ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року

м. Київ

справа №750/5819/15-а

адміністративне провадження № К/9901/56656/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 (головуючий суддя - Губська Л.В. судді: Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі №750/5819/15-а.

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії позивача в результаті її оподаткування; зобов`язати відповідача повернути позивачу стягнуті з його пенсії податки, здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2015 по 30.06.2016 та проводити її виплату в майбутньому в повному обсязі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.04.2018 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 в результаті її оподаткування. Зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України повернути ОСОБА_1 стягнуті з пенсії податки за період з 01.02.2015 по 30.06.2016. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позову обґрунтовано тим, що встановлення Верховною Радою України у законодавстві України оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість, а тому не відповідає частині першій статті 8 Конституції України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено з тих підстав, що положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015 року і не були визнанні такими, що не відповідають Конституції України на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач, здійснюючи відповідні відрахування, діяв у відповідності до законодавства, тобто, правомірно.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.04.2018.

В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначає, що пенсія не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності, а є одним з видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України. Конституційний Суд України рішенням від 27.02.20018 №1-рп/2018 визнав таким, що не відповідає Конституції України оподаткування пенсій, якщо їх щомісячний розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та надав правову оцінку такого оподаткування.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Чернігові з 23.01.2012 та йому призначено пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

18.05.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.02.2015, а також просив повідомити причину оподаткування пенсії.

Листом від 26.05.2015 № 302/11/Б-7 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку із внесеними Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до Податкового кодексу України змінами, базою оподаткування з 01.01.2015 є сума пенсії у частині, що перевищує 3654 грн. на місяць, тобто, з пенсії утримується ПДФО у розмірі 15% та додатково нараховується військовий збір у розмірі 1,5 %.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об`єктом оподаткування збору є доходи, визначені пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків об`єкта оподаткування щодо доходів.

Згідно пункту 164.1 статті 164 цього Кодексу, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.1.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, підпункт 164.2.19 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: «суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати».

Згідно статті 7 Закону України № 80 від 28.12.2014 «Про Державний бюджет на 2015 рік» у 2015 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн. Відтак, відповідно до положень підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 грн. на місяць.

В подальшому, згідно внесених Законом України від 02.06.2016 № 1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій» до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України змін, базою оподаткування ПДФО є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Статтею 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 164.3. статті 164 цього Кодексу, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Також, пунктом 16-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Тобто, з наведеного випливає, що об`єктом оподаткування військового збору, є розмір доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб, при цьому базою оподаткування по відношенню до позивача є загальний розмір пенсії.

Обставини справи свідчать, що пенсія позивача у спірний період становила понад три розміри мінімальної заробітної плати, тобто перевищувала 3 654 грн. на місяць, а саме - 8825,46 грн., у зв`язку з чим пенсійним органом правомірно було утримано із пенсії позивача, у частині такого перевищення, ПДФО (15%) та військовий збір (1,5%). При цьому, починаючи з 01.07.2016 пенсійним органом були припинені відрахування з пенсії позивача.

27.02.2018 Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі №1-6/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким запроваджено оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів, суперечить статті 46 Конституції України.

За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 вбачається, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, фактичне оподаткування пенсій припинено з 27.02.2018, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №1-6/2018, а отже, на час виникнення спірних правовідносин (лютий 2015 року - червень 2016 року) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України були чинними, а отже підлягали застосуванню. Відтак, здійснюючи відповідні відрахування у період з 01.02.2015 по 30.06.2016, пенсійний орган діяв відповідно до вимог чинного у цей період законодавства.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №755/3939/15-а (касаційне провадження К/9901/1250/18), від 24.10.2018 у справі №552/1027/15-а (касаційне провадження К/9901/1477/18), від 20.11.2018 у справі у справі №825/552/18 (касаційне провадження К/9901/53744/18), від 05.12.2018 у справі №453/686/15-а (касаційне провадження К/9901/6794/18), від 16.04.2019 у справі №318/2132/14-а (2а/318/97/2014).

За таких обставин, суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення даних позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 у справі №750/5819/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова