ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 727/5927/21
адміністративне провадження № К/990/6134/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у складі колегії суддів: Капустинського М.М. (головуючий), суддів: Гонтарука В.М., Ватаманюка Р.В. у справі за її позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 1.4. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №249/14 від 10.06.2020 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 перевести жилі приміщення двокімнатної НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 , які належать останній на праві приватної власності, загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення відповідача про переведення жилого приміщення у нежиле прийнято без законних на те підстав, із порушенням прав інших осіб - мешканців будинку, які не надавали своєї згоди на переобладнання квартири.
2. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 08.11.2022 позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував пункт 1.4 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №249/14 від 10.06.2020 року в частині надання дозволу ОСОБА_2 перевести жилі приміщення двокімнатної НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 , які належать останній на праві приватної власності, загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі.
2.1. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржене рішення органу місцевого самоврядування було прийнято з порушенням законодавчих норм, що регулюють порядок переведення житлового приміщення у нежитлове відповідно до Положення про порядок переведення житлового приміщення (житлового будинку) у нежитлове під розміщення об`єктів невиробничої сфери та нежитлового приміщення у житлове в м. Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання 31.01.2013 №741 (далі - Положення №741). При ухваленні судового рішення судом першої інстанції також враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.10.2018 у справі №728/2655/15-а, від 06.02.2018 у справі № 2а-4383/10/1412, щодо обов`язку власника житлового приміщення при переведенні його у нежитлове отримати згоду всіх власників суміжних приміщень.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.01.2023 скасував рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2022 та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
3.1. Ухвалюючи вказану постанову суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції щодо порушення процедури переведення житлового приміщення в нежитлове не відповідає дійсності, оскільки зазначене переведення відбулось без порушення прав позивача. На переконання суду апеляційної інстанції Порядком №741 не врегульовано питання щодо дій суб`єктів зазначених правовідносин у разі неможливості отримання письмової згоди (чи відмови у її наданні), від власників суміжних квартир житлового будинку для переведення житлових приміщень у нежитлові. Зокрема, не передбачено обов`язкової письмової згоди власників суміжних у разі їх проживання за межами України. Також таке переведення житлового приміщення не порушуватиме права власника суміжної квартири, який відмовився надавати свою згоду на переведення.
3.2. Узагальнюючи свої висновки, суд апеляційної інстанції зазначив, що переведення житлових приміщень у нежитлові під об`єкти невиробничої сфери можливе без згоди власника суміжної квартири можливе лише у разі немотивованої або безпідставної відмови в наданні згоди власнику суміжної квартири щодо такого переведення.
3.3. Суд апеляційної уваги взяв до уваги і те, що Державними будівельними нормами України ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди" та ДБН В 2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди" допустимо розміщення магазину або закладу громадського харчування на перших поверхах житлових будинків за наявності ізольованого входу від житлової частини будинку.
4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
4.1. З 21.06.2019 ОСОБА_1 є власницею НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 , у якій вона з 16.08.2019 зареєстрована та проживає разом зі своїми неповнолітніми дітьми. Суміжними з указаною квартирою є квартири №№ 2 та 3 в цьому будинку і з 22.08.2019 власницею НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .
4.2. Пунктом 1.4. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.06.2020 №249/14 «Про розгляд заяв фізичних осіб щодо переведення нежилих приміщень у жилі та жилих приміщень у нежилі» надано ОСОБА_2 дозвіл перевести жилі приміщення двокімнатної НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 , які належать їй на праві приватної власності, загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі.
4.3. При зверненні до виконавчого комітету Чернівецької міської ради із заявою від 25.02.2020 про надання дозволу на переведення житлових приміщень (НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 ) у нежитлові під розміщення об`єктів невиробничої сфери ОСОБА_2 з необхідних документів не було надано засвідченої власником згоди власника суміжної НОМЕР_2 у цьому будинку - ОСОБА_1 . Вказана обставина визнавалася відповідачем у ході розгляду справи судом.
4.4. Також до вказаної заяви від 25.02.2020 ОСОБА_2 не було надано згоди на переобладнання її житлової квартири у нежитлову і ОСОБА_3 як власниці суміжною з НОМЕР_3 НОМЕР_4 .
4.5. Згідно протоколу засідання постійно діючої міжвідомчої комісії при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради з розгляду питань щодо переведення житлових приміщень у нежитлові і нежитлових приміщень у житлові в м. Чернівцях від 19.05.2020 №46 за результатом вивчення поданих ОСОБА_2 документів було вирішено відмовити їй в переведенні житлових приміщень НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 у нежитлові під торгово-офісні приміщення у зв`язку із відсутністю згоди власників суміжної житлової НОМЕР_2 .
Як наслідок, підготовленим проектом рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради пропонувалося відмовити ОСОБА_2 у переведенні житлових приміщень двокімнатної НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 40,50 кв.м., у нежилі у зв`язку з порушенням підпункту «ї» пункту 2.1.3 Положення про порядок переведення житлового приміщення (житлового буднику) у нежитлове під розміщення об`єктів невиробничої сфери та нежитлового приміщення у житлове в місті Чернівці, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VI скликання 31.01.2013 року №741, а саме: відсутня засвідчена власником або балансоутримувачем згода власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловим приміщенням (блокованим будинком, квартирою), яке пропонується перевести у нежитлове.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2023 та залишити в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2022.
5.1. Підставами касаційного оскарження вказано, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення неправильно застосував норми статті 319 ЦК України, статей 6-8 15 ЖК УРСР, статті 30 Закону України від 2.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (далі - Правила № 572), без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 08.05.2018 у справі №210/8381/13-а, від 17.02.2021 у справі № 165/403/16-а, від 06.02.2018 у справі № 2а-4383/10/1412, від 23.10.2018 у справі № 728/2655/15-а.
5.2. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 зазначено, що:
а) виконавчим комітетом Чернівецької міської ради рішення від 10.06.2020 № 249/14 про надання дозволу на переведення з житлового приміщення у нежитлове приміщення НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 видано у порушення зазначених нормативно-правових актів та Порядку № 741 без надання повного переліку документів. Зокрема, не було надано документи про згоду на переведення з житлового у нежитлове приміщення власників суміжних квартир НОМЕР_2, НОМЕР_4 .
6 . Третьою особою подано відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить відмовити в її задоволенні, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 залишити без змін. Мотивами заперечень вказує на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при постановленні оскарженого судового рішення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин, щодо яких виник спір.
9. Вирішуючи вказану справу про оскарження рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.06.2020 № 249/14 щодо надання дозволу на переведення з житлового приміщення у нежитлове приміщення НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 суд касаційної інстанції зазначає, що статтями 382 та 383 ЦК України визначено квартиру як об`єкт права власності та права власника квартири.
При цьому квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
10. За змістом статей 7 та 8 Житлового кодексу України переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу, якими є виконавчі комітети обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради.
11. Отже, житлові приміщення є специфічним об`єктом права власності, свобода використання якого у підприємницькій діяльності його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та дотримання прав інших осіб, зокрема, інших мешканців багатоквартирного житлового будинку. При цьому переведення з житлового приміщення у нежитлове здійснюється за дозволом органів місцевого самоврядування в особі виконавчого органу міської ради.
12. Відповідно до підпункту 5 пункту б) статті 30 Закону № 280/97-ВР до делегованих повноважень виконавчих органів міської ради належить, зокрема, облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.
Крім того, статтею 40 цього ж Закону встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
13. На виконання зазначених вище норм права Чернівецька міська рада рішенням 32 сесії VI скликання від 31.01.2013 за № 741 затвердила Положення про порядок переведення житлового приміщення (житлового будинку) у нежитлове під розміщення об`єктів невиробничої сфери та нежитлового приміщення у житлове в місті Чернівцях, яке було чинним на час правовідносин, щодо яких виник спір. Це Положення, з огляду на приписи частини 1 статті 73 Закону № 280/97-ВР є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно підпункту ї) пункту 2.1.3. Положення № 741 з питання переведення житлових приміщень у нежитлові під розміщення об`єктів невиробничої сфери до заяви додаються документи, зокрема і засвідчена власником або балансоутримувачем згода власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловим приміщенням (блокованим будинком, квартирою), яке пропонується перевести у нежитлове.
Пунктом 3.2.1. Положення № 741 встановлено, що підставою для відмови у наданні дозволу на переведення житлових приміщень у нежитлові є, зокрема, відсутність документів, зазначених у пункті 2.1.3. цього Положення.
14. За такого правового регулювання суд касаційної інстанції зазначає, що орган місцевого самоврядування в особі виконавчого комітету Чернівецької міської ради уповноважений, як виняток, надавати дозвіл на переведення квартири з житлового приміщення у нежитлове у разі зміни її функціонального призначення. При цьому на особу, яка ініціює таку передачу, покладено обов`язок надати до виконавчого комітету документи згідно з пунктом 2.1.3. Положення № 741, серед яких, зокрема, має бути засвідчена власником або балансоутримувачем згода власників суміжних житлових приміщень (блокованих будинків, квартир) з житловим приміщенням (блокованим будинком, квартирою), яке пропонується перевести у нежитлове. Відсутність такої згоди є підставою для відмови у наданні дозволу.
15. Суд першої інстанції в цій справі встановив, що до заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на переведення житлового приміщення у нежитлове не було додано згоди на таке переведення, засвідченої власниками суміжних із належною заявниці НОМЕР_3 квартир НОМЕР_2 та 3.
16 . Відтак суд першої інстанції прийшов до переконання, що рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №249/14 від 10.06.2020 було прийнято за заявою, яка не відповідала вимогам Положення № 741 та за наявності підстав у відмові надати дозвіл, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
17. Натомість суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції виснував, що не врегулювання у Положенні № 741 алгоритму дій у разі відмови надати згоду власником суміжної квартири на переведення житлового приміщення у нежитлове чи неможливість отримати таку згоду з інших причин, перешкоджає власнику реалізувати своє право на переведення житлового приміщення у нежитлове. Відтак відмова у наданні дозволу не можлива у разі немотивованої або безпідставної відмови в наданні згоди власнику суміжної квартири щодо такого переведення.
18. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів касаційного суду зазначає, що Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №2а-4383/10/1412, від 23.10.2018 у справі №728/2655/15-а, від 17.02.2021 у справі №165/403/16-а сформував правову позицію, відповідно до якої для проведення перебудови та переобладнання житлових приміщень в нежитлові власники таких приміщень зобов`язані в обов`язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
19. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення у цій справі з урахуванням зазначеної правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у справах з подібними правовідносинами. При цьому він врахував також норми чинного на той час нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування - Положення № 741, який безумовною підставою для відмови у наданні дозволу на переведення житлового приміщення у нежитлове визначає відсутність засвідченої власником або балансоутримувачем згоди власників суміжних житлових приміщень (квартир).
20. Колегія суддів касаційного адміністративного суду при цьому вважає, що житло є специфічним об`єктом права власності. Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається і можливе лише у виняткових випадках за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу, якими є виконавчі комітети обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради. Тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку. Відповідно такі виняткові рішення органом місцевого самоврядування мають прийматись з безумовним дотриманням як норм ЦК України ЖК Української РСР, так і нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання органами місцевого самоврядування.
21. Суд апеляційної інстанції вказаних висновків Верховного Суду, всупереч вимогам частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», не врахував, норми статей 382 383 ЦК України, статей 7 та 8 ЖК Української РСР, статей 30, 73 Закону № 280/97-ВР та Положення № 741 застосував без їх врахування, відтак помилково скасував рішення суду першої інстанції у справі про задоволення позовних вимог.
22. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував судове рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2022, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції на підставі статті 352 КАС України скасовує постанову суду апеляційної інстанції від 10.01.2023 у цій справі і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
23. При подачі касаційної скарги позивачкою подано заяву про відшкодування за рахунок суб`єкта владних повноважень судових витрат у вигляді судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1816,00 грн. Також подано відповідні докази - квитанцію від 15.02.2023 № 0.0.2860812509.1 на суму 1816,00. Відповідно до статті 139 КАС України ця сума підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 327 345 349 352 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року скасувати.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2022 року залишити в силі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ЄДРПОУ 04062216) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 00 коп.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Cуддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: О.П. Стародуб
С. М. Чиркін