ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року

м. Київ

справа № 725/3343/23

провадження № 61-14087св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа -Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 05 червня 2024 року у складі судді Скуляка І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Лисака І. Н., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про усунення перешкод у користуванні власністю та відновлення стану земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:36:001:1136, площею 0,10 га.

У 2018 році вона із сусідами з квартири АДРЕСА_2 за спільною згодою здійснили поділ зазначеної земельної ділянки. У зв`язку із цим вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, площею 0,0456 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У 2023 році її сусід - ОСОБА_2 , власник будинку АДРЕСА_3 , почав самовільно, без її дозволу, розбирати фундамент її господарських споруд, стверджуючи, що він розташований на його земельній ділянці.

Спеціаліст, який був запрошений нею для встановлення меж земельних ділянок у натурі, встановив, що існує накладення земельних ділянок. Згідно зі схемою накладення земельних ділянок площа такого накладення складає 0,0138 га між її земельною ділянкою, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, та земельною ділянкою, яка перебуває у власності ОСОБА_2 - кадастровий номер 7310136600:36:001:0023. Окрім того, існує накладення земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:0024, яка перебуває в оренді ОСОБА_2 , на її приватну земельну ділянку, площа накладення 0,0016 га.

Таке накладення земельних ділянок створює їй перешкоди у користуванні власністю, оскільки площа накладення складає майже половину її приватної земельної ділянки, якою вона фактично не має змоги користуватись та земельна ділянка відповідача накладається на її ділянку у місці біля житлового будинку так, що прохід до виходу із подвір`я становить 60 см. Така відстань до огорожі не дає змоги вільно пересуватись земельною ділянкою.

Враховуючи наведені порушення її прав, вона звернулась із листом-вимогою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом внесення виправлень у відомостях про земельні ділянки, проте останній не відреагував.

Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м залежно від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів - 1 м (пункт 6.1.41 ДБН України Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»). Фактична відстань від житлового будинку АДРЕСА_4 до огорожі із земельною ділянкою на АДРЕСА_3 становить 60 см.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом відновлення стану земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, площею 0,0456 га, на АДРЕСА_4 , яка належить їй на праві приватної власності, шляхом встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки відповідно до технічної документації на вказану земельну ділянку та внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024;

- усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом встановлення нею та ОСОБА_2 огорожі між земельними ділянками 7310136600:36:001:1118, 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024 згідно з даними Державного земельного кадастру, визначеними у технічній документації до земельної ділянки 7310136600:36:001:1118.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 05 червня 2024 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом відновлення стану земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 площею

0,0456 га на АДРЕСА_4 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно технічної документації на вказану земельну ділянку та внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом встановлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 огорожі між земельними ділянками 7310136600:36:001:1118, 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024 згідно даних Державного земельного кадастру, визначених у технічній документації до земельної ділянки 7310136600:36:001:1118.

Вирішено питання стягнення судових витрат.

Рішення районного суду мотивовано тим, що своїми діями ОСОБА_2 створює перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою, чим порушені її права.

З огляду на фактичні обставини справи та норми Закону, якими вони врегульовані, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, і необхідність відновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 05 червня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Виключено з абзацу третього резолютивної частини рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 05 червня 2024 року посилання на кадастровий номер «7310136600:36:001:0024».

В решті рішення суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач позбавлена можливості користуватися своїм майном, а саме земельною ділянкою 7310136600:36:001:1118, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:36:001:0023, яка належить ОСОБА_2 , має накладення на її земельну ділянку, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині усунення перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом відновлення стану земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, площею 0,0456, шляхом встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до технічної документації на вказану земельну ділянку та усунення перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом встановлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 огорожі між земельними ділянками 7310136600:36:001:1118, 7310136600:36:001:0023 згідно з даними Державного земельного кадастру, визначених у технічній документації до земельної ділянки 7310136600:36:001:1118.

Однак, накладення між земельними ділянками з кадастровими номерами 7310136600:36:001:0023 та 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів відсутня, тому, задовольняючи похідну вимогу в частині внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх задоволення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не дослідили всіх його аргументів, надали неправильну оцінку доказам у справі, ухваливши судові рішення виключно на доводах позивача.

Судами не було залучено до розгляду справи належного співвідповідача - Чернівецьку міську раду, як власника земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:36:001:0024, вирішивши питання щодо її прав та обов`язків.

Також в матеріалах справи відсутня технічна документація земельної ділянки і суд позбавлений можливості її дослідити, а отже, суди неправомірно зобов`язали усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення (відновлення) меж відповідно до технічної документації та встановлення огорожі між земельними ділянками згідно цієї ж технічної документації.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Герегова Н. І., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в касаційні скарзі доводи є безпідставними, не спростовують правильності вирішення судами спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

15 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 205/7651/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17,

від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15, від 28 жовтня 2020 року у справі

№ 761/23904/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із частинами першою, другою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника земельної ділянки, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.

Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.

Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судами, зокрема, встановлено, що відповідно до висновку судового експерта Онищенко О.О. № 58 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 27 березня 2024 року, «відсутні зміщення меж між земельними ділянками, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 та 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:36:001:0024 не досліджувалась у зв`язку з ненаданням експерту на дослідження інформації щодо її розташування; проте наявні порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 і 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , згідно з їх фактичним користуванням, а саме:

- наявні зміщення межі між земельними ділянками по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , згідно з їх фактичним користуванням по відношенню до межі земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку на відрізку між точками повороту меж, позначених в каталозі координат цифрами 20 - 19, 19 - 7 та частково 7-4 в сторону земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, яке утворює накладання земельних ділянок по АДРЕСА_3 , згідно з її фактичним користуванням та земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів, площею 0,0009га (9 м2), а також на частині вирізку між точками повороту меж, позначених в каталозі координат цифрами 7 - 4 в сторону земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, яке утворює накладання земельних ділянок по АДРЕСА_3 , згідно з її фактичним користуванням та земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, відповідно до правовстановлюючих документів, площею 0,0001га (1 м2);

- наявне зміщення межі між земельними ділянками по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , згідно з їх фактичним користуванням по відношенню до межі земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку на частині відрізку між точками повороту меж, позначених в каталозі координат цифрами 13 - 2, в сторону земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:0023, яке утворює накладання земельних ділянок по АДРЕСА_3 , згідно з її фактичним користуванням та земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів, площею 0,0001га (1 м2).

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам, врахувавши, що належна ОСОБА_2 земельна ділянка накладається на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про порушення прав останньої та правильно задовольнив її позовні вимоги в частині усунення перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом відновлення стану земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, площею 0,0456, шляхом встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до технічної документації на вказану земельну ділянку та усунення їй перешкоди у користуванні власністю шляхом встановлення огорожі між земельними ділянками сторін з кадастровими номерами: 7310136600:36:001:1118, 7310136600:36:001:0023 згідно з даними Державного земельного кадастру, визначених у технічній документації до земельної ділянки 7310136600:36:001:1118.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не залучили до розгляду справи належного співвідповідача - Чернівецьку міську раду, як власника земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:36:001:0024, вирішивши питання щодо її прав та обов`язків, є безпідставними, з двох причин.

По-перше, судом апеляційної інстанції було скасовано рішення районного суду у частині, що стосувалася земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:36:001:0024, а тому жодних питань про права та обов`язки власника цієї земельної ділянки не вирішено. А, по-друге, заявник не уповноважений діяти від імені та в інтересах Чернівецької міської ради, а тому такі доводи у будь-якому разі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Крім того, Чернівецька міська рада судові рішення у справі не оскаржувала.

Посилання касаційної скарги на те, щосуди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не дослідили всіх аргументів заявника, надали неправильну оцінку доказам у справі, ухваливши судові рішення виключно на доводах позивача, є безпідставними, оскільки суди повно та всебічно дослідили обставини справи, встановили факт накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача, тобто порушення прав ОСОБА_1 , у той час як ОСОБА_2 не спростував цього факту та не довів обґрунтованості своїх заперечень, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12 81 ЦПК України.

Більш того, вказуючи у касаційній скарзі про те, суди попередніх інстанцій не відповіли на всі його заперечення, ОСОБА_2 не конкретизує, що саме не було враховано судами попередніх інстанцій.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалам справи та встановленим судом обставинам, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення районного суду, в нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 419 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 05 червня 2024 року, в нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник