Постанова

Іменем України

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 734/1660/19

провадження № 61-2311св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ),

боржник - агропромислове виробниче підприємство «Агротранссервіс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу агропромислового виробничого підприємства «Агротранссервіс» на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року в складі судді:Бараненко С. М., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У травні 2019 Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) звернулося до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Земельного суду міста Брауншвейг, у справі за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до агропромислового виробничого підприємства «Агротранссервіс» (далі - АВП «Агротранссервіс»), про стягнення на користь Kravag Logistic Versicherungs AG з АВП «Агротранссервіс» збитків в розмірі 6 466,87 євро, що становить 190 156,66 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 08 травня 2019 (1 євро дорівнює 29,40474600 грн); процентів, нарахованих по ставці 5% за період з 27 листопада 2014 року по 03 травня 2019 року включно, в розмірі 1 437,77 євро, що становить 42 277,26 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 08 травня 2019 року (1 євро дорівнює 29,40474600 грн).

Клопотання обґрунтоване тим, що рішенням, винесеним Земельним судом м. Брауншвейг в результаті розгляду справи № 21О1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до АВП «Агротранссервіс», на користь Kravag Logistic Versicherungs AG стягнуто 6 466,87 євро збитків та 5% починаючи з 27 листопада 2014 року. Рішення суду було вручене відповідачу 26 квітня 2016 року. Боржник був належним чином повідомлений про розгляд земельним судом м. Брауншвейг зазначеної справи, вказане судове рішення боржником не оскаржувалось та набрало законної сили, що підтверджується штампом суду. Станом на дату звернення до суду з даним клопотанням, яке подано з дотриманням трирічного строку з дня набрання рішенням законної сили, боржник рішення суду добровільно не виконав. Боржник був належним чином повідомлений про процес, добровільно рішення не виконав, внаслідок цього порушується право стягувача на розпорядження належними йому коштами. Між Україною та Федеративною Республікою Німеччина відсутній міжнародний договір, який передбачає порядок визнання та виконання іноземних рішень, а отже такі рішення підлягають виконанню за принципом взаємності.

Kravag Logistic Versicherungs AG просило надати дозвіл на виконання та визнання на території України рішення земельного суду міста Брауншвейг, в справі № 21О1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до АВП «Агротранссервіс», про стягнення на користь Kravag Logistic Versicherungs AG з АВП «Агротранссервіс» збитків в розмірі 6 466,87 євро, що становить 190 156,66 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 08 травня 2019 року (1 євро дорівнює 29,40474600 грн); процентів, нарахованих по ставці 5% за період з 27 листопада 2014 року по 03 травня 2019 року включно, в розмірі 1 437,77 євро, що становить 42 277,26 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 08 травня 2019 року (1 євро дорівнює 29,40474600 грн).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року клопотання Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземної держави на території України рішення Земельного суду м. Брауншвейг по справі № 21 О 1711/15 в частині стягнення грошових коштів з АВП «Агротранссервіс» задоволено.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення земельного суду м. Брауншвейг, винесеного по справі № 21 О 1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до АВП «Агротранссервіс», про стягнення на користь Kravag Logistic Versicherungs AG з АВП «Агротранссервіс»:

збитків в розмірі 6 466,87 євро, що становить 176 838,44 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України за станом на 07 листопада 2019 року за 1 євро 27,345292 грн;

процентів, нарахованих по ставці 5% за період з 27 листопада 2014 року по 03 травня 2019 року включно, в розмірі 1 437,77 євро, що становить 39 316,24 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України за станом на 07 листопада 2019 року за 1 євро 27,345292 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що земельний суд у місті Брауншвейг, без усного розгляду, за клопотанням позивача, від 26 квітня 2016 року, у складі головуючого судді земельного суду Вурдака-Шайбеля у справі № 21 О 1711/15 (058), постановив рішення, за яким: відповідач (АВП «Агротранссервіс») зобов`язаний виплатити 1-му Позивачу 6 466,87 євро плюс проценти у розмірі п`яти відсотків, починаючи з 27 листопада 2014 року та нарахованих на підставі рішення по ставці 5 % за період з 27 листопада 2014 року по 03 травня 2019 року включно, станом на 08 травня 2019 року складає 1437,77 євро ІІ. Витрати на судовий процес покладаються на відповідача. Рішення від 26 квітня 2016 року набрало законної сили 10 травня 2016 року, вручено боржнику 26 квітня 2016 року, про що зазначено в ньому. Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше. Водночас, тягар доведення наявності чи відсутності принципу взаємності покладено на боржника. Таким чином, національним законодавством України визначено, що визнання та виконання рішень іноземних судів здійснюється за принципом взаємності. При цьому, у судовому засіданні не було доведено протилежного. Рішення є таким, що набрало законної сили, раніше не виконувалось, прийнято за відсутності сторін та підлягає виконанню на території України в силу принципу взаємності. З клопотанням до Козелецького районного суду Чернігівської області про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду заявник звернувся в межах встановленого строку для пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні.

Суд першої інстанції вказав, що як свідчать матеріали справи, боржник був належним чином повідомлений про процес у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, яка вчинена в Гаазі 15 листопада 1965 року, що підтверджується матеріалами окремого доручення земельного суду міста Брауншвейг Федеративної Республіки Німеччина в сукупності. Тому боржником не було доведено, що його не було повідомлено про розгляд справи, оскільки матеріали справи свідчать про зворотне.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно з частиною восьмою статті 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали. Враховуючи, що в рішенні сума стягнення зазначена в іноземній валюті, тому кошти, які слід стягнути з боржника на користь стягувача, підлягають визначенню в національній валюті України за офіційним курсом Національного Банку України, що на час ухвалення судового рішення 07 листопада 2019 року становить 1 євро - 27,34529 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу АВП «Агротранссервіс» задоволено частково.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року змінено, викладено абзаци перший та другий її резолютивної частини в наступній редакції:

«Клопотання Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України - задовольнити частково.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення земельного суду у м. Брауншвейг від 04 квітня 2016 року в справі № 21О1711/15 за спільним позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до Агропромислового виробничого підприємства «Агротранссервіс», яким зобов`язано Агропромислове виробниче підприємство «Агротранссервіс» (місцезнаходження: 17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт Козелець, вул. Комсомольська, буд. 102А, ідентифікаційний код юридичної особи: 14253414) виплатити Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) (місцезнаходження: Heidenkampsweg 102, 20097, Hamburg, Germany) 6 466,87 євро, що становить 176 838,44 грн по офіційному курсу гривні до євро, встановленому Національним Банком України станом на 07 листопада 2019 року плюс процентів у розмірі п`яти відсотків, починаючи з 27 листопада 2014 року».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з клопотанням до Козелецького районного суду Чернігівської області про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду заявник звернувся 10 травня 2019 (згідно поштової накладної), тобто в межах встановленого статтею 463 ЦПК України трирічного строку для пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні. На підтвердження того, що боржник був належним чином повідомлений про розгляд справи, разом з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду стягувачем подано до суду першої інстанції наступні документи (т. 1 а. с. 15-17, 24-49): супровідний лист Земельного суду у місті Брауншвейг від 03 травня 2019 до ксерокопій документів, що засвідчують надіслання позову до відповідача 09 грудня 2015, засвідчений апостилем 07 травня 2019 та вірність фотокопії нотаріально завірено (т. 1 а. с. 24, 26); супровідний лист Міністерства Юстиції України від 14 січня 2016 року № 116690-0-61-15/12-1846-15 (бланк № 512514) про направлення оформленого стосовно АВП «Агротранссервіс», з проставленим німецьким судом штампом «Доставлено 05 лютого 2016», вірність фотокопії нотаріально завірено (т. 1 а. с. 25, 27); матеріали судової справи Козелецького районного суду Чернігівської області № 734/3879/15-ц (провадження № 2-д/734/1/10) за дорученням німецького суду про вручення судових документів ОСОБА_1 , Краваг Логістік до АВП «Агротранссервіс», а саме: 1) підтвердження про вручення документів по справі № 21 О 1711/15(058) 09.12.2015 представнику боржника - Тополю Михайлу Михайловичу (що засвідчено його підписом), складеного Козелецьким районним судом Чернігівської області (підписаного суддею Анохіним А. М. та скріпленого гербовою печаткою Козелецького районного суду Чернігівської області) (т. 1 а. с. 28); 2) судова повістка про виклик представника АВП «Агротранссервіс» як відповідача у справі доручення німецького суду про вручення документів (т. 1 а. с. 29); 3) рекомендоване поштове повідомлення про надсилання боржнику вказаної судової повістки по справі № 734/3879/15-ц (т. 1 а. с. 30); 4) довіреність від 20.08.2014 АВП «Агротранссервіс» на ім`я комерційного директора АВП «Агротранссервіс» Тополя Михайла Михайловича , якою останній уповноважений бути представником у судових органах України будь-якої ланки (т. 1 а. с. 31-32); 5) копія паспорта Тополя Михайла Михайловича (т. 1 а.с. 33-34); 6) журнал судового засідання у справі № 734/3879/15-ц від 09 грудня 2015 року, згідно якого представник АВП «Агротранссервіс» за довіреністю Тополь М. М. був присутній у судовому засіданні, де отримав документи німецького суду та заповнив підтвердження про вручення документів (а. с. 35-36); 7) копії обкладинки справи із даними судової справи, довідковим листом до справи та описом документів у справі (т. 1 а. с. 22-39); повідомлення Земельного суду у місті Брауншвейг у справі № 21 О 1711/15(058) про направлення АВП «Агротранссервіс» позову та завірена копія розпорядження суду про те, що буде проведено письмове попереднє судове провадження, з роз`ясненням вимог Цивільно-процесуального кодексу Німеччини (засвідчений переклад із німецької мови) (т. 1 а.с. 40-42); рішення земельного суду у місті Брауншвейг від 31 серпня 2015 року у справі № 21О1711/15 про необхідність назвати особу відповідальну за кореспонденцію, яка проживає на території ФРН чи має тут бюро, та призначення адвоката (засвідчений переклад із німецької мови) (т. 1 а.с. 43-44); позовна заява Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik та Kravag Logistic Versicherungs AG до АВП «Агротранссервіс» про стягнення збитків та відсотків (засвідчений переклад із німецької мови) (т. 1 а. с. 45-49).

Апеляційний суд вказав, що письмовими доказами у справі підтверджено виконання Козелецьким районним судом Чернігівської області доручення земельного суду у м. Брауншвейг про вручення документів по справі № 21 О 1711/15. Таким чином, відповідач АВП «Агротранссервіс» був належним чином повідомлений про розгляд справи згідно підтвердження про вручення документа у справі № 21 О 1711/15 (058) та матеріалів цивільної справи № 734/3879/15-ц за дорученням німецького суду про вручення судових документів АВП «Агротранссервіс» (т. 1 а. с. 15-17, 24-49). Відтак, суд першої інстанції врахувавши вимоги вказаних норм права та встановлені обставини справи, виходячи з того, що стягувачем подано всі документи, які необхідні для виконання рішення іноземного суду, боржник був повідомлений про розгляд справи № 21 О 1711/15 (058) у земельному суді м. Брауншвейг, рішення іноземного суду підлягає виконанню на території України в силу принципу взаємності, установивши відсутність підстав для відмови в задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, передбачених частиною другою статті 468 ЦПК України, зробив обґрунтований висновок про необхідність задоволення клопотання.

При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що всупереч частини третьої статті 466 ЦПК в матеріалах справи відсутня копія рішення іноземного суду, а саме рішення Земельного суду у м. Брауншвейг, про визнання якого подано клопотання та, що до клопотання додано процесуальний документ, який має назву виконавчий лист, апеляційний суд вказав, що доказів того, що копія виконавчого листа та копія рішення іноземного суду це один і той же документ матеріали справи не містять, зважаючи на те, що заявником додано до клопотання фотокопію документу під назвою «Від імені народу Рішення суду, прийняте за відсутності сторін». Ідентифікація боржником вказаного документу як виконавчого листа є його довільним трактуванням, яке не підтверджено матеріалами справи. Невірне зазначення в мотивувальній частині оскаржуваного рішення дати прийняття рішення Земельним судом міста Брауншвейг, про визнання та надання дозволу на примусове виконання якого подане клопотання, а також дати набрання ним чинності, не може бути підставою для його скасування, а може бути усунуто шляхом внесення виправлень в порядку статті 269 ЦПК України.

При зміні ухвали суду першої інстанції апеляційний суд вважав обґрунтованими доводи боржника про те, що розрахунок суми процентів, підготовлений представником стягувача не є допустимим і належним доказом присудження іноземним судом саме цієї суми, адже належним доказом є безпосередньо рішення іноземного суду, а нарахування суми відсотків за період з 27 листопада 2014 року по 03 травня 2019 року включно є по суті новим рішенням, який прийняв національний суд, не розглядаючи справу по суті. Під час розгляду питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду законність та обґрунтованість такого рішення не перевіряється. Суди України мають перевіряти лише наявність або відсутність процесуальних підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Згідно змісту рішення Земельного суду у місті Брауншвейг, прийнятого у справі № 21О1711/15, цим рішенням зобов`язано АВП «Агротранссервіс» виплатити «Kravag Logistic Versicherungs AG» (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) 6 466,87 євро плюс проценти у розмірі п`яти відсотків, починаючи з 27 листопада 2014 року. Суд першої інстанції помилково повністю погодився із вимогами заявника, не звернувши уваги на зміст рішення, та фактично вніс зміни до вказаного рішення іноземного суду, чим порушив норми процесуального права при постановленні оскарженої ухвали. Тому ухвала суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підлягає зміні, шляхом викладення її резолютивної частини у новій редакції, що відповідає змісту рішення Земельного суду міста Брауншвейг.

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року АВП «Агротранссервіс» подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземної держави на території України.

Касаційна скарга мотивована тим, що визнанню та виконанню на території України підлягають лише рішення іноземних судів, а визнання та виконання інших процесуальних документів іноземних держав в порядку передбаченому наведеними вище нормами не передбачено.

Суди не врахували, що всупереч вимогам зазначеного вище чинного законодавства суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав та надав дозвіл на виконання виконавчого листа з № 21О1711/15, про що свідчить безпосередньо переклад даного документу на українську мову, засвідчений нотаріально. Належним доказом повідомленням про розгляд справи в даному випадку, може бути лише належним чином завірена розписка боржника про отримання ним повідомлення про судовий розгляд справи, де чітко зазначено, що боржником отримано документ, в якому зазначено дату, час і місце судового розгляду справи. Таких доказів представник Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) не надав.

У березні 2020 року Kravag Logistic Versicherungs AG (Краваг Логістік Ферзіхерунгс АГ) подало відзив на касаційну скаргу, підписаний представником Селівановим М. Г. , в якому просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржені рішення залишити без змін. Відзив мотивований тим, що суди встановили, що стягувач надав суду першої інстанції нотаріально засвідчену копію рішення земельного суду у місті Брауншвейг від 04 квітня 2016 року по справі № 21 О 1711/15 (058) (із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову), складеного секретарем судової канцелярії 18 квітня 2018 року (засвідчено його підписом та гербовою печаткою суду землі Нижня Саксонія до складу якої входить місто Брауншвейг) із зробленими ним помітками. Боржник, стверджуючи про подання стягувачем замість рішення суду саме виконавчого листа, не підтвердив такі твердження належними доказами та встановлені судами обставини не спростував. Боржник був належним чином повідомлений про розгляд земельним судом у місті.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та в задоволенні заяви АВП «Агротранссервіс» про зупинення виконання ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2020 року відмовлено.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що земельним судом у місті Брауншвейг у справі № 21О1711/15, прийняте рішення за відсутності сторін, за позовом Jakob Dietrich, e.K., Internationale Spedition und Osteuropa Logistik», в особі власника ОСОБА_1 та «Kravag Logistic Versicherungs AG», в особі голови доктора ОСОБА_2 до АВП «Агротранссервіс» в особі директора ОСОБА_3 про відшкодування збитків, яким постановлено: відповідач зобов`язаний виплатити 2-му позивачу 6 466,87 євро плюс проценти у розмірі п`яти відсотків, починаючи з 27 листопада 2014 року.

У тексті судового рішення зазначено, що воно проведено без усного розгляду 04 квітня 2016 року, оголошено шляхом доставки відповідачу 26 квітня 2016 року.

Відповідно до довідки, підписаної судовим службовцем у якості судового секретаря, засвідченої апостилем, рішення земельного суду у м. Брауншвейг від 04 квітня 2016 року набрало законної сили 11 травня 2016 року.

Згідно пункту 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (стаття 462 ЦПК України).

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; 9) в інших випадках, встановлених законами України (стаття 468 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суди встановили, що стягувачем подано всі документи, які необхідні для виконання рішення іноземного суду, рішення іноземного суду підлягає виконанню на території України в силу принципу взаємності, відсутні підстави для відмови в задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Письмовими доказами у справі підтверджено виконання Козелецьким районним судом Чернігівської області доручення земельного суду у м. Брауншвейг про вручення документів по справі № 21 О 1711/15(058). Боржник був належним чином повідомлений про процес у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, яка вчинена в Гаазі 15 листопада 1965 року, що підтверджується матеріалами окремого доручення земельного суду міста Брауншвейг Федеративної Республіки Німеччина в сукупності. За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано змінив ухвалу суд першої інстанції та частково задовольнив клопотання.

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала суду першої інстанції в незміненій апеляційним судом частині та постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції в незміненій апеляційним судом частині та постанову апеляційного суду без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу

Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу агропромислового виробничого підприємства «Агротранссервіс» залишити без задоволення.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2019 року в незміненій апеляційним судом частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2020 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук