у справі № 724/1092/15-ц встановлено неправомірну бездіяльність державного виконавця, яка полягала у відсутності звернення стягнення на майно боржника;
бездіяльність державних виконавців призвело до закінчення строків виконання та фактичної неможливості здійснити виконавче провадження, що встановлено судовим рішення у справі № 724/202/15-ц;
апеляційний суд не врахував висновків та мотивів суду касаційної інстанції при повторному розгляді справи;
бездіяльність державних виконавців встановлена рішеннями судів у справах: № 22ц-961/13 від 11 липня 2013 року, № 22-ц/794/1265/14 від 27 серпня 2014 року, № 724/202/15-ц від 26 березня 2015 року;
порушено право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та мирне володіння своїм майном внаслідок неправомірних дій та бездіяльності державних виконавців;
розшук майна боржника було оголошено лише 30 грудня 2015 року, а не з моменту відкриття виконавчого провадження 29 січня 2013 року.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що у частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 , а також у частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Гуцула І. І. при винесенні постанов від 30 грудня 2015 року про зупинення виконавчих проваджень № 36248056, № 36247792 на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та визнання неправомірними дій начальника ВДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г. О. по затвердженню цих постанов, ухвали судів першої та апеляційної інстанції у касаційному порядку не оскаржуються, тому не переглядаються.
У березні 2018 року Хотинський РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а провадження у справі закрити. Відзив мотивований безпідставністю доводів касаційної скарги.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Хотинського районного суду Чернівецької області від 24 березня 2016 року, залишеної без змін постановою апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що протягом 2012-2015 років Хотинським ВДВС було відкрито виконавчі провадження по стягненню заробітної плати з ТОВ ВКТ «Арго» на користь ОСОБА_1 , що підтверджується постановами: № 34028055 від 29 серпня 2012 року; № 36247553, № 36248056, № 36247792 від 29 січня 2013 року; № 38689567 від 05 липня 2013 року; № 40605790 від 06 листопада 2013 року; № 42725300 від 27 березня 2014 року; № 45766055 від 11 грудня 2014 року; № 48493285 від 19 серпня 2015 року.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17 лютого 2010 року, частково зміненим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23 березня 2011 року, стягнуто з ТОВ «Арго» на користь ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» 767 577 927,21 грн боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ТОВ «Арго», у тому числі майно, призначене для його діяльності, включаючи земельні ділянки, а також всі об`єкти, розташовані на земельних ділянках, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, право на торгівельну марку або інше призначення та інші права, основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, що відображені у самостійному балансі або з будь-якої причини не відображені в його балансі, але є його власністю згідно виписки з балансу за початковою ціною 751 292 106 грн.
Актом державного виконавця ВПВР ДВС України від 28 квітня 2012 року № 720/9 передано іпотекодержателю - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» як переможцю прилюдних торгів єдиний майновий комплекс ТОВ ВКТ «Арго», до якого входить все нерухоме та рухоме майно, а також інше майно, призначене для його діяльності.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання Хотинського ВДВС про звернення стягнення на майно боржника, а саме - арештований виконавчою службою транспортний засіб марки «ЗІЛ-130» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з тих підстав, що все майно ТОВ «Арго» входить до єдиного майнового комплексу боржника, що використовується для підприємницької діяльності, на яке вказаним судовим рішенням звернуто стягнення як на предмет іпотеки.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27 січня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання Хотинського ВДВС про звернення стягнення на майно боржника, а саме - об`єкт нерухомості, що розташований по АДРЕСА_1 , з аналогічних підстав.
При залишенні без змін ухвали суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зробив висновок, що дії державних виконавців були правомірними та відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів не погоджується із цим висновком судів з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) зроблено висновок, що «закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Оскільки законодавством, чинним як на час виникнення спірних відносин так і на час касаційного перегляду справи, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що при вирішенні питання про належність справи за позовом Підприємства до юрисдикції адміністративного суду, суд апеляційної інстанції мав застосувати частину першу статті 181 чинного на той час КАС та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства. Висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц».
Таким чином, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що постановами старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ від 03 листопада 2015 року виконавчі провадження № 45766055, 42725300, 38689567, 40605790, 36248056, 36247792, 34028055, 36247553 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 49026781 (Т. 1, а. с. 21-24).
Разом із тим, апеляційний суд не перевірив, які саме виконавчі провадження об`єднано у зведеному виконавчому провадженні № 49026781, за правилами якої юрисдикції ухвалені судові рішення, що перебувають на виконанні у зведеному виконавчому провадженні. Тому зробив передчасний висновок про розгляд скарги у порядку цивільного судочинства та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати і передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року у частині вирішення вимог скарги про визнання неправомірною: бездіяльності протягом тривалого часу старшого державного виконавця та заступника начальника ВДВС Хотинського РУЮ, порушення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та мирне володіння своїм майном, бездіяльності старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ при виконанні виконавчих проваджень № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055, зміни ухвали Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року, скасувати.
Справу № 720/690/16-ц у частині вирішення вимог скарги про визнання неправомірною: бездіяльності протягом тривалого часу старшого державного виконавця та заступника начальника ВДВС Хотинського РУЮ, порушення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд та мирне володіння своїм майном, бездіяльності старшого державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ при виконанні виконавчих проваджень № 36247553, № 36248056, № 36247792, № 38689567, № 40605790, № 42725300, № 45766055, зміни ухвали Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2016 року передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року в скасованій частині втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук