Постанова

Іменем України

28 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 740/867/18-ц

провадження № 61-1489св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - заступник начальника Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Кашлюк Світлана Михайлівна,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року

у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції

у Чернігівській області (далі - Ніжинський МР ВДВС Головного ТУЮ

у Чернігівській області) Кашлюк С. М. щодо визнання неправомірними постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника

та зобов`язання вчинити певні дії.

Скаргамотивована тим, що 15 лютого 2018 року та 19 лютого 2018 року заступником начальника Ніжинського МР ВДВС Головного ТУЮ

у Чернігівській області Кашлюк С. М. було прийнято постанови щодо встановлення тимчасового обмеження його у праві керування транспортним засобом, встановлення тимчасового обмеження його у праві полювання та встановлення тимчасового обмеження його у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Вважав, що вказані постанови винесені неправомірно, безпідставно

та всупереч частині дев`ятій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки існуюча на дату винесення постанов заборгованість зі сплати аліментів виникла за два місяці, зокрема: січень-лютий 2008 року, та розмір якої у сукупності був менший ніж розмір аліментів за два місяці.

Зазначав, що він не ухилявся від виконання зобов`язання щодо сплати аліментів та погашення наявної заборгованості й здійснював таке погашення за можливістю.

Вважав, що обмежити можливо лише існуюче право, проте таких спеціальних прав як право полювання та право користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумових чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, він не має, оскільки у встановленому порядку їх не набув

і відповідних посвідчень чи дозволів не одержував.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними, зокрема:

постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 15 лютого 2018 року ВП № 33222221, якою йому встановлено тимчасове обмеження у вказаному праві

до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110, виданого 21 серпня 1995 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області;

постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 19 лютого 2018 року ВП № 3222221, якою йому встановлено тимчасове обмеження у вказаному праві до погашення заборгованості

зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110, виданого 21 серпня 1995 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області;

постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 19 лютого 2018 року

ВП № 3222221, якою йому встановлено тимчасове обмеження у вказаному праві до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110, виданого 21 серпня 1995 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області.

Зобов`язати заступника начальника Ніжинського МР ВДВС Головного ТУЮ

у Чернігівській області Кашлюк С. М. усунути порушення (поновити порушені права) шляхом скасування вказаних постанов.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області

від 27 серпня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними та зобов`язано заступника начальника Ніжинського МР ВДВС Головного ТУЮ у Чернігівській області Кашлюк С. М. скасувати, зокрема:

постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 15 лютого 2018 року ВП № 33222221, якою ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у вказаному праві до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110, виданого 21 серпня 1995 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області;

постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання

від 19 лютого 2018 року ВП № 3222221, якою ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у вказаному праві до погашення заборгованості

зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110, виданого 21 серпня 1995 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області;

постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертної дії від 19 лютого 2018 року ВП № 3222221, якою ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у вказаному праві

до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110, виданого 21 серпня 1995 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області.

Ухвала суду мотивована тим, що оскаржувані постанови

не є вмотивованими. Державним виконавцем не надано законних обґрунтувань цих постанов, ураховуючи те, що на дату винесення оскаржуваних постанов заборгованість виникла за два місяці, зокрема: січень-лютий 2008 року. На день винесення оскаржуваних постанов ОСОБА_1 не був платником аліментів, оскільки його дочці ОСОБА_3 виповнилося 28 років, а тому, як вважав суд першої інстанції, норма частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягає застосуванню до боргу зі сплати аліментів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу заступника начальника Ніжинського МР ВДВС Головного ТУЮ у Чернігівській області Кашлюк С. М. задоволено. Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2018 року скасовано, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та дійшов висновку про задоволення скарги заявника, що не відповідає обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що державним виконавцем

не було порушено норми чинного законодавства України та Закон України «Про виконавче провадження», а тому відсутні правові підстави

для задоволення скарги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.

У лютому 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме щодо не повідомлення ОСОБА_1 та його представника належним чином про дату та час розгляду справи.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На примусовому виконанні у Ніжинському МР ВДВС Головного ТУЮ

у Чернігівській області перебував виконавчий лист № АЕ-110, виданий

21 серпня 1995 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі

1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 31 серпня

1995 року і до повноліття дитини, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа відкрито постановою державного виконавця від 01 вересня 2006 року.

Заступником начальника відділу Ніжинського МР ДВС Головного ТУЮ

в Чернігівській області Кашлюк С. М. у вказаному виконавчому провадженні винесено постанови:

від 15 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами

до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110 (а. с. 8);

від 19 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві полювання до погашення заборгованості

зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110

(а. с. 9);

від 19 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими

чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості зі сплати аліментів

у повному обсязі згідно виконавчого листа № АЕ-110 (а. с. 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів

від 29 листопада 2018 року ВП № 3222221 станом на день повноліття дочки, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 , сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів становив 135 700,13 грн. Станом на лютий 2018 року (майже

за 10 років погашення виниклої заборгованості), на час винесення оскаржуваних постанов, розмір заборгованості зі сплати аліментів становив

113 116,23 грн. З вересня 2008 року по жовтень 2010 року борг зі сплати аліментів ОСОБА_1 не сплачувався взагалі, а з листопада 2010 по час здійснення розрахунку проводився часткове погашення боргу, але

в незначних сумах (а. с. 108-110).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль

за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя

та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи

та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України

(стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених

у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини четвертої статті 194 СК України заборгованість

за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття,

а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем

і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частини друга-третя статті 195 СК України).

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачено статтею 71 Закону «Про виконавче провадження».

Згідно із частинами третьою, дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на день винесення оскаржуваної постанови) визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України -

до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на день винесення оскаржуваної постанови) встановлено, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частин дев`ятої, дванадцятої статті 71 цього Закону, обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 10 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України

від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те,

що зобов`язання по сплаті заборгованості за аліментами не припиняється

з припиненням зобов`язання сплати самих аліментів.

Отже, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи

у задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції, встановивши,

що виконавчий лист по примусовому стягненню аліментів звернуто

до виконання 01 вересня 2006 року, державним виконавцем враховані квитанції при складанні розрахунку заборгованості, а на час винесення оскаржуваних постанов щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у праві полювання

до погашення заборгованості та у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищував суму відповідних платежів за шість місяців, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій державного виконавця.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що в порушення норм процесуального права розгляд справи апеляційним судом відбувся за його відсутності, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини

і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним

і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один

із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 23 жовтня 2018 року - закінчено підготовчі дії у справі

та призначено її розгляд на 09 листопада 2018 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, про що сторін було належним чином повідомлено.

За правилами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами

не допускається.

Неявка відповідача в судове засідання 12 грудня 2018 року не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вказана справа перебувала на розгляді

в судах першої та апеляційної інстанцій з 06 березня 2018 року і у заявника (боржника) було достатньо часу для надання всіх пояснень і доказів, які він вважав за доцільне надати суду.

Крім того, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тобто процесуальним законом суду апеляційної інстанції надано право розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника

з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович