ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 750/8462/22
адміністративне провадження № К/990/15192/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 грудня 2022 року (головуючий суддя - Маринченко О.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року (головуючий суддя - Черпіцька Л.Т., судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.)
у справі №750/8462/22
за позовом ОСОБА_1
до Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради
про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У листопаді 2022 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову АА № 000299 від 08 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
2. Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано в десятиденний строк зазначити повне найменування відповідача та його ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
3. Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу.
4. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що застосування особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності альтернативного способу оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, не є безумовною і достатньою підставою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.
7. Обставини, які б були дійсно об`єктивно непереборними та не залежали від волі позивача, а також які були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, позивачем не зазначено, у зв`язку з чим суд не знайшов підстав для поновлення строку звернення до суду.
8. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказував на те, що оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення до Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради носить суб`єктивний характер, оскільки пов`язаний з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
9. Позивач на обґрунтування касаційної скарги звертала увагу на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права оскільки судами було поверхнево ознайомлено з матеріалами справи.
10. Вказувала на неврахування судами права особи на доступ до правосуддя, яке гарантоване статтею 55 Конституції України, положення якого є нормами прямої дії. Також і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
11. При цьому зазначала, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав правової оцінки заявленим у позові обґрунтуванням щодо підстав скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та щодо її звернення до відповідача.
12. Також відповідач порушив права, передбачені частиною першою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, як при складанні постанови так і при розгляді скарги.
13. Відповідач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
15. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права.
16. У справі, що розглядається, позивач звернулася до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
17. Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
18. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Частиною третьою вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
21. Згідно частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
22. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
23. Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
24. Частинами першою-другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
25. Таким чином, адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.
26. Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
27. Отже, строк може бути пропущений виключно з поважних причин.
28. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
29. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30. Вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
31. Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 жовтня 2022 року винесено оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я ознайомитися з такою постановою позивач змогла 11 жовтня 2022 року, а 12 жовтня 2022 року подала до Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради вимогу з проханням визнати незаконною та скасувати таку постанову, запросити її на розгляд скарги та звільнити із займаних посад контролерів Комунального підприємства. 21 листопада 2022 року отримала лист про відмову у задоволенні поданої скарги.
33. Адміністративний позов подано позивачем до суду 30 листопада 2022 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Деснянського районного суду міста Чернігова, тобто з пропуском строку звернення до суду.
34. Обставиною, на яку позивач посилається, як на підставу для поновлення пропущеного строку, є її звернення 12 жовтня 2022 року зі скаргою до директора Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
35. Суд, в контексті спірних правовідносин зазначає, що як було зазначено вище, відповідно до положення пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
36. Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
37. При цьому, звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
38. Зазначена позивачем в касаційній скарзі обставина, а саме оскарження постанови до Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, носить суб`єктивний характер, оскільки пов`язана з обраним способом порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.
39. Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
40. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
41. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
42. Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав, що не є безумовною і достатньою підставою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.
43. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі №522/14986/19, від 26 січня 2021 року у справі №757/48987/18-а та від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22.
44. Зприводу обґрунтування касаційної скарги в частині того, що суд першої інстанції не надав правової оцінки підставам скасування оскаржуваної постанови та звернення до відповідача, слід зазначити, що з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду, питання обґрунтованості позовних вимог та підстав для їх задоволення судами не вирішувалося.
45. З таких же підстав колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про порушення відповідачем вимог статей 280 251 268 КУпАП під час розгляду її заяви (скарги) до керівника Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, та наявність права на безоплатний проїзд у міському та приміському транспорті.
46. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права.
47. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі №750/8462/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду