ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 741/2034/23
провадження № 61-899св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карпенко Юлії Олегівни, на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2024 року в складі судді Гридасової А. М., присяжних: Гейко О. В., Кебкал С. М., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року в складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявоюпро оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця ОСОБА_3 , померлим з ІНФОРМАЦІЯ_3 .
2. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув син заявниці під час ведення бойових дій - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був військовослужбовцем Збройних Сил України.
3. Вона, як мати, на підставі статей 16, 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі сина, який не перебував у шлюбі, не мав дітей та утриманців.
4. Заявниця зазначає, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який є батьком її померлого сина, та згідно рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2005 року ОСОБА_2 визнано безвісти відсутнім з 21 лютого 2003 року, та шлюб з яким розірвано 07 грудня 2007 року.
5. Вказує, що з усних пояснень свідків, із якими близько двадцяти років тому втратила зв`язок і не пам`ятає повних імен, відомо, що ОСОБА_2 помер і десь похований у російській федерації, точне місце його поховання невідомо, а в Грузії залишились його родичі, до яких у гості за життя їздив її померлий син, але на цей час зв`язок з ними втрачено.
6. Метою поданої заяви про оголошення померлим батька загиблого сина заявниці є призначення та отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі сина, як його матері.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
8. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заявниця не надала достатніх доказів на підтвердження вірогідності смерті її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , наявності обставин, які б свідчили, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або давали підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, оскільки фактичні дані щодо обставин, які дають можливість припускати ймовірну смерть ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
9. Суди дійшли висновку, що відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_2 протягом трьох років на території Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та відомості про те, що він 21 лютого 2003 року вибув в м. Брянськ і з того часу на територію сільської ради не з`являвся, не може бути підставою для оголошення його померлим.
10. Апеляційний суд не врахував лист управління головного розшуку Міністерства внутрішніх справ росії орловської області від 06 червня 2014 року № 4/1636, в якому зазначено про те, що ОСОБА_5 30 липня 2004 року був знятий з реєстрації в зв`язку зі смертю в м. москва, оскільки такий доказ не може бути підставою для оголошення фізичної особи померлою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. У січні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Карпенко Ю. О., на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким її заяву про оголошення фізичної особи померлою задовольнити.
14. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 461/424/15, від 07 липня 2021 року в справі № 390/1443/19, від 30 березня 2022 року в справі № 295/4293/21, від 31 травня 2023 року в справі № 177/11/20, від 08 лютого 2024 року в справі № 148/1207/22, від 28 лютого 2024 року в справі № 506/358/22, від 20 березня 2024 року в справі № 750/9745/21, від 22 травня 2024 року в справі № 337/2489/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не врахували, що заявницею було надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , зокрема відомості російської федерації про його смерть, які наразі неможливо підтвердити в зв`язку із загальновідомими фактами про розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу та інші клопотання
16. У лютому 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до Верховного Суду через систему «Електронний суд» пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, погодившись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
17. Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є: ОСОБА_2 (грузин, громадянин російської федерації) та ОСОБА_6 (українка, громадянка України).
18. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 жовтня 2005 року в справі № 2-1032, яке набрало законної сили 17 жовтня 2005 року, ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім з 21 лютого 2003 року.
19. 07 грудня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано.
20. 01 березня 2014 року ОСОБА_6 зареєструвала шллюб з ОСОБА_7 , в зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
21. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер.
22. З копії витягу із наказу командира НОМЕР_1 окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ полковника ОСОБА_9 від 20 травня 2023 року № 139-РС вбачається, що солдата ОСОБА_4 , розвідника-гранатометника розвідувального відділення розвідувального взводу аеромобільного батальйону, виключено зі списків особового складу ЗСУ у зв`язку зі смертю. Він загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Соледар Донецької області в результаті ведення стрілецького бою з противником.
23. З копії довідки виконавчого комітету Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області № 307 від 2005 року ОСОБА_2 на території Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області був зареєстрований та проживав з 19 вересня 2000 року до 21 лютого 2003 року. 21 лютого 2003 року він вибув в м. Брянськ.
24. З копії листа від 06 червня 2014 року № 4/1636 вбачається, що ОСОБА_5 30 липня 2004 року був знятий з реєстрації с. Ломи-Полозово, Орловської області російської федерації в зв`язку зі смертю в м. москва.
25. Згідно копії повідомлення Ніжинського відділу ДРАЦС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17 листопада 2023 року вбачається, що за результатами перевірки актовий запис про смерть ОСОБА_2 у відділенні не виявлено, витяг чи свідоцтво про державну реєстрацію його смерті надати неможливо.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
26. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
28. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
30. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
33. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
34. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
35. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
36. За правилом частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
37. Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
38. Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
39. Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
40. Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
41. Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
42. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
43. При цьому на наявність у суду саме права, а не обов`язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.
44. У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
45. На цьому також наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року в справі № 177/11/20.
46. Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.
47. Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
48. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
49. Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
50. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим, оскільки заявницею не наведено обставин на підтвердження обґрунтованих припущень, які свідчать про те, що ОСОБА_2 помер.
51. При цьому наданий ОСОБА_1 до заяви документ, виданий російською федерацією про те, що громадянин ОСОБА_5 30 липня 2004 року знятий з реєстрації проживання в зв`язку зі смертю, обґрунтовано не взятий судами до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки виданий через 10 років після ймовірної смерті особи, в ньому відсутня інформація щодо первинних документів, на підставі яких підтверджується обґрунтоване припущення про смерть ОСОБА_2 .
52. Серед іншого, враховуючи, що зазначений вище документ виданий через 10 років після вірогідної смерті ОСОБА_2 та майже через 10 років поданий до суду в цій справі, який містить неточності ініціалів особи, яку ОСОБА_1 просить оголосити померлою, відсутня інформація про рік смерті особи, адже, дата зняття з реєстраційного обліку в зв`язку зі смертю особи не є тотожною даті смерті цієї особи, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив вказаний документ.
53. Щодо обставин тривалої безвісної відсутності ОСОБА_2 , що також може бути підставою для оголошення фізичної особи померлою, Верховний Суд враховує доречні пояснення на касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_6 , що тривала безвісна відсутність ОСОБА_2 саме з 21 лютого 2003 року спростовуються поданими ОСОБА_1 доказами, відповідно до яких ОСОБА_2 21 березня 2003 року вибув з Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області в м. Брянськ.
54. Тобто вказане спростовує безвісну відсутність ОСОБА_2 , який вибув з одного населеного пункту з метою прибуття в інший населений пункт.
55. Серед іншого сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
56. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
57. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19-ц, від 08 лютого 2024 року в справі № 148/1207/22.
58. Встановивши, що заявниця не надала достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні заяви.
59. Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки суду першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам суду касаційної інстанції, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
60. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
61. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
62. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
63. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карпенко Юлії Олегівнизалишити без задоволення.
2. Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян