Постанова

Іменем України

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 750/6373/18

провадження № 61-1286св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2018 року в складі судді Коверзнева В. 0. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Губар В. С., Вінгаль В. М., Кузюри Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» (далі - ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія») про витребування майна.

Позовна заява мотивована тим, що 01 листопада 2016 року між сторонами укладено договір № 199 про надання послуг з відповідального зберігання майна.

На виконання умов цього договору складений акт приймання-передачі майна та протокол погодження договірної ціни, майно передано відповідачу на відповідальне зберігання до складу на вул. Любецькій, 179 у м. Чернігові.

У липні 2017 року у позивача виникла необхідність повернути з відповідального зберігання частину майна, проте відповідач повернути майно відмовився, на численні листи не реагував.

ОСОБА_1 просила передати їй майно згідно з договором про надання послуг з відповідального зберігання від 01 листопада 2016 року № 199, а саме: долото 295.3 СЦГАУ R588 в кількості 16 штук, долото 295.3 СГАУ R403 в кількості 6 штук, долото 215.9 МСГАУ R401А в кількості 24 штуки, долото 215.9 МСЦГАУ R442 в кількості 63 штуки, долото 215.9 СЗГВ R162 в кількості З штуки, долото 215.9 СЗГАУ R439 в кількості 7 штук, долото 215.9 СГВ R192 в кількості 17 штук, долото 190.5 МСГАУ R506 в кількості 39 штук, бурова голівка 212.7/100 ТЗК в кількості 8 штук, бурова голівка 212.7/80СЗВ в кількості 2 штуки, скло візерункове в кількості 8 ящиків.

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що спірне майно зникло, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення його вартості.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 5 180 373,00 грн вартості майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» на користь ОСОБА_1 5 180 373,00 грн на відшкодування збитків, завданих втратою майна, та 4 933,60 грн на відшкодування судових витрат, всього 5 185 306,60 грн.

У решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач має право вимагати відшкодування збитків, завданих втратою майна в розмірі загальної вартості майна на момент розгляду цієї справи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2019 року ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, провадження у справі закрити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. Клопотання ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» про зупинення виконання судових рішень задоволено частково, зупинено виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що провадження у справі підлягало закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки предметом первісної позовної заяви було витребування майна, переданого на відповідальне зберігання та яке зникло, тобто на момент подання позовної заяви до суду спірне майно було відсутнє, отже, відсутній предмет спору.

Вартість спірного майна у звіті Чернігівської регіональної торгово - промислової палати ЧК-517 про оцінку майна від 13 жовтня 2016 року визначена неповноважною особою, оскільки ОСОБА_2 з кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача від 02 червня 2017 року № 5153 у реєстрі оцінювачів відсутній, вартість майна у звіті перевищена, не враховано знецінення гривні.

Факт укладення 26 березня 2011 року договору № 1 про надання послуг з відповідального зберігання майна між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 є сумнівним.

ОСОБА_1 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 01 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» укладений договір про надання послуг з відповідального зберігання № 199, за умовами якого ОСОБА_1 передала ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» на відповідальне зберігання майно на підставі акта приймання-передачі від 01 листопада 2016 року.

Пунктами 2.2, 4.2, 6.1, 9.5 договору передбачено обов`язок відповідача повернути майно протягом 3 робочих днів у разі припинення строку дії договору, заборону користуватися майном та передавати його іншим особам, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням умов договору, право позивача вимагати дострокового повернення майна, за умови письмового повідомлення про це відповідача не пізніше ніж за ЗО днів.

З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» з письмовою вимогою про повернення спірного майна, що документально підтверджено наявними у справі доказами, які відповідачем не спростовані і не заперечувались.

Листом від 12 червня 2018 року ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» повідомило ОСОБА_1 про зникнення належного їй майна, яке було передано на зберігання, та готовність відшкодувати вартість цього майна.

Зазначені обставини у судах першої та апеляційної інстанцій не заперечувались та не спростовані.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , посилалась на положення статей 509 526 901 936 938 949 950 951 953 ЦК України, просила стягнути з ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» вартість спірного майна.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частин першої, другої статті 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Частиною другою статті 949 ЦК України передбачено, що річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.

Згідно з частиною першою статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Суд установив, що правовідносини між сторонами виникли із договору відповідального зберігання від 01 листопада 2016 року, письмову форму якого дотримано, спірне майно передано на відповідальне зберігання відповідачеві, про що свідчить акт приймання-передачі майна, проте відповідачем усупереч вимог частини першої статті 936 ЦК України та умов договору майно не повернуто у зв`язку з втратою та вартість цього майна не відшкодована.

Факт отримання майна на зберігання відповідач не заперечував.

Відповідно до звіту Чернігівської регіональної торгово-промислової палати про оцінку майна від 13 жовтня 2016 року ЧК-517 вартість спірного майна становить 5 180 373,00 грн.

Відповідачем дійсність договору від 01 листопада 2016 року у встановленому законом порядку не оскаржувалась, отже, в розумінні статті 204 ЦК України цей правочин є правомірним та підтверджує законність і обґрунтованість вимог позивача.

Суд касаційної інстанції вважає, що такі висновки відповідають та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги про те, що провадження у справі підлягало закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є безпідставними, оскільки відсутність майна у відповідача не може бути наслідком позбавлення позивача, передбаченого статтями 15 16 ЦК України судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Посилання на те, що звіт про оцінку спірного майна складений неуповноваженою особою спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача ОСОБА_2 МФ № 5153 від 02 червня 2007 року, свідоцтвом від 25 червня 2007 року № 5602 про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів ОСОБА_2 (а. с.199-200).

Доводи скарги стосовно сумнівного придбання позивачем спірного майна та щодо правовідносин ОСОБА_1 із суб`єктами підприємницької діяльності не заслуговують на увагу, оскільки придбання позивачем спірного майна не є предметом позову і не розглядалося у судах, факт отримання відповідачем спірного майна на зберігання достовірно доведений.

Інші доводи касаційної скарги на законність судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року зупинено дію рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити дію цього рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв А. А. Калараш Є. В. Петров