Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 732/1479/16-ц

провадження № 61-11445св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Макишинська сільська рада Городнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року в складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Харечко Л. К.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просив зобов`язати Макишинську сільську раду в примусовому порядку встановити на місцевості (в натурі) знищені межові знаки Б та В на земельній ділянці, що належить йому на праві власності на підставі Державного акту Серії ЯМ №401475 від 27 жовтня 2011 року та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області внести зміни до Державного земельного кадастру на підставі державного акту Серія ЯМ №401475 від 27 жовтня 2011 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що при формуванні земельної ділянки на місцевості (в натурі) для громадян, що мешкають за адресою АДРЕСА_1 було знищено межу на протязі 97,14 метрів, шляхом знищення межових знаків, що зазначені на плані меж кадастрового плану земельної ділянки та державному акті на право власності на земельну ділянку як В та Б.

21 березня 2012 року він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. У 2016 році при формуванні земельної ділянки ОСОБА_2 Макишинська сільська рада та ОСОБА_2 , всупереч його заперечень, на місцевості змінили межові знаки Б та В, зняли існуючу огорожу, яка була межею, що примикала до земельної ділянки відповідача. Відповідачі склали фіктивний акт погодження меж, в якому зазначили, що його права нічим не порушені, що спірних питань і претензій з боку суміжних землекористувачів не має. Технічна документація з цим актом, без розгляду та затвердження на сесії Макишинської сільської ради була передана ОСОБА_2 .

В січні 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області зареєструвало земельну ділянку з порушенням Закону та Конституції України. Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на його думку є незаконною та внесення цієї земельної ділянки як сформованої за кадастровим №7421486000:02:000:2715 в Кадастрову карту України порушили його права. Розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на сесії органу місцевого самоврядування Макишинської сільської ради не розглядалась та не затверджувалась, рішення про затвердження розробленої технічної документації на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , відсутнє в технічній документації.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2018 року позов задоволено.

Зобов`язано Макишинську сільську раду Городнянського р-ну та ОСОБА_2 встановити на місцевості (в натурі) знищені межові знаки В та Б на земельній ділянці кадастровий №7421486000:01:000:0471, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно державного акту №ЯМ 401475 від 21 березня 2012 року; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області внести зміни до кадастрового плану щодо земельної ділянки кадастровий №7421486000:01:000:0471; стягнуто з Макишинської сільської ради Городнянського району, ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській обл. в рівних частках на користь ОСОБА_1 на відшкодування понесених судових витрат 20 060,20 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що при формуванні земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер 7421486000:02:000:2715 межа, яка є суміжною з земельною ділянкою ОСОБА_1 , була зміщена в бік останньої. При цьому суд зазначив, що встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_2 відбувалось у відсутності ОСОБА_1 , без згоди останнього та без урахування зауважень позивача та матеріалів технічної документації на його земельну ділянку.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення відповідачами його права власності на земельну ділянку, оскільки з досліджених судом доказів встановлено, що відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи меж суміжних земельних ділянок, власниками яких є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактична межа земельної ділянки саме позивача знаходиться на земельній ділянці відповідача, згідно даних державного реєстру. Проте позивач не ставив питання про внесення виправлення в Державний реєстр та про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що апеляційним судом при розгляді справи не було дотримано правил статей 12 та 13 ЦПК України, а саме принципу змагальності сторін і верховенства права. Висновок суду щодо не доведення ним позовних вимог є помилковим. Постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

У серпні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Макишинської сільської ради Городнянського району Чернігівської області надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких відповідачі просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,25 га, розташованої у АДРЕСА_3 .

Згідно копії книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, запис про державну реєстрацію державного акту ОСОБА_1 внесено 21 березня 2010 року №000130 .

Рішенням Макишинської сільської ради Городнянського району (четверта сесія сьомого скликання) від 16 червня 2016 року надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтованою площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в АДРЕСА_2 .

Вказані земельні ділянки є суміжними.

ОСОБА_1 не підписував акт погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 про що було складено відповідний акт (а.с.158 т.1)

Згідно висновку судового експерта Охремчука О. О. №9136 від 16 серпня 2018 року фактичний порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 74214860000:01:000:0471, що належить на праві власності ОСОБА_1 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №401475, виданого 27 жовтня 2011 року та знаходиться на АДРЕСА_3 від 1 до 5 межа проходить в південно-східному напрямку по існуючій огорожі сусіднього домоволодіння - 86,29 м; від 5 до 6 межа проходить в південно-західному напрямку по існуючій огорожі вулиця Нова - 25,519 м; від 6 до 8 межа проходить в північно-західному напрямку по існуючій огорожі сусіднього домоволодіння - 84,11 м; від 8 до 1 межа проходить в північно-східному напрямку по існуючій огорожі - 23,7 м. площа даної земельної ділянки у фактичному користуванні становить 0,2160 га. Дані координати відмічені на Плані, що додано до висновку. На питання суду чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 74214860000:01:000:0471 правовстановлюючим документам надану земельну ділянку експерт відповіді не надав оскільки дане питання виходить за межі компетенції судового експерта. Також експерт не відповів на питання суду чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення межі по лінії БВ земельної ділянки з кадастровим номером 74214860000:01:000:0471 та накладання земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до право встановлювальних документів на ці земельні ділянки, оскільки відсутній каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки на АДРЕСА_3

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до статті 106 цього Кодексу власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно з частинами першою, другою та пунктом «б» частини третьої статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що його права порушено. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

При добросовісному виконанні набувачем земельної ділянки обов`язків щодо узгодження меж з користувачами чи власниками суміжних земельних ділянок, у разі, якщо користувач чи власник суміжної земельної ділянки безпідставно ухилився від погодження меж та не підписав акт, сама відсутність такого акту погодження меж не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність.

Вказаний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18).

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зробив висновок, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав як власника земельної ділянки внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_2 частини його земельної ділянки, чим створюються позивачу як власнику нерухомого майна перешкоди у користуванні ним.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. З аналізу статті 265 ЦПК України вбачається, що суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони справи на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами та обов`язками щодо предмета спору (стаття 13 ЦПК України ), а суд на засадах змагальності сторін може лише сприяти учасникам процесу в реалізації таких прав та виконанню обов`язків, ураховуючи при цьому принципи справедливості та рівності учасників процесу перед законом та судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановивши, що позивачем не доведено порушення його прав на земельну ділянку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив в позові.

При цьому апеляційний суд, правильно прийняв до уваги та дослідив у сукупності з іншими доказами висновок експертизи. На спростування вказаного доказу позивачем не було подано іншого висновку.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів , що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, це судове рішення належить залишити без зімі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель