ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 724/19/23

провадження № 61-14240св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Хотинська міська рада,

розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мельник Юрій Васильович, на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2023 року у складі судді Скрипника С. М.та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хотинської міської ради про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 лютого 2022 року відповідачем відносно нього видано довідку - характеристику № 85, яка є негативною та дискредитує його в очах Кельменецького районного суду Чернівецької області, який розглядає кримінальну справу щодо нього. Інформація, яка зазначена у цій характеристиці, не відповідає дійсності і принижує його честь і гідність, оскільки неправдива інформація, яка зазначена у ній, стала підставою для прийняття Хотинським районним судом Чернівецької області ухвали від 21 лютого 2022 року про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказував, що оскаржувана характеристика не відповідає дійсності, дискредитує його в очах інших людей та суду, тому з метою отримати правдиву та належну характеристику від Хотинської міської ради його адвокат Мельник Ю. В. 16 листопада 2022 року звернувся до Хотинської міської ради із запитом № 69, однак рада видала черговий наклеп, а не характеристику, яка знову не відповідає дійсності. Неправдива інформація, ще більш брехлива і ще більше принижує його як особистість в очах навіть того ж адвоката, якому вона видана. Даний факт підтверджується відповіддю відповідача від 23 листопада 2022 року № 02-13-6-1827.

З метою підтвердження чи спростування відомостей, які зазначені у вказаних вище характеристиках, адвокат Мельник Ю. В. 29 листопада 2022 року подав до Хотинської міської ради запит № 73, на який отримав відповідь від 05 грудня 2022 року № 02-13-6-1891. Оскільки відповідь була очевидною, а характеристика від 23 листопада 2022 року, яка надійшла із відповіддю № 02-13-6-1827, не була зареєстрована належним чином, а текст взагалі не читався, тому адвокатом подано до Хотинської міської ради 22 грудня 2022 року черговий запит № 78, на який 27 грудня 2022 року на електрону адресу надійшла відповідь від 26 грудня 2022 року № 02-13-6-2003, у якій відсутня належна та вичерпна інформація щодо наявних у Хотинській міській раді неправдивих та принизливих фактів, які негативно впливають на Кельменецький районний суд та через які йому доведеться потрапити за грати та в подальшому буде негативно впливати на його працевлаштування.

Вказана інформація була поширена відповідачем в присутності працівників поліції, була надана суду та адвокату. Інформація від 19 лютого 2022 року про те, що він характеризується з негативної сторони, а саме: в сім`ї та побуті поведінка незадовільна, мав неодноразові приводи до поліції, яка потрапила до Хотинського районного суду, стала підставою для прийняття ухвали про запобіжний захід тримання під вартою. На підставі даної ухвали він просидів півроку у Чернівецькому слідчому ізоляторі, на даний час перебуває під домашнім арештом, але, оскільки чергова характеристика ще гірша ніж та, що була, то вбачається зловживання з боку працівників Хотинської міської ради.

Поширювана інформація має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення ним загальновизнаних правил співжиття, прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі, та такою, що порушує його немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію, не є оціночним судженням, а обов`язок доказування її достовірності покладається на відповідача.

Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до нього, що в свою чергу впливає на зниження цінності його особи, створення негативної соціальної оцінки його особи в очах оточуючих та суду, порушує честь, оскільки, він молода людина і думка про нього в селі є соціально важливою, через негативний стан якої в нього відсутня можливість влаштуватися в майбутньому на роботу чи відкрити власну справу.

З урахуванням викладених обставин позивач просив суд:

визнати недостовірною та такою, що порушує права на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, зазначену у характеристиці Хотинської міської ради, яка була видана в період з 19 лютого 2022 року до прийняття рішення судом;

зобов`язати Хотинську міську раду спростувати поширену відносно нього недостовірну інформацію, шляхом відкликання негативної характеристики, яка була видана в період з 19 лютого 2022 року до прийняття рішення судом;

стягнути з Хотинської міської ради на користь позивача моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію, в розмірі 120 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мельник Ю. В., оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мельник Ю. В., залишено без задоволення, рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мельник Ю. В., звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку з касаційною скаргою на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати вказані судові рішення і передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 09 грудня 2024 року Хотинська міська рада просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

10 грудня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що 19 лютого 2022 року Хотинською міською радою видано характеристику № 85 на жителя с. Круглик - ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зарекомендував себе з негативної сторони. В сім`ї та побуті поведінка незадовільна, розлучений. Мав неодноразові приводи до поліції.

З наданої Хотинською міською радою довідки-характеристики від 22 листопада 2022 року за № 2572 з місця постійного проживання ОСОБА_1 вбачається, що він характеризується з негативної сторони: розлучений, участі у вихованні доньки не приймає, схильний до вчинення правопорушень, за характером конфліктний, неврівноважений, неодноразово мав приводи до органів поліції внаслідок протиправної поведінки.

Згідно з наказом № 37 о/с від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 прийнято за заявою охоронником І-го розряду відділення цивільної охорони Управління поліції охорони в Чернівецькій області, а наказом (витяг) № 116о/с від 07 грудня 2017 року його звільнено з роботи за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за згодою сторін).

З характеристики, виданої Управлінням поліції охорони в Чернівецькій області від 26 липня 2022 року за № 274/43/44/2/01-2022, ОСОБА_1 за період роботи на посаді охоронника зарекомендував себе як цілеспрямований, врівноважений, спокійний працівник, до своїх функціональних обов`язків відносився посередньо. Скарг від госпорганів не надходило.

Характеристикою, наданою начальником ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» від 07 липня 2022 року № 7/2431, встановлено, що ув`язнений ОСОБА_1 за період перебування під вартою порушень режиму тримання не допускав, правил поведінки та розпорядку дня дотримується, до покладених на нього обов`язків ставиться відповідально, з іншими ув`язненими вживається, конфліктних ситуацій не створює.

Ухвалою Хотинського районного суду від 21 лютого 2022 року підозрюваному ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб, а саме, до 20 квітня 2022 року.

З вимоги ІП «Рубін» та витягу із ІПНП, які долучені до довідки ОСК ГУНП України в Чернівецькій області від 17 квітня 2023 року № 2174/123/45/01-2023, вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 28 Конституції України гарантує кожній особі право на повагу до її гідності, а за частиною четвертою статті 32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Тож право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Здійснення передбачених статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів), пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію»).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року

у справі № 904/4494/18 зроблено правовий висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що

не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку всім наданим сторонами доказам, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що викладена в характеристиці інформація щодо характеризуючих ознак ОСОБА_1 не відповідає дійсності.

При цьому суди вірно зазначили, що характеризуюча ознака як розлучений є достовірною та відповідає дійсності, не є такою, що носить негативного характеру та порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Крім того, інформація, що позивач не приймає участі у вихованні неповнолітньої дитини, також є підтвердженим фактом, який було встановлено в судовому засіданні, зокрема з показів свідків, які в суді першої інстанції пояснили, що позивач не сплачує аліменти на утримання малолітнього сина, має заборгованість, що перевищує 145 000,00 грн, участі у вихованні сина не приймає.

Щодо наявної помилки в характеристиці відносно «неповнолітньої доньки» замість «неповнолітнього сина», то судами попередніх інстанцій вказана помилка правильно визначено як технічна описка, яка суттєво не впливає на зміст інформації.

Викладена в оскаржуваній характеристиці інформація про те, що ОСОБА_1 мав приводи до органів поліції внаслідок протиправної поведінки, підтверджується довідкою ОСК ГУНП України в Чернівецькій області від 17 квітня 2023 року № 2174/123/45/01-2023.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, оцінюючи надані сторонами докази, з урахуванням принципу змагальності сторін, дійшов правильного висновку, що поширена інформація Хотинською міською радою не має характеру недостовірної.

Також правильним є висновок суду першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, що зазначення у характеристиці інформації про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення порушень, неврівноважений та конфліктний, є оціночними судженнями, які стосуються суб`єктивної оцінки посадовою особою органу місцевого самоврядування психологічних якостей позивача на підставі обсягу зібраної інформації та її впорядкування.

Отже, обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатись поширенням недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, як обов`язковий елемент юридичного складу правопорушення, для складу якого є необхідним наявність сукупності обставин, що може бути підставою для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації особи.

При таких обставинах суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги похідність вимог про відшкодування моральної шкоди, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Мельник Юрій Васильович, залишити без задоволення.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов