Постанова

Іменем України

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 725/1670/18

провадження № 61-9128св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Крата В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року у складі судді Скуляк І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 рокуу складі колегії суддів: Яремка В. В., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Яремка В. В., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» (далі - Страхове товариство) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позов мотивовано тим, що 08 червня 2016 року біля 19 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече зі сторони м. Чернівці в напрямку с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області.

Наближаючись до перехрестя вулиць Головної та Лесі Українки в с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , порушуючи Правила дорожнього руху України (далі - ПДР), під час виконання маневру повороту ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому перетнувши подвійну суцільну лінію горизонтальної розмітки, де допустив ДТП, а саме зіткнення із мотоциклом марки Honda-CBR600RA, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача, який рухався у напрямку м. Чернівці по своїй смузі руху на допустимій швидкості без порушень вимог ПДР.

В результаті ДТП, позивачу було спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці лівої ключиці та в ділянці лівого ліктьового суглобу, забійно-рваної рани в ділянці правого коліна, закритого перелому лівої ключиці в середній третині зі зміщенням, рани точкової в ділянці лівого ліктьового суглобу, вторинно відкритого перелому лівого ліктьового паростка зі зміщенням, які відповідно до висновку судової медичної експертизи № 1152 мд від 08 серпня 2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

В результаті ДТП було фізично знищено належний позивачу на праві власності транспортний засіб - мотоцикл марки Honda-CBR600RA, номерний знак

НОМЕР_2 .

Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 листопада

2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та призначено йому міру покарання.

Позивач також стверджував, що в результаті настання з вини відповідача ОСОБА_2 ДТП, йому завдано матеріальної шкоди у вигляді фактичного знищення мотоцикла, витрат на лікування у травматологічному відділенні ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Чернівці» в період з 08 червня по

05 липня 2016 року, а саме, на придбання ліків, медичних препаратів, ін`єкцій та інших медичних препаратів на загальну суму 5 860,57 грн.

Посилався також на завдання йому діями ОСОБА_2 моральної шкоди, яку оцінив у 100 000,00 грн.

Також вказував, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , на момент вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, а саме 08 червня

2016 року, була застрахована, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії

АЕ № 5425877 від 11 січня 2016 року виданий Страховим товариством, а тому стягненню з нього на користь позивача підлягає майнова шкоду за пошкодження транспортного засобу - мотоцикла марки Honda-CBR600RA у розмірі 49 500,00 грн.

Крім того, в результаті ДТП та вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, позивачу було завдано також моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пошкодженні належного йому майна.

Вказував, що з моменту ДТП по даний час у нього постійні болі в лівій руці, які супроводжуються онімінням від ліктя до зап`ястя, болями в обох зап`ястях, він не може тримати руку на столі, що завдає значного дискомфорту, постійно перебуває у страху за своє здоров`я, що унеможливлює повноцінне життя та впливає на його психологічне здоров`я, розмір моральної шкоди оцінює у 100 000,00 грн.

Крім того вказував, що ним було вжито усі заходи для досудового врегулювання спору, а саме було надіслано заяву про страхове відшкодування, на яку було отримано лист зі Страхового товариства, згідно якого було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з тим, що ним не було подано заяву про страхове відшкодування продовж року.

Уточнивши в ході судового розгляду позовні вимоги, позивач просив стягнути зі Страхового товариства на його користь майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу - мотоцикла марки Honda-CBR600RA, номерний знак

НОМЕР_2 у розмірі 49 500,00 грн, а також майнову шкоду, пов`язану з лікуванням у розмірі 5 860,57 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу в розмірі 156 845,00 грн та франшизу у розмірі 500,00 грн, витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1 200,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу - мотоцикла марки «Honda-CBR600RA» реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 49 500,00 грн.

Стягнуто з ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого в розмірі 5 860,57 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу - мотоцикла марки «Honda-CBR600RA» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 156 845,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі

5 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» на користь держави судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 920,85 грн.

Стягуючи з ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу - мотоцикла марки «Honda-CBR600RA» реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 49 500,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що вказана сума відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» підлягає відшкодуванню саме із Страхового товариства в межах страхового ліміту згідно полісу страхування.

При цьому, суд дійшов висновку що позивачем не пропущено річний строк звернення до Страхового товариства із заявою про страхове відшкодування, оскільки такий строк на думку суду повинен відраховуватися з моменту ухвалення вироку - 10 листопада 2017 року.

Стягуючи з ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого в розмірі 5 860,57 грн, суд першої інстанції виходив із того, що вказана сума відповідно до вимог пп. 1 п. 23.1 статті 23 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» підлягає відшкодуванню саме із Страхового товариства в межах страхового ліміту згідно полісу страхування.

Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за пошкодження транспортного засобу - мотоцикла марки «Honda-CBR600RA» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 156 845,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_2 шкода була завдана у значно більшому розмірі, різниця між страховим відшкодуванням і фактичним розміром шкоди підлягає стягненню саме з ОСОБА_2 .

Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі

5 000,00 грн, суд першої інстанції врахував наявність шкоди, протиправність діяння, факт заподіяння позивачеві фізичних страждань та втрат немайнового характеру.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» задоволено частково.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року в частині стягнення з ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року в частині стягнення з ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» майнової шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого змінено, зменшено цей розмір з 5 860,57 грн до 1 353,33 грн.

В іншій частині рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від

23 січня 2019 року залишено без змін.

Розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом позовних вимог до ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group», змінено.

Стягнуто з ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» на користь ОСОБА_1 13,56 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» 810,07 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про відшкодування матеріальної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що позивачем пропущено річний строк звернення до Страхового товариства із заявою про виплати страхової виплати, який є прісічним, при цьому апеляційний суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня

2018 року у справі № 753/5293/16-ц.

Зменшуючи розмір майнової шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого з

5 860,57 грн до 1 353,33 грн, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження завданої майнової шкоди, пов?язаної з лікуванням саме в розмірі 5 860,57 грн.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

01 травня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 156 845,00 грн та моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн відмовити.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не було надано правової оцінки діям потерпілого ОСОБА_1 у ДТП, оскільки в діях позивача також вбачається порушення ПДР, що давало б підстави для зменшення суми відшкодування матеріальної шкоди або відмови у її відшкодуванні. Щодо розміру моральної шкоди, то заявник вказує про те, що ОСОБА_1 обґрунтував заподіяну йому моральну шкоду виключно словами, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації.

15 травня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що позивач не скористався своїм право досудового врегулювання спору, а саме не подав заяву про страхове відшкодування впродовж року з моменту ДТП є неправильним та порушує право заявника, як потерпілого в ДТП на судовий захист.

Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційні скарги не надійшли.

Рух касаційних скарг та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Першотравневого районного суду міста Чернівці.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у даній справі.

22 липня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі № 725/1670/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 147/66/17 (провадження

№ 14-95цс20) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року поновлено касаційне провадження у справі № 725/1670/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року та касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 рокуздійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Аргументи касаційних скарг зводяться до незгоди з рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року та постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 49 500,00 грн, відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 156 845,00 грн, та стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.

Касаційні скарги не містять аргументів щодо незгоди з рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року та постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в інших частинах, а тому згідно правил частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряються.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 червня 2016 року близько

19 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече зі сторони м. Чернівці в напрямку с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області.

Наближаючись до перехрестя вул. Головної з вул. Лесі Українки с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області, громадянин ОСОБА_2 , порушуючи ПДР, під час виконання маневру повороту ліворуч, проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, своєчасно не виявив небезпеку для руху, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, почав виконувати маневр повороту ліворуч, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому перетнувши подвійну суцільну лінію горизонтальної розмітки, де допустив дорожньо-транспортну пригоду, а саме зіткнення із мотоциклом марки Honda-CBR600RA, номерний знак

НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у напрямку м. Чернівці по своїй смузі руху.

Вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 10 листопада

2017 року, який набрав законної сили 12 грудня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та призначено йому відповідну міру покарання.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В результаті даної ДТП позивачеві було спричинено тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці лівої ключиці та в ділянці лівого ліктьового суглобу, забійно-рваної рани в ділянці правого коліна, закритого перелому лівої ключиці в середній третині зі зміщенням, рани точкової в ділянці лівого ліктьового суглобу, вторинно відкритого перелому лівого ліктьового паростка зі зміщенням, які у відповідності до висновку судової медичної експертизи № 1152 мд від 08 серпня 2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

В результаті ДТП було фізично знищено транспортний засіб позивача - мотоцикл марки Honda-CBR600RA, номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19 листопада 2015 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП була застрахована у Страховому товаристві, що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/5425877 від 01 січня 2016 року.

Згідно з цим Полісом забезпеченим транспортним засобом був автомобіль Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , а страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становила 100 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну - 50 000,00 грн, розмір франшизи - 500,00 грн.

26 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Страхового товариства з заявою про страхове відшкодування, у виплаті якого йому було відмовлено у зв`язку із пропуском річного строку для подання такої заяви.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині не відповідає.

щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про стягнення страхового відшкодування

У пунктах 134-136 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня

2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зроблено наступні висновки.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону

№ 1961-IV).

Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку.

З матеріалів справи відомо, що страховий випадок настав 08 червня 2016 року, у зв?язку із керуванням ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, автомобілем марки Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого настало ДТП, в результаті якого ОСОБА_1 зазнав тілесних ушкоджень середньої тяжкості, та у зв?язку із чим перебував на лікуванні у травматологічному відділенні ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Чернівці» в період з 08 червня по

05 липня 2016 року.

09 червня 2016 року відомості про вказаний страховий випадок було внесено до ЄРДР за № 12016260080000337 з правовою кваліфікацією: частина перша стаття 286 КК України. Особу, яку повідомлено про підозру вказано ОСОБА_2

10 листопада 2017 року Глибоцький районний суд Чернівецької області виніс вирок, який набрав чинності 12 грудня 2017 року, яким ОСОБА_2 визнано винним в чинені злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України та призначено йому відповідну міру покарання.

26 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Страхового товариства з заявою про страхове відшкодування, у виплаті якого йому було відмовлено у зв`язку із пропуском річного строку для подання такої заяви.

Беручи до уваги вищенаведене, та те, що річний строк звернення до страхової компанія позивачем було пропущено через незалежні від нього причини, а саме: перебування позивача на лікуванні, проведення досудового розслідування та судовий розгляд кримінальної справи, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність правових підстав для стягнення із ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» розмір страхового відшкодування в межах ліміту страхування, який у цій справі становить 49 500,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині позовних вимог

ОСОБА_1 до ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про стягнення страхового відшкодування з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України, підлягає скасуванню, із залишенням в силі в цій частині рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року.

щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП та фізичне знищення транспортного засобу позивача, що також підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи

№ 111/18 від 29 вересня 2018 року, згідно якої вартість матеріального збитку з технічної точки зору, завданого власнику мотоцикла внаслідок його пошкодження у ДТП становить 206 345,00 грн, вартість відновлювального ремонту досліджуваного мотоцикла перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, то його відновлення є економічно недоцільним.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Установивши, що ремонт пошкодженого мотоцикла є економічно недоцільним, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 156 845,00 грн

щодо відшкодування моральної шкоди

За змістом статей 23 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно виходив з доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суди врахували характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, і виходили із засад розумності та справедливості.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Аргументи касаційної скарги ОСОБА_2 не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункти 3 та 4 частини першої статті 409 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав (частина перша статті 410 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 413 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку аргументам учасників справи та висновкам судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційного оскарження (частина пера стаття 400 ЦПК України), Верховний Суду вважає, що касаційна скарга

ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга

ОСОБА_1 - задоволенню. Отже, постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року слід скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про стягнення страхового відшкодування та залишити в силі в цій частині рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року. Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди залишити без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Vienna Insurance Group» про стягнення страхового відшкодування скасувати та залишити в силі в цій частині рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 січня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. І. Крат В. М. Коротун