ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 727/9312/22

провадження № 61-13089св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

представник відповідача- ОСОБА_3 ;

третя особа- Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргупредставника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці

від 20 травня 2024 року у складі судді Бойко М. Є. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Одинака О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просила визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 . Чернівецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 15 грудня

2017 року № 2951 у відомостях про батька дитини з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 , прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по-батькові з « ОСОБА_8 »

на « ОСОБА_9 ».

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 листопада 2022 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі. Призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задоволено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України подала до суду заяву про залишення її позову без розгляду до початку розгляду справи по суті, то вона підлягає задоволенню, так як це її диспозитивне право. При цьому суд посилався на відповідну практику Верховного Суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 20 травня 2024 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач скористалася своїм диспозитивним правом, на порядок реалізації якого воля інших учасників процесу не поширюється.

Також зазначено, що доводи ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду призведе до порушення прав дитини, в інтересах якої подано позов та прав відповідача, є недоречними, оскільки надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи. Суд не зобов`язаний при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотиви, у зв`язку з якими така заява подана.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій щодо залишення позову без розгляду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з підстав, передбачених передбачені абзацом четвертим пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

У жовтні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 мотивована тим, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо доцільності залишення позовної заяви без розгляду є помилковим, оскільки ОСОБА_1 подала заяву про залишення позову без розгляду на такої підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, що не є підставою для задоволення заяви позивача.

У цій справі позивач є законним представником малолітньої дитини в інтересах якої подано позов, що свідчить про порушення позивачем частини першої

статті 3 та частини першої статті 7 Конвенції про права дитини.

Крім того, відповідачу завдано моральної шкоди (принижено честь, гідність та ділову репутацію) та завдано майнових збитків щодо оплати за експертизи, тощо від вирішення даної справи залежить розгляд справи № 727/9991/22, яку суд першої інстанції залишив поза увагою, незважаючи на те, що прийнято ухвалу про зупинення провадження у справі №727/9991/22 до вирішення даної справи.

Також залишення судом позову без розгляду призвело до порушення балансу між правами та обов`язками позивача та відповідача, з урахуванням інтересів дитини та права на повагу до приватного життя відповідача. При цьому посилався на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

19 травня 2024 року до початку розгляду справи по сутіОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України подала до суду першої інстанції заяву про залишення її позову до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини без розгляду (том 2, а. с.206).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню

не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55 124 Конституції України.

Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (див: постанови Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19), від 03 лютого 2023 року у справі № 683/1861/19).

Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить

не розглядати його позовні вимоги по суті. Тобто, якщо позивач не підтримує свій позов, то суд не може замінити його статус у процесі.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що заява про залишення позову без розгляду подана ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 щодо відсутності правових підстав для залишення без розгляду позовних вимог

є безпідставними, так як суд норм ЦПК України не порушував.

Згідно з частиною першою статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частини перша статті 200 ЦПК України)

Пунктом 1 частини другої статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Ураховуючи наведене, відсутня законодавча заборона на постановлення ухвали про залишення без розгляду позовних вимог на стадії підготовчого судового засідання. При цьому така заборона суперечила б положеннями частини першої, третьої статті 13 ЦПК України.

Схожий правовий висновок було висловлено Верховним Судом у постановах

від 09 вересня 2020 року у справі № 202/11928/14-ц, від 22 березня 2021 року

у справі № 753/8125/17.

Посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду: від 10 травня

2022 року у справі № 473/1343/18 (провадження № 61-827св22), від 29 червня 2022 року у справі № 753/7478/18 (провадження № 61-21042св21), від 25 січня 2023 року у справі № 756/10603/17 (провадження № 61-6733св22)

є безпідставним, оскільки у вказаних справах встановлено різні процесуальні обставини справи, відмінні від тих, які встановлені у судових рішеннях суду

у справі, що переглядається, так як у них вирішувався спір по суті позову.

Доводи у касаційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що пред`явленим позовом відповідачу завдано шкоди, принижено його честь, гідність та ділову репутацію, він поніс судові витрати, не є підставою для скасування законних судових рішень, так як не позбавлений заявити ці вимоги на загальних підставах, передбачених нормами матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення суду першої та суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 травня 2024 року

та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник