ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 733/201/22
провадження № 61-1951св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради Чернігівської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Фермерське господарство «Ступаківка-Агро»,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області
від 15 березня 2023 року у складі судді Овчарика В. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Фермерське господарство «Ступаківка-Агро» (далі - ФГ «Ступаківка-Агро»), про визнання недійсними додаткових угод та повернення земельних ділянок.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі наказів Головного управління Держземагентства у Чернігівській області (далі - ГУ Держземагентства) від
16 квітня 2014 року № 25?72/14?14-сг, № 25-64/14-14-сг, № 25-73/14-14-сг,
№ 25-74/14-14-сг, № 25?75/14-14-сг, № 25-76/14-14-сг, № 25-77/14-14-сг,
№ 25-78/14-14-сг з ОСОБА_1 24 липня 2014 року укладено договори оренди земельних ділянок: площею 11,9782 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0279; площею 30,1518 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0280; площею 5,1036 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0281; площею 6,5410 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0282; площею 1,6158 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0283; площею 3,4679 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0284; площею 20,5864 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0285; площею 22,3327 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0286, для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.
У подальшому, використовуючи можливість реалізації права на створення фермерського господарства відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», ОСОБА_1 01 серпня 2017 року створив ФГ «Ступаківка-Агро».
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ічнянської міської ради із заявами про укладення додаткових угод до договорів оренди від 24 липня 2014 року, відповідно до яких орендар пропонував унести зміни в частині заміни орендодавця, форми власності земельної ділянки, нормативної грошової оцінки, продовжити термін дії договорів на 7 років, а також погодити передання земельних ділянок в суборенду ФГ «Ступаківка?Агро». За результатами розгляду цих заяв на сесії Ічнянської міської ради були прийняті рішення від
08 липня 2020 року № 4688-VII, № 4689-VII, № 4690-VII, № 4691-VII, № 4692-VII,
№ 4693-VII, № 4694-VII, № 4694-VII та № 4695-VII, згідно з якими вирішено замінити сторону орендодавця в договорах оренди, змінити форму власності земельних ділянок, нормативно-грошову оцінку та розмір орендної плати,
а також надати згоду на передання в суборенду ФГ «Ступаківка-Агро» цих земельних ділянок. Доручено укласти додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок на вказаних вище умовах, а також вирішено, що інші умови договору залишаються незмінними.
Позивач зазначав, що на виконання вказаних рішень Ічнянської міської ради укладено додаткові угоди до договорів оренди від 24 липня 2014 року, в яких, окрім іншого, вирішено питання внесення змін до пункту 8 договорів земельних ділянок з кадастровими номерами 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286, в частині строку їх дії, а саме визначено, що договори укладено на 14 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, повідомивши про це письмово орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.
Проте, як відомо із зазначених рішень міської ради, питання внесення змін до договорів оренди в частині строку їх дії не розглядалося, термін їх дії не обговорювався. Також у заявах про внесення змін до договорів міститься напис про вирішення питання внесення змін щодо терміну дії договорів оренди земельних ділянок та визначення їх строку 7 років, проте додаткові угоди укладено з зазначенням терміну дії договорів оренди 14 років, що свідчить про те, що секретар міської ради на власний розсуд визначив новий термін дії договорів попри те, що на сесії Ічнянської міської ради рішення
з цього питання не приймалося. Договори оренди земельних ділянок від 24 липня 2014 року укладені на 7 років, їх реєстрація відбулася 07 серпня 2014 року, а тому термін їх дії закінчився 07 серпня 2021 року.
Відповідно до пункту 37 договорів оренди вказаних земельних ділянок дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено,
а орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Незважаючи на те, що термін дії договорів закінчився, орендар продовжує користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286, про що свідчать акти обстеження земельних ділянок від 04 жовтня 2021 року.
З урахуванням викладеного Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради просила визнати недійсними:
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0281 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0282 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0283 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0284 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0285 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
додаткову угоду від 12 жовтня 2020 року (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0286 від 24 липня 2014 року (б/н), укладену між Ічнянською міською радою
і ОСОБА_1 ;
зобов`язати ФГ«Ступаківка-Агро» повернути Ічнянській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами: 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 березня
2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Стягнено з Прилуцької окружної прокуратури на користь ОСОБА_1
15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду мотивоване тим, що належним відповідачем щодо заявлених позовних вимог у цій справі є ФГ «Ступаківка-Агро», а не ОСОБА_1 , оскільки для ведення фермерського господарства на орендованих ОСОБА_1 спірних земельних ділянках відповідач створив фермерське господарство.
Також зазначено, що під час підготовчого судового засідання суд відповідно до статті 12 ЦК України роз`яснював позивачу наслідки вчинення або невчинення ним процесуальних дій, зокрема щодо залучення ФГ «Ступівка-Агро» як співвідповідача у справі.
За таких обставин позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 березня
2023 року скасовано в частині стягнення з Прилуцької окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу і відмовлено
у їх стягненні.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Відмовляючи в частині вирішення питання про стягнення з Прилуцької окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходив із неможливості відшкодувати ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, надану адвокатом Лишком В. А. за договором від 10 червня 2022 року, оскільки в договорі сторони не обумовили детальний опис послуг, що надаватимуться, їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо. Суд також зазначив, що складені ОСОБА_1 і адвокатом Лишком В. А. розрахунки судових витрат від 11 листопада 2022 року за юридичною природою не є самостійними документами, і ними не може бути замінено належно оформлений договір про надання послуг між замовником та виконавцем, у тому числі й договір про надання правової допомоги.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 лютого 2024 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої і апеляційної інстанцій, дійшовши висновку, що сторонами спору є юридичні особи, вирішили спір
в порядку цивільного судочинства, який за суб?єктним складом повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства. Вказує, що провадження
у справі повинно було бути закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не надали оцінки угодам, законності їх укладення, а також тому факту, що саме засновник фермерського господарства є належним відповідачем.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, від
12 червня 2019 року у справі № 699/185/18, від 15 травня 2019 року у справі № 468/972/17-ц, постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 216/5508/20, від 12 серпня 2020 року у справі № 761/42332/17(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
01 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - Лишко В. А. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області
від 15 березня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 18 грудня 2023 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що питання щодо юрисдикції цієї справи суд вже вирішував. У цій справі договори суборенди між ОСОБА_1 і ФГ «Ступаківка-Агро» не укладалися, а тому постанови Великої Палати Верховного Суду від
12 червня 2019 року у справі № 699/185/18 та від 15 травня 2019 року у справі
№ 468/972/17-ц застосуванню не підлягають, оскільки є нерелевантними. Позивач обрав неправильний спосіб захисту. Вказує, що ОСОБА_1 не
є належним відповідачем у справі.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ічнянського районного суду Чернігівської області.
10 липня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У касаційній скарзі немає аргументів щодо незгоди з рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 березня 2023 року та постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року в частині вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, а тому оскаржувані судові рішення відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в цій частині в касаційному порядку не переглядаються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
24 липня 2014 року між ГУ Держземагентства і ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Ступаківської сільської ради Ічнянського р-ну Чернігівської області, строком користування кожною 7 років, площа яких:
- 11,9782 га, рілля, кадастровий номер 7421788600:03:000:0279;
- 30,1518 га, рілля, кадастровий номер 7421788600:03:000:0280;
- 5,1036 га, рілля, і 0,1000 га, пасовища, кадастровий номер 7421788600:03:000:0281;
- 6,5410 га, рілля, кадастровий номер 7421788600:03:000:0282;
- 1,6158 га, рілля, кадастровий номер 7421788600:03:000:0283;
- 3,4679 га, рілля, кадастровий номер 7421788600:03:000:0284;
- 20,5864 га, рілля, кадастровий номер 7421788600:03:000:0285;
- 22,3327 га, рілля, кадастровий номер 7421788600:03:000:0286.
Вказані земельні ділянки передані у користування ОСОБА_1 за актами приймання-передання об`єкта оренди за договорами від 24 липня 2014 року,
а право їх оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджено інформаціями з цього реєстру від 31 січня 2022 року
№ 297031567, № 297031345, № 297031747, № 297031890, № 297032211,
№ 297032389, № 297032555, № 297032693 і від 05 серпня 2022 року
№ 306703391.
Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08 грудня 2021 року 01 серпня 2017 року створено ФГ «Ступаківка-Агро», засновником (власником)
і головою якого є ОСОБА_1 ; до земель господарства належать землі, що
є у приватній власності та користуванні власника, що засвідчено відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, державним актом на право власності на земельну ділянку.
28 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ічнянської міської ради
із заявами про укладення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 24 липня 2014 року, в яких просив внести зміни в частині орендодавця, форми власності земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки і продовжити строк дії договорів оренди на 7 років, а також погодити передачу цих ділянок в суборенду ФГ «Ступаківка-Агро».
08 липня 2020 року Ічнянська міська рада прийняла відповідні рішення
№ 4688-VII, № 4689-VII, № 4690-VII, № 4691-VII, № 4692-VII, № 4693-VII, № 4694-VII, № 4694-VII та № 4695-VII, якими вирішила укласти додаткові угоди до договорів оренди землі від 24 липня 2014 року, укладених ГУ Держземагенства
з ОСОБА_1 , а саме: замінено орендодавця із ГУ Держземагенства на Ічнянську міську раду; внесено зміни: до пункту 2 договору про форму власності ділянок - комунальна, до пункту 5 щодо визначення вартості нормативної грошової оцінки землі, до пункту 9 щодо розміру орендної плати; вирішено надати згоду ОСОБА_1 на передання вказаних земельних ділянок
в суборенду ФГ «Ступаківка-Агро»; інші умови договору залишено незмінними; доручено міському голові чи секретарю міської ради укласти додаткові угоди
з ОСОБА_1 на вказаних вище умовах.
12 жовтня 2020 року між Ічнянською міською радою і ОСОБА_1 укладено додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди, укладених 24 липня 2014 року, в яких, окрім зазначеного у вказаних рішеннях Ічнянської міської ради від 08 липня 2020 року, пункт 8 викладено в новій редакції, згідно з якою всі договори оренди укладено на 14 років.
Відповідно до копій актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складених Ічнянською міською радою 04 жовтня 2021 року,
з доданими до них схемами та фото розміщення земельних ділянок
з кадастровими номерами 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286, їх використовує ОСОБА_1 .
Мотиви, якими керується Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.
Відповідно до статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем
і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі
у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).
Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі
№ 200/5013/17 (провадження № 61-4050св21) вказано, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
У постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі
№ 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється
в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи наведене, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі
як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17, від 16 вересня 2022 року
в справі № 642/2316/20).
З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору
у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Такий договір
є двостороннім.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі
в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності
з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).
Зі змісту статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» випливає, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
За результатом комплексного аналізу статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після укладення договору оренди земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.
Схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від
13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від
20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження № 14-157цс18), від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження 14-385цс19).
Крім того, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами голова фермерського господарства, якому була передана
у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки,
а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження
№ 14-533цс18)).
Із матеріалів справи випливає, що прокурор фактично оспорює речове право
ФГ «Ступаківка-Агро» на оренду земельних ділянок. Водночас, звертаючись із зазначеним позовом до суду, позивач зазначив відповідачем лише
ОСОБА_1 , який є засновником і головою ФГ «Ступаківка-Агро», яке
визначено позивачем третьою особою у справі.
Врахувавши предмет і підстави заявленого позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що
ФГ «Ступаківка-Агро», як користувач земельних ділянок, є учасником спірних матеріальних правовідносин і повинно брати участь у справі як відповідач, оскільки з дати реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, яке і було створене для користування спірними земельними ділянками.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм матеріального
і процесуального права.
За встановлених у цій справі обставин висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, на які послався заявник у касаційній скарзі.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області
від 15 березня 2023 року та постанови Чернігівського апеляційного суду
від 18 грудня 2023 року- без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратуризалишити без задоволення.
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 березня
2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня
2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська