ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року

м. Київ

справа № 738/1351/17

провадження № 61-5745св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Зайченком Василем Миколайовичем, на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2023 року у складі судді Парфененко О. Я. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

08 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О. П. (далі - приватний виконавець).

Скарга обґрунтована тим, що на виконання рішення Менського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2018 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мена-Авангард» грошові кошти у сумі 2 448 653,50 грн та 36 729,81 грн судового збору, 19 жовтня 2018 року приватний виконавець відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 738/1351/17, виданого 08 жовтня 2018 року, а також виніс постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1

28 квітня 2023 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про результати оцінки арештованого майна, на яке звернено стягнення в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, та копії звітів про оцінку земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: пасовища, площа 0,5568 га, кадастровий номер 7423085900:09:000:0189, адреса: Чернігівська область, Менський район, Лісківська сільська рада (оцінена у 20 800,00 грн); рілля, площа 3,4044 га, кадастровий номер 7423010100:04:000:0247, адреса: Чернігівська область, Менський район. Менська міська рада (оцінена у 219 600,00 грн); сіножаті, площа 0,602 га, кадастровий номер 7423085000:08:000:0564, адреса згідно з ДРРП: Чернігівська область, Менський район, Куковицька сільська рада (оцінена у 22 500,00 грн).

ОСОБА_1 вважає, що оцінка є необ`єктивною, незаконною та підлягає скасуванню, так як звіти не відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національним стандартам оцінки майна, мають значні недоліки, що вплинуло на достовірність оцінки.

ОСОБА_1 просив:

визнати протиправною та скасувати оцінку нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_1 , а саме: звіту про оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, пасовища, площа 0,5568 га, кадастровий номер 7423085900:09:000:0189, адреса: Чернігівська область, Менський район, Лісківська сільська рада (оцінена у 20 800,00 грн); звіту про оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, площа 3,4044 га, кадастровий номер 7423010100:04:000:0247, адреса: Чернігівська область, Менський район, Менська міська рада (оцінена у 219 6000,00 грн); звіту про оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, сіножаті, площа 0,602 га, кадастровий номер 7423085000:08:000:0564, адреса згідно ДРРП: Чернігівська область, Менський район, Куковицька сільська рада (оцінена у 22 500,00 грн);

зобов`язати приватного виконавця призначити проведення експертної оцінки нерухомого майна, належного на праві власності ОСОБА_1 , яку доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 15), попередивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384 385 КК України;

зупинити передачу на реалізацію нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 : земельних ділянок з кадастровими номерами 7423085900:09:000:0189, 7423010100:04:000:0247, 7423085000:08:000:0564.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для проведення оцінки нерухомого майна - земельних ділянок, які належать боржнику ОСОБА_1 , приватний виконавець залучив суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Експертно - правовий центр «Правекс», який склав звіти про оцінку земельних ділянок. Звіти про оцінку земельних ділянок складені суб`єктом оціночної діяльності на 20 аркушах кожен, прошиті, пронумеровані та скріплені печатками, суб`єкт оціночної діяльності у звітах передбачив розділи, що розкривають зміст проведених процедур, перелік використаної нормативно-правової бази, та проаналізував вихідні дані для оцінки, надав пояснення щодо застосованих методологічних підходів тощо.

ОСОБА_1 вважає, що звіти оцінку нерухомого майна, якими визначено вартість арештованого майна у виконавчому провадженні, не відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та посилається на неповноту звітів, неправильність виконання та невідповідність застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. ОСОБА_1 у розумінні положень частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є особою, яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінок належних йому земельних ділянок, здійснених у виконавчому провадженні, у якому він є боржником, своїм правом замовити рецензування звіту про оцінку майна скаржник не скористався.

ОСОБА_1 не надав докази на підтвердження доводів скарги стосовно невідповідності оскаржуваних звітів про оцінку нерухомого майна вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема не надав висновків щодо їх неповноти, неправильності виконання чи невідповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, які можуть надавати суб`єкти надання оціночної діяльності у формі рецензування звіту про оцінку майна, як передбачено статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Скаржник не надав докази, що належні йому земельні ділянки, які були об`єктами оцінки, станом на час проведення оцінки перебували в оренді чи іншому користуванні, а також доказів, що на земельних ділянках розміщені такі земельні поліпшення - поліпшення ґрунтів, розміщені посіви, які не були враховані та безпосередньо впливають на результати оцінки.

В частині вимоги про зобов`язання приватного виконавця призначити проведення експертної оцінки нерухомого майна вимоги скарги нічим не обґрунтовані. Разом з тим, Законом України «Про виконавче провадження» передбачені випадки проведення експертизи під час проведення виконавчих дій, до повноважень суду не входить зобов`язання виконавця щодо проведення експертиз.

Вимоги скарги зупинити передачу нерухомого майна на реалізацію заявник ніяким чином не аргументував. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.При розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційним судом не встановлено порушень як при складанні вказаних звітів про оцінку спірних земельних ділянок, так і суб`єктом оскарження норм чинного законодавства. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, зокрема, посилається на те, що у оспорюваних звітах оцінювачем не наведені пояснення про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду ним земельних ділянок. Це посилання судом відкидається, оскільки відсутні докази, що оцінювачем об`єкти дослідження особисто не оглядалися.

Аргументи учасників справи

19 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Стягнути з приватного виконавця на користь ОСОБА_1 понесені 7 000,00 грн витрат на правову допомогу та судовий збір.

Касаційна скарга мотивована тим, що 28 квітня 2023 року скаржник отримав повідомлення про результати оцінки арештованого майна та копії звітів на 3 арк. про оцінку належних йому ділянок. ОСОБА_1 не погоджується з результатами проведеної оцінки та визначеною вартістю арештованого майна. Вважає, що приватний виконавець порушив його права на обізнаність про проведення виконавчих дій, скаржник не повідомлений про винесення постанови про оцінку майна, результати оцінки майна є заниженими, оскільки здійснені без реального огляду об`єкту оцінювання. Занижена вартість земельних ділянок не покриває суму заборгованості, що покладає на боржника надмірний індивідуальний тягар і порушує його право власності на майно, а також гарантований законом інтерес очікувати, що сума вартості реалізованих земельних ділянок призведе до максимального погашення суми боргу стягувачу, оплати виконавчих збору і витрат.

Терміни проведення оцінювання земельних ділянок свідчать про порушення суб`єктом оцінювання вимог Національного стандарту № 1 і № 2, зокрема пунктом 50 Національного стандарту № 1 визначено, що оцінці майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки. Здійснення ознайомлення з об`єктом оцінювання не підтверджено фотокартками у звітах або ж іншою інформацією.

Оцінка проводилася за заявою приватного виконавця. Постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності у порушення статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ним не виносилась. Зазначена постанова з`явилася в Автоматизовані системі виконавчих провадження вже після подання скарги. Крім того, постанова нібито надіслана за адресою, де боржник не проживає.

Разом з тим, повідомлення про результати оцінки майна приватний виконавець Палігін О. П. мав надіслати не пізніше наступного робочого дня, а надіслав лише 21 квітня 2023 року, чим порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження» щодо своєчасного повідомлення сторони виконавчого провадження про результати оцінки.

Оцінка арештованого майна проведена в день отримання заяви приватного виконавця. Такі дії приватного виконавця суперечать Закону України «Про виконавче провадження» щодо надання стороні виконавчого провадження строку на оскарження винесеної постанови.

Оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 та з урахуванням Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади. Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Нездійснення оцінювачем ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього (не підтверджено фотографіями у звітах, відсутнє призначення та невраховане поліпшення ґрунтів), тобто не дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, вказує, що оцінка (звіти) є неякісними та не відповідають вимогам законодавства.

При цьому, суди безпідставно поклали обов`язок доказування щодо неповноти звітів, неправильності виконання судового рішення на скаржника. Посилання суду на спосіб оскарження звіту шляхом рецензування звіту є помилковими та необґрунтованими, з огляду на процесуальне законодавство та обмеження у часі. 01 травня 2023 року приватний виконавець оцінене майно передав на реалізацію, що фактично позбавило скаржника права на збереження майна.

18 травня 2024 року адвокат приватного виконавця - Коверзнев Д. В. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін. Стягнути зі скаржника на користь приватного виконавця понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відзив мотивовано тим, що скарга не обґрунтована, вперше скаржник підставою для звернення зі скаргою зазначав, що звіт складений на 3 аркушах, потім змінив підставу скарги і зазначав незгоду з результатами оцінки земельних ділянок (заниження їхньої вартості). Суд першої інстанції мотивував свою відмову тим, що у разі незгоди скаржника із результатами оцінки, особа має право рецензування звіту. Суд також дослідив державні акти та витяги із Державного земельного кадастру. Висновки Верховного Суду від 18 листопада 2020 року та від 06 жовтня 2022 року у справі № 2033/2-108/11 не підлягають врахуванню у цій справі, оскільки фактичні обставини у справах є відмінними. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Обставини заявлені в апеляційній скарзі не були предметом дослідження в суді першої інстанції, тому апеляційний суд не міг дати їм правову оцінку. Заявник в апеляційному суді вперше вказував про те, що оцінка проведена без особистого огляду суб`єкта оціночної діяльності. Таких підстав заявником не було зазначено. Суд апеляційної інстанції аргументовано відмовив у задоволенні апеляційної скарги.

В касаційній скарзі заявником зазначені обставини, які не були об`єктами дослідження в судах попередніх інстанцій. Питання щодо земельних поліпшень було предметом розгляду судом першої інстанції, в апеляційному суді ця обставина не переглядалась, тому перегляду в касаційному порядку не підлягає. З урахуванням принципу диспозитивності касаційна скарга не може бути задоволена, оскільки відповідно до меж касаційного оскарження, обставини зазначені скаржником не були предметом перегляду в апеляційному порядку.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини

Суди встановили, що між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським кооперативом «Авангард» 01 січня 2010 року укладено договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Менської міської ради та Куковицької сільської ради Менського р-ну Чернігівської обл., строком користування кожною 10 років, площа яких: 3,40 га - рілля, з кадастровим номером 7423010100:04:000:0247, 0,60 га - сіножать, з кадастровим номером 7423085000:08:000:0564.

Крім того, ОСОБА_1 та Сільськогосподарським кооперативом «Авангард» 01 січня 2012 укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лісківської сільської ради Менського р-ну Чернігівської обл., строком користування 10 років, площа якої - 0,56 га, пасовище, з кадастровим номером 7423085900:09:000:0189.

19 жовтня 2018 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 738/1351/17, що виданий Менським районним судом Чернігівської області 08 жовтня 2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мена-Авангард» грошових коштів в сумі 2 248 653,50 грн та судового збору у розмірі 36 729,81 грн і постанову про арешт всього рухомого і нерухомого майна боржника ОСОБА_1

27 березня 2023 року і 18 квітня 2023 року суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертно-правовий центр «Правекс» на підставі замовлення виконавця складено звіти про оцінку земельних ділянок:

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5568 га, кадастровий номер 7423085900:09:000:0189, адреса: Чернігівська обл., Менський р-н, Лісківська сільська рада, власником якої є ОСОБА_1 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 897992 від 22.12.2008 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9917354302023 від 06.04.2022, ринкова вартість якої без ПДВ становить 20 800,00 грн;

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4044 га, кадастровий номер 7423010100:04:000:0247, адреса: Чернігівська обл., Менський р-н, Менська міська рада, власником якої є ОСОБА_1 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії від 17 січня 2007 року ЯГ № 835972 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 квітня 2022 НВ-9917354632023, ринкова вартість якої без ПДВ становить 219 600,00 грн;

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,602 га, кадастровий номер 7423085000:08:000:0564, адреса: Чернігівська обл., Менський р-н, Куковицька сільська рада, власником якої є ОСОБА_1 на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9915350012023 від 17.03.2022, ринкова вартість якої без ПДВ становить 22 500,00 грн.

Листом від 21 квітня 2023 року № 9965 виконавець повідомив ОСОБА_1 про результати оцінки земельних ділянок, що є об`єктом судового розгляду, та направив йому копії звітів про їх оцінку. Цей лист отримано ОСОБА_1 28 квітня 2023 року.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами першою, другою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (частина третя статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (див. пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року в справі №910/10956/15 (провадження № 12-74гс21) вказано, що:

«9.10. Аналіз статті 57 Закону № 1404-VIII дозволяє дійти висновку, що для завдань виконавчого провадження вартість майна боржника може бути визначена двома шляхами: 1) за згодою сторін (та заставодержателя), про досягнення якої вони мають повідомити виконавця у встановленому порядку; 2) у разі недосягнення такої згоди виконавець самостійно визначає вартість майна за ринковими цінами, які діють на день визначення; 3) залучення для оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання.

9.11. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (див. постанову від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, пункт 31 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16).

9.12. Разом із цим в залежності від виду майна, вартість якого має бути визначена, Закон № 1404-VIII розмежовує випадки, за яких залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця.

9.13. Так, абзац другий частини третьої статті 57 Закону № 1404-VIII визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Зазначена норма за своїм змістом є імперативною, у зв`язку із чим зобов`язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності».

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення зі скаргою та її розгляду судом).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця, в обґрунтування якої вказав, що оцінка його майна проведена необ`єктивно, оскільки звіти не відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національним стандартам оцінки майна, мають значні недоліки, що вплинуло на достовірність оцінки.В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зокрема, посилався на те, що в оспорюваних звітах оцінювачем не наведені пояснення про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду ним земельних ділянок;

суди встановили, що ОСОБА_1 був повідомлений про результати оцінки арештованого майна 28 квітня 2023 року, однак не надав доказів недостовірності звітів про оцінку майна, їх невідповідності вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема рецензування звітів, висновків щодо їх неповноти, неправильності виконання чи невідповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, непроведення огляду об`єкта оцінки та впливу цього на результат такої оцінки, інших обставин, які не були враховані та безпосередньо впливають на результати оцінки.

Оскільки заявник не довів порушень як при складанні звітів про оцінку земельних ділянок боржника, так і суб`єктом оскарження норм чинного законодавства під час залучення суб`єкта оціночної діяльності, тобто відсутні підстави для висновку про наявність порушеного права боржника, суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення- без змін, а тому судові витрати у зв`язку з поданням касаційної скарги покладається на особу, яка її подала.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

У відзиві на касаційну скаргу представник адвокат приватного виконавця - Коверзнев Д. В. просив стягнути судові витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції. Представництво у суді приватного виконавця адвокат Коверзнев Д. В. здійснював на підставі договору про надання правової допомоги від 04 січня 2022 року та додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 23 травня 2023 року. Сторони погодили, що вартість послуг виконавця на представництво інтересів замовника в суді касаційної інстанції складає 5 000,00 грн, на підтвердження чого надано: акт приймання-передачі наданих послуг від 18 травня 2024 року; платіжна інструкція від 18 травня 2024 року № 119. Також заявником надано ордер на надання правничої допомоги у справі в Касаційному цивільному суді від 14 травня 2024 року, докази направлення відзиву з додатками іншим учасникам справи 18 травня 2024 року.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. … саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, зазначені судові витрати приватного виконавця документально підтверджені, враховуючи відсутність заперечень скаржника щодо співмірності цих витрат або клопотання про зменшення їх розміру, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 27 червня 2023 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича 5 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко