Постанова

Іменем України

06 липня 2022 року

м. Київ

справа № 748/1027/21

провадження № 61-551св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

стягувач - Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»,

боржник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець Алеся Іванівна, Солом`янський районний відділ ДВС у м. Києві Центрального упраіління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер», яка підписана представником Васюком Миколою Миколайовичем, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року ускладі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2021 року Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - НВ ТОВ «Агро-Інтер», товариство) звернулося зі скаргою, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Пархомець А. І. про передачу виконавчого провадження № 251101102 від 14 квітня 2021 року.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Чернігівського районного суду від 09 червня 2021 року у задоволенні скарги НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії державного виконавця відмовлено.

Ухвалою Чернігівського районного суду від 29 червня 2021 року у задоволенні заяви представника НВ ТОВ «Агро-Інтер» адвоката Васюка М. М. про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) Пархомець А. І., заінтересована особа (боржник) ОСОБА_1 , Солом`янський районний відділ ДВС у м. Києві Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» задоволено.

Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 червня 2021 року скасовано.

Скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А. І. задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А. І. від 14 квітня 2021 року про передачу виконавчого провадження № 25110102.

Стягнуто з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» 2 270 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст заяв

22 жовтня 2021 року НВ ТОВ «Агро-Інтер» подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення за підписом представника Васюка М. М., в якій просило стягнути на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» за рахунок бюджетних асигнувань МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн за розгляд справи в суді першої інстанції.

Заява мотивована тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року задоволено апеляційну скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер». На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало копії договору № 30 про надання правничої допомоги від 20 квітня 2021 року з додатком № 1 від 20 квітня 2021 року, акту наданих послуг від 11 червня 2021 року та звіту про обсяг наданих послуг від 11 червня 2021 року. Ухвалою Чернігівського районного суду від 29 червня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення, в якій товариство просило стягнути на його користь понесені витрати на правову допомогу у суді першої інстанції. Ураховуючи те, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер» на дії державного виконавця задоволено, питання відшкодування витрат на правову допомогу у суді першої інстанції має бути вирішено апеляційним судом, який ухвалив рішення про задоволення вимог НВ ТОВ «Агро-Інтер».

23 жовтня 2021 року НВ ТОВ «Агро-Інтер» подало до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення за підписом представника Васюка М. М., в якій просило стягнути на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» за рахунок бюджетних асигнувань МРВ ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Заява мотивована тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року задоволено апеляційну скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер». На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало копії договору № 55 від 21 червня 2021 року з додатком № 1 від 21 червня 2021 року, акту наданих послуг від 23 жовтня 2021 року та звіту про обсяг наданих послуг від 23 жовтня 2021 року. В апеляційній скарзі товариство повідомило суд, що попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу орієнтовно складає 20 000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у задоволенні заяви НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова апеляційної інстанції набрала законної сили 19 жовтня 2021 року. Відповідно до умов договору оплата послуг за надання правничої допомоги мала бути здійснена НВ ТОВ «Агро-Інтер» найпізніше на тридцятий робочий день з дня набрання чинності постанови апеляційного суду - 30 листопада 2021 року. Проте, станом на час розгляду в апеляційному суді заяви товариства про ухвалення додаткового рішення представник товариства жодних доказів, які підтверджують надходження від НВ ТОВ «Агро-Інтер» грошових коштів за надані правові послуги у встановлений договором строк, суду не представив. В апеляційній скарзі представник НВ ТОВ «Агро-Інтер» зазначав, що попередній розмір судових витрат (витрат на правничу допомогу) орієнтовно складатиме 20 000 грн, які товариство понесе під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або заява про ухвалення додаткового рішення буде подано в порядку, передбаченому ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що докази на підтвердження надання правових послуг, їх переліку та обсягу (договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг за договором та звіт про обсяг наданих послуг) представником товариства адвокатом Васюком М. М. подано до апеляційного суду 23 жовтня 2021 року, тобто, у п`ятиденний строк після винесення апеляційним судом постанови від 19 жовтня 2021 року. У той же час, у судовому засіданні від 19 жовтня 2021 року адвокат ані у ході дачі пояснень, ані під час судових дебатів відповідної усної чи письмової заяви щодо подання доказів про розмір понесених витрат товариства на професійну правничу допомогу не робив. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що посилання представника НВ ТОВ «Агро-Інтер» в апеляційній скарзі на орієнтовний розмір витрат, які товариство понесе під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не можна розцінювати як виконання заявником вимог, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що зазначена норма указує на необхідність або подання відповідних доказів понесення витрат, або необхідність усної або письмової заяви про їх наступне подання у строк, визначений ЦПК України. Твердження заявника у апеляційній скарзі на те, що клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу або заява про ухвалення додаткового рішення буде подано в порядку, передбаченому ЦПК України, свідчать лише про наміри сторони, які у визначений процесуальним законодавством спосіб та час реалізовані не були.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У січні 2022 року НВ ТОВ «Агро-Інтер» подало касаційну скаргу за підписом представника Васюка М. М., у якій просить скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року та прийняти нову постанову, якою заяву НВ ТОВ «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено, а тому ухвала в цій частині підлягає скасуванню. Такий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20. Суд не має права втручатись у договірні відносини між адвокатським об`єднанням та клієнтом, в тому числі, і в порядок та форму оплати, адже таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 922/2056/20. Також відсутній висновок Верховного Суду з приводу можливості перевірки оплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги після 5 місяців з моменту подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Суд апеляційної інстанції не вжив заходів з метою з`ясування питання оплати грошових коштів за договором.Верховний Суд у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 140/2024/19 вказав, що строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення розпочинає відлік з моменту, коли особа дізналась про ухвалення судового рішення.Для отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу достатньо вказівки у позовній заяві або апеляційній скарзі про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. Законодавець не встановлює обов`язку подання клопотання перед судовими дебатами. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/1287/19, у постановах Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 640/20683/19, від 29 грудня 2020 року у справі № 41/599, від 06 серпня 2021 року № 761/21893/18, від 31 січня 2019 року у справі № 19/64/2012/5003, від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18, від 30 липня 2021 року у справі № 320/5975/20, від 29 червня 2021 року у справі № 922/1556/20.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року у задоволенні клопотання НВ ТОВ «Агро-Інтер» про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року відмовлено, відкрито касаційне провадження у справі № 748/1027/21, витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2021 року матеріали цивільної справи № 748/1027/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2022 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги з таких мотивів.

Згідно статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 270 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На обґрунтування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало до суду першої інстанції разом із заявою про ухвалення додаткового рішення копії договору про надання правової допомоги № 30 від 20 квітня 2021 року, додатку № 1 до договору № 30 про надання правової допомоги від 20 квітня 2021 року, акту наданих послуг згідно договору № 30 від 11 червня 2021 року, звіту про обсяг наданих послуг згідно договору № 30 від 11 червня 2021 року.

На обґрунтування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало до суду апеляційної інстанції копії договору про надання правової допомоги № 55 від 21 червня 2021 року, додатку № 1 до договору № 55 від 21 червня 2021 року, акту наданих послуг згідно договору № 55 від 23 жовтня 2021 року, звіту про обсяг наданих послуг згідно договору № 55 від 23 жовтня 2021 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20 (провадження № 61-7641св21), на яку посилається НВ ТОВ «Агро-Інтер» у касаційній скарзі, вказано, що «у пункті 6.5 постанови від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зробив висновок, що «за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18 зроблено такий висновок: «зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 (провадження № К/9901/29763/20) касаційний адміністративний суд дійшов висновку: «на переконання колегії суддів, зазначені норми (ст. ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Постанова Чернігівського апеляційного суду у цій справі прийнята 19 жовтня 2021 року. Заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу НВ ТОВ «Агро-Інтер» подало відповідно 22 та 23 жовтня 2021 року.

Аналіз матеріалів цивільної справи свідчить, що у скарзі на дії державного виконавця НВ ТОВ «Агро-Інтер» зазначало, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які скаржник поніс і які планує понести у зв`язку з розглядом справи складає 20 000,00 грн разом з витратами на правову допомогу. Остаточний розмір витрат буде визначений з урахуванням вчинених процесуальних дій (т. 1 арк. спр.1-5).

В апеляційній скарзі НВ ТОВ «Агро-Інтер» зазначило, що попередній розмір судових витрат (витрат на правничу допомогу) орієнтовно складає 20 000,00 грн, які товариство понесе під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Також звернуто увагу суду апеляційної інстанції на витрати на правничу допомогу, які були понесені при розгляді справи в суді першої інстанції (т. 1 арк. спр. 160-165).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22), зазначено, що «для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс)».

Суд апеляційної інстанції встановив, що представництво інтересів НВ ТОВ «Агро-Інтер» у суді першої інстанції адвокат Васюк М. М. здійснював на підставі ордеру серії АІ № 1108750 від 25 квітня 2021 року, договору про надання правової допомоги № 30 від 20 квітня 2021 року та додатку № 1 від 20 квітня 2021 року до укладеного договору.

На обґрунтування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало до суду першої інстанції разом із заявою про ухвалення додаткового рішення копії: договору про надання правової допомоги № 30 від 20 квітня 2021 року, додатку № 1 до договору № 30 про надання правової допомоги від 20 квітня 2021 року, акту наданих послуг згідно договору № 30 від 11 червня 2021 року, звіту про обсяг наданих послуг згідно договору № 30 від 11 червня 2021 року (т. 1 арк. спр. 137-144).

За договором про надання правової допомоги № 30 від 20 квітня 2021 року Адвокатське об`єднання «ВР Партнерс» в особі керуючого партнера Васюка М. М. надає Клієнту - НВ ТОВ «Агро-Інтер», в особі директора Васюка М. Г., визначені цим договором юридичні послуги щодо захисту інтересів, прав та свобод останнього.

Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до договору № 30 про надання правової допомоги від 20 квітня 2021 року розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання послуг згідно цього договору є фіксованим та складає 20 000,00 грн, сплачується клієнтом в порядку пункту 5.2, 5.3 договору. Гонорар (вартість послуг) за цим договором оплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судового рішення (ухвали) у справі на підставі виставленого рахунку.

У додатку № 1 зазначені послуги, які Адвокатське об`єднання надає клієнтові.

В акті наданих послуг згідно договору № 30 про надання правової допомоги від 11 червня 2021 року зазначено обсяг наданих послуг та їхня вартість. Згідно акту вартість 1 години наданих послуг (надання правничої допомоги) клієнту Адвокатським об`єднанням складає 1 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 20 000,00 грн.

У звіті про обсяг наданих послуг згідно договору № 30 про надання правової допомоги від 11 червня 2021 року зазначено надані послуги та кількість витрачених годин. У звіті зазначено, що на надання професійної правничої допомоги витрачено загалом 20 годин.

У червні 2021 року головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А. І. подала відзив на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якому просила відмовити у задоволенні заяви (т. 1 арк. спр. 152-153).

На обґрунтування витрат на правову допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало до суду апеляційної інстанції копії: договору про надання правової допомоги № 55 від 21 червня 2021 року, додатку № 1 до договору № 55 від 21 червня 2021 року, акту наданих послуг згідно договору № 55 від 23 жовтня 2021 року, звіту про обсяг наданих послуг згідно договору № 55 від 23 жовтня 2021 року (т. 2 арк. спр. 13-20).

За договором про надання правової допомоги № 55 від 21 червня 2021 року Адвокатське об`єднання «ВР Партнерс» в особі керуючого партнера Васюка М. М. надає Клієнту - НВ ТОВ «Агро-Інтер», в особі директора Васюка М. Г., визначені цим договором юридичні послуги щодо захисту інтересів, прав та свобод останнього.

Згідно пункту 1 додатку № 1 до договору № 55 про надання правової допомоги від 21 червня 2021 року розмір гонорару Адвокатського об`єднання за надання послуг згідно цього договору є фіксованим та складає 20 000,00 грн, сплачується клієнтом в порядку пункту 5.2, 5.3 договору. Гонорар (вартість послуг) за цим договором оплачується клієнтом протягом 30 робочих днів з дати набрання чинності судового рішення (ухвали) у справі на підставі виставленого рахунку.

У додатку № 1 зазначені послуги, які Адвокатське об`єднання надає клієнтові.

В акті наданих послуг згідно договору № 55 про надання правової допомоги від 21 жовтня 2021 року зазначено обсяг наданих послуг та їхня вартість. Згідно акту вартість 1 години наданих послуг (надання правничої допомоги) клієнту Адвокатським об`єднанням складає 1 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 20 000,00 грн.

У звіті про обсяг наданих послуг згідно договору № 55 про надання правової допомоги від 21 жовтня 2021 року зазначено надані послуги та кількість витрачених годин. Згідно звіту на надання професійної правничої допомоги витрачено загалом 20 годин.

У листопаді 2021 року головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А. І. подала відзив на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якому просила відмовити у задоволенні заяви (т. 2 арк. спр. 36-40).

Відзив мотивований тим, що адвокатом під час підготовки апеляційної скарги не було здійснено ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального законодавства, яке підлягає застосуванню у даному спорі. При цьому адвокатом здійснено лише посилання на ті чи інші норми законодавства, якими регламентується порядок вчинення процесуальних дій у межах виконавчого провадження. Досить тривалий час представник НВ ТОВ «Агро-Інтер» оскаржує дії державних виконавців, а тому, на думку виконавчої служби, існує велика імовірність того, що адвокатом при підготовці до участі у справі в суді апеляційної інстанції використовуються напрацьовані по подібних правах підготовлених раніше. Вважають, що на підготовку апеляційної скарги адвокат витратив не більше, ніж одну годину. Заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів у розмірі 20 000,00 грн. Вважають, що заявлена заявником сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є неспівмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значеннями справи для сторін. Тобто при розрахунку витрат на оплату послуг адвоката, які заявник хоче стягнути з відділу, не відповідають вимогам частини четвертої статті 137 ЦПК України.

Колегія суддів зазначає, що головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А. І., подавши заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, фактично скористалася правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки доводи, які наведені у поданих запереченнях, стосувалися неспівмірності заявлених НВ ТОВ «Агро-Інтер» витрат з їх обґрунтуванням. Водночас, у відзиві, який поданий на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених НВ ТОВ «Агро-Інтер» при розгляді справи в суді першої інстанції, головний державний виконавець належним чином не обґрунтував неспівмірність заявлених витрат за надані адвокатом послуги.

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих НВ ТОВ «Агро-Інтер» юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також наявність заперечення головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пархомець А. І., колегія суддів вважає, що заявлені НВ ТОВ «Агро-Інтер» вимоги про стягнення понесених витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми) слід стягнути понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми)на користь НВ ТОВ «Агро-Інтер» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Керуючись статями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер», яка підписана представником Васюком Миколою Миколайовичем, задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Заяви Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» задовольнити частково.

Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Суми)на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук