ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 750/3630/22

провадження № 61-4998св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2022 року в складі судді Карапути Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: встановити факт його спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 2004 року по березень 2022 року; визнати квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю сторін; визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири.

На обґрунтування позову зазначав, що з 2000 року по березень 2022 року він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , вони вели спільний побут, мали спільний бюджет і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3 , проте відповідач з метою отримання статусу одинокої матері в графі «батько» зазначила своє прізвище та використала його ім`я та по батькові.

У 2008 році вони з відповідачем вирішили придбати квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 50 000 доларів США та дійшли домовленості з продавцем ОСОБА_4 , що оплата вартості квартири буде здійснюватися двома частинами.

Він отримав у ПАТ КБ «Надра» кредит у розмірі 20 000 доларів США з метою придбання вказаної квартири та особисто передав ці кошти ОСОБА_4 .

З 2008 року вони з ОСОБА_2 почали проживати в придбаній квартирі, де він проводив ремонтні роботи, облаштовував подвір`я. В 2021 році за домовленістю з продавцем вартість квартири була зменшена до 32 000 доларів США та з метою виплати залишкової суми вартості квартири у розмірі 16 000 доларів США він позичив кошти у своєї сестри ОСОБА_5 .

У березні 2021 року він особисто передав кошти в сумі 16 000 доларів США ОСОБА_4 та вони здійснили оформлення договору купівлі-продажу квартири на відповідача, а в березні 2022 року між сторонами виник конфлікт, внаслідок чого стосунки припинилися.

Короткий зміст судових рішень в справі

РішеннямДеснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, позов задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 2005 року по березень 2022 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62, 2 кв. м, житловою площею 47, 7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308362374101, яка набута у період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з доведеності факту спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2005 року по березень 2022 року, введення ними спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї.

Оскільки спірна квартира була придбана під час проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому наявні підстави для визнання права власності на частину вказаної квартири за позивачем.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вона визнає наявність між сторонами певних відносин, однак заперечує перебування з позивачем у фактичних шлюбних відносинах. Визнання ОСОБА_1 батьківства щодо дочки ОСОБА_3 не свідчить про наявність між сторонами стосунків, притаманних подружжю.

Суди не дослідили питання безперервності стосунків сторін у період з 2005 по 2022 рік. Спільні фотографії не є належними та допустимими доказами спільного проживання сторін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Чернігова.

10 липня 2023 року справа № 750/3630/22 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах з 2005 року по березень 2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилися дочка ОСОБА_3 .

07 березня 2008 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «Надра» кредитний договір № 36-05/06/5/11/504/2008/028, за умовами якого отримав в борг 20 000 доларів США з метою виплати частини вартості квартири АДРЕСА_2 .

Згідно довідки ПАТ КБ «Надра» від 19 січня 2015 року станом на 13 січня 2015 року ОСОБА_1 повністю виконав зобов`язання за кредитним договором № 36-05/06/5/11/504/2008/028 від 07 березня 2008 року.

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 отримав у борг від своєї сестри ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 18 000 доларів США для придбання будинку, які зобов`язався повернути до 15 червня 2022 року.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 10 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Мороз Т. В., зареєстрованого в реєстрі за номером 80, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 вартістю 292 633,00 грн.

Пунктом 1.6. договору визначено, що на момент придбання цієї квартири ОСОБА_2 не перебуває у зареєстрованому шлюбі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Таким чином, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них майнових прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловіку, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Презумпція спільності права власності в силу положень статті 74 СК України поширюється й на майно, придбане в період проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Якщо майно придбане подружжям під час шлюбу чи жінкою та чоловіком у період проживання однією сім`єю, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя чи ту особу, яка заперечує проти належності майна до об`єктів спільної сумісної власності подружжя чи осіб, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 359/9533/18 (провадження № 61-11772св23).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що спірна квартира була придбана у період проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу та відповідач за допомогою достатніх та допустимих доказів не довела, що вказана нерухомість придбана за її особисті кошти, отже не спростувала презумпцію спільності права власності на це майно, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про визнання вказаної нерухомості спільним сумісним майном сторін та визнання за позивачем права власності на її частину.

Висновки судів не суперечать висновку, викладеному Верховним Судом у зазначеній у касаційній скарзі постанові.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, і підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного судузалишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 листопада 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко