ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2021 року

Київ

справа №751/11498/16

адміністративне провадження №К/9901/32237/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу № 751/11498/16 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2017 року (головуючий суддя - Ченцова С. М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (головуючий суддя - Федотов І. В., судді: Ісаєнко Ю.А., Оксененко О. М.),

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС України (далі - відповідач, Митниця), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0629/10200/16 від 21 грудня 2016 року, винесену заступником начальника Чернігівської митниці ДФС України - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями Литвиненком В. В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1700690,97 грн за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Новозаводський районний суд міста Чернігова постановою від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, адміністративний позов задовольнив.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

8 листопада 2016 року головний державний інспектор відділу протидії митним правопорушенням УБзМП Чернігівської митниці ДФС Койстрик Ю. В. склав протокол № 0629/10200/16 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України). Протокол складено у відсутності особи , що притягується до відповідальності.

Згідно з зазначеним протоколом Чернігівською митницею ДФС проведено перевірку щодо законності митного оформлення партій товарів «витяжки кухонні, нові, в асортименті; частини витяжок кухонних», торгівельної марки ELICA, виробництва «Elica S.P.A.», VIA DANTE NR. 288 I-60044 FABRIANO (AN), IT ввезених на адресу ТОВ «Ринат-Трейд», код ЄДРПОУ 390729968, м. Київ, вул. Баренбойма, 12, директор гр. України ОСОБА_1 .

Ввезення на територію України першої партії товарів вагою брутто 4433,432 кг та фактурною вартістю 10037,89 дол. США здійснено 11 квітня 2015 року транспортним засобом з використанням процедури МДП ХН75578819 по CMR A № 055461 від 11 квітня 2015 року та Commercial Invoice № VTM310315 від 31 березня 2015 року. Митне оформлення товарів у режимі імпорту проведено 14 квітня 2015 року за вантажною декларацією № 102110000/2015/021821, визначена вартість товару - за ціною договору. Продавець товару - фірма «VICOLMAN&PARTNERS S.A.», Global Bank Tower 18th floor, 50th street Panama, Panama. Покупець та отримувач - ТОВ «Ринат-Трейд». Відправлення товарів здійснено з території Словацької Республіки підприємством «Slov-Ukra Trans s.r.o.», Stanicna 435 07651 Pribenik, Slovak Republik. Умови поставки вантажу СРТ Чернігів.

Ввезення на територію України другої партії товарів вагою брутто 6981,885 кг та фактурною вартістю 15318,28 дол. США здійснено 24 травня 2015 року транспортним засобом з використанням процедури МДП МХ75587414 по CMR А № 2979085 від 22 травня 2015 року та Commercial Invoice № VTM220515 від 22 травня 2015 року. Митне оформлення товарів у режимі імпорту проведено 26 травня 2015 року за вантажною декларацією № 102110000/2015/022679, визначена вартість товару ціною договору. Продавець товару - фірма «VICOLMAN&PARTNERS S.A.», Global Bank Tower 18th floor, 50th street Panama, Panama. Покупець та отримувач - ТОВ «Ринат-Трейд». Відправлення товарів здійснено з території Італійської Республіки підприємством «Еlіса S.Р.А.», VIА DАNТЕ NR. 288 I-60044 FABRIANO (АN) ІТ на замовлення компанії «VICOLMAN&PARTNERS S.A.» Умови поставки вантажу СРТ Чернігів.

Відповідно до інформації митних органів Словацької Республіки від 23 листопада 2015 року № 1691687/2015-1100606, митне оформлення цих партій товарів у режимі транзиту проведено митними органами Італійської Республіки, а саме:

- 3 квітня 2015 року згідно з декларацією МRN 15ITQXJ080006239Т0, Саrnet ТІR SX75562208, які 9 квітня 2016 року залишили територію Європейського Союзу, однак, в`їзд на територію України був відхилений Державною фіскальною службою України, а автомобіль з товарами було повернуто в Словацьку Республіку, після чого 10 квітня 2016 року товари було заявлено за процедурою транзиту згідно з декларацією 15SК5321ТR00085421 одній митниці та пізніше вони були представлені іншій митниці Словацької Республіки. Товари було знову випущено для процедури транзиту за декларацією 15SК5362ТR0008469, Саrnet ТІR ХН № 75578819 вони залишили територію Європейського Союзу та в`їхали на територію України;

- 22 травня 2015 року згідно з декларацією МRN 15ІТQXJ080009526Т1, Саrnet ТІR МХ75587414.

При цьому відправлення партій товарів здійснено підприємством «ЕRRЕ З» SRL, АUTOPORTO DI FERNETTI 34016, MONRUPINO, IT.

Згідно з інформацією митних органів Італійської Республіки від 7 липня 2016 року № 9699/RU/GC, митне оформлення цих партій товарів проведено митними органами Італійської Республіки згідно з такими документами:

- за декларацією МRN 15ITQXJ080006239Т0, Саrnet ТІR SX75562208: Invoice від 31 березня 2015 року №№ 1515100768, 1515100769, 1515100770, 1515100771 та 1515100780, СМR №№ 2015_229442_1, 2015_229442_2, 2015_229358_1. З доданими документами загальна фактурна вартість товарів складає 37395,58 євро, вага брутто - 4433,426 кг. Відправлення партій товарів здійснено підприємством «ЕRRЕ З» SRL, АUTOPORTO DI FERNETTI 34016 з використанням транспортного засобу комерційного використання. Виробником, відправником та продавцем товарів є підприємство ЕLICA SРА VIA ЕRNANNO САСОLI, 2 60044 Fabriano, отримувачем РЕ «АVЕSТА М» 6, Таrаsоvsкауа 28F1, 03150, КIEV-Uкrаіnе. Умови поставки вантажу FСА Fabrіаnо.

- за декларацією МRN 15ІТQXJ080009526Т1, Carnet ТІR МХ75587414: Invoice від 21 травня 2015 року №№ 1515101182, 1515101183, 1515101184, 1515101186 та 1515101187, СМR б/н. З доданими документами загальна фактурна вартість товарів складає 59151,78 євро, вага брутто - 6981,885 кг. Відправлення партій товарів здійснено підприємством ««ЕRRЕ З SERVICES» SRL, АUTOPORTO DI FERNETTI 34016 з використанням транспортного засобу комерційного використання. Виробником, відправником та продавцем товарів є підприємство ELICA SPA VIA ERMANNO CACOLI, 2 60044 Fаbrіаnо, отримувачем КР «ЕМІR. LTD» 72, Yаmsка Str, 03680, Кіеv, Uкrаіnе. Умови поставки вантажу FCA Fаbrіаnо.

За результатами опрацювання відповіді митних органів Італійської Республіки від 7 липня 2016 року, Управлінням адміністрування митних платежів Чернігівської митниці ДФС визначено митну вартість товарів та розрахунки сум митних платежів, які підлягали сплаті на момент оформлення, а саме: по митній декларації від 14 квітня 2015 року №102110000/2015/021821 загальна сума недоплати митних платежів складає 220302,66 грн; по митній декларації від 26 травня 2015 року № 102110000/2015/022679 загальна сума недоплати митних платежів складає 346594,33 грн.

Загальна сума недоплачених митних платежів складає 566896,99грн.

Постановою у справі про порушення митних правил № 0629/10200/16 від 21 грудня 2016 року, винесеною заступником начальника Чернігівської митниці ДФС - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями Литвиненком В. В., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 1700690,97 грн.

У зазначеній постанові дії позивача кваліфіковані як такі, що спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору та неправдивих відомостей необхідних для визначення митної вартості товару.

Скасовуючи зазначену постанову у справі про порушення митних правил, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не надав доказів отримання ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил, що свідчить про порушення прав ОСОБА_1 , які передбачені статтею 498 МК України. Також суди зазначили, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

За висновками судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 виконав всі дії, передбачені статтями 51-55 МК України, а письмового рішення щодо коригування митної вартості товару посадовими особами митниці не було прийнято. Відповідачем не доведено, що заявлення в митних деклараціях вартості товарів було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, відсутні докази, що дії позивача були направлені на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу. Крім того, під час декларування вантажів як 14 квітня 2015 року, так і 26 травня 2015 року використовувався метод визначення вартості товару за ціною контракту. Працівники як Чопської так і Чернігівської митниці претензій ні до вантажу ні до документів не мали.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірну постанову відповідач прийняв поза межами строку притягнення до відповідальності. Так, митне оформлення товару за митними деклараціями було здійснено 14 квітня 2015 року та 26 травня 2015 року. В той же час, у матеріалах справи не наведено жодного доказу чи ознаки, що вчинене правопорушення є триваючим, останнє переміщення товару відбулося 26 травня 2015 року та є закінченим під час митного оформлення товару. За наведених обставин, кінцевим можливим строком накладення адміністративного стягнення було 26 листопада 2015 року, проте, в даному випадку постанова митного органу складена 8 листопада 2016 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду, Митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована, фактично, тими обставинами, які стали підставою для притягнення позивача до відповідальності. Скаржник зазначає про незгоду із висновками судів попередніх інстанцій, що спірну постанову у справі про порушення митних правил прийнято з порушенням строку притягнення до відповідальності, оскільки порушення митних правил було виявлено 2 вересня 2016 року. Також Митниця зазначає, що нею було дотримано порядок провадження у справах про порушення митних правил і розгляду відповідної справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 . Так, з метою з`ясування всіх обставин ввезення товарів 21 вересня 2016 року позивачу направлено лист, у якому запропоновано у термін до 3 жовтня 2016 року прибути до управління боротьби з митними правопорушеннями Чернігівської митниці ДФС для надання пояснень та попереджено, що у випадку неявки протокол може бути складено без його участі. Зазначений лист направлено рекомендованим листом із повідомленням, згідно з яким лист отримала мати позивача. Докази містяться в матеріалах справи. Такий лист отримав і ОСОБА_2 , який станом на 21 вересня 2016 року обіймав посаду директора ТОВ «Ринат-Трейд». Однак, ні позивач ні ОСОБА_2 до Митниці не з`явилися. Листом від 8 листопада 2016 року №4616/25-70-20-05 Митниця повідомила позивача про складення протоколу про порушення митних правил. Протокол позивач отримав 13 грудня 2016 року. Водночас 30 листопада 2016 року від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 21 грудня 2016 року за участю цього ж представника. Таким чином, на переконання скаржника, права позивача, передбачені статтею 498 МК України, були забезпечені належним чином.

ОСОБА_1 правом на подання заперечень та/або відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з частиною четвертою статті 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно з частиною першою статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до статті 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено, що заявлення в митних деклараціях вартості товарів було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, відсутні докази й того, що дії позивача були направлені на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу.

Водночас з судових рішень не вбачається надання судами попередніх інстанцій оцінки доводам відповідача про встановлені факти заявлення позивачем різної митної вартості товарів під час митного оформлення цих товарів митною службою Італії та Чернігівською митницею ДФС, про що митниця неодноразово наголошувала як у запереченнях на позов, так і в апеляційній скарзі. Також Митниця зазначала про суттєві відмінності у поданих документах. Відповідачем було надано копії матеріалів справи про порушення митних правил, однак, такі не досліджувалися судами. Підставою для цього став висновок судів, що ОСОБА_1 виконав всі дії, передбачені статтями 51-55 МК України, а письмового рішення щодо коригування митної вартості товару посадовими особами митниці не було прийнято.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, посилання судів на протиправність дій Митниці з огляду на те, що під час митного оформлення не було прийнято рішення про коригування митної вартості, є безпідставними, а висновки Митниці про наявність в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України підлягали ретельному дослідженню.

Посилаючись на те, що відповідач не надав докази отримання позивачем протоколу про порушення митних правил, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що відповідач неодноразово наголошував про отримання позивачем такого протоколу 13 грудня 2016 року. З огляду на додаткові пояснення позивача (а. с. 192-194) він не заперечував проти таких доводів відповідача.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки доводам Митниці про те, що нею вживалися усі дії щодо повідомлення позивача про проведення перевірки, пропозиції з`явитися до Митниці, надати свої пояснення, а також бути присутнім під час розгляду справи про порушення митних правил. Розгляд справи про порушення митних правил відбувся за участю представника позивача - Коноплі Ю. М. Усі документи, в тому числі й ті, які надавалися представником позивача під час провадження у справі про порушення митних правил до моменту прийняття постанови, наявні в матеріалах справи, однак, такі також не досліджені судами.

Зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, однак не встановлення їх судами попередніх інстанції та не надання правової оцінки унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції висновків судів про порушення відповідачем прав позивача, які передбачені статтею 498 МК України.

Вищенаведені помилкові висновки судів стали перешкодою у дослідженні і перевірці наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно із статтею 485 МК України. При цьому, колегія суддів вважає, що у випадку, якщо позивач, будучи декларантом товару, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, та надав органу доходів і зборів документи, що містять такі неправдиві відомості, такі дії можуть свідчити про порушення позивачем митних правил, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 485 МК України.

Також, однією з основних підстав для задоволення позову став висновок судів про те, що порушення митних правил не є триваючим, а тому постанову про притягнення до відповідальність відповідач міг прийняти не пізніше 26 листопада 2015 року.

Цей висновок суд першої інстанції мотивував, зокрема, із посиланням на постанову Верховного Суду України від 9 квітня 2012 року у справі № 21-260а11, у якій зазначено, що порушення митних правил, що виявилось після подання ВМД не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а отже адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як встановлено діючим законодавством.

Проте такі висновки судів є помилковими, оскільки триваючі правопорушення характеризуються тим, що починаються з певної протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Про те, що порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України, є триваючим порушенням прямо вказує частина перша статті 467 МК України.

Отже, орган доходів і зборів мав право накласти адміністративне стягнення за триваюче порушення митних правил не пізніше, ніж через шість місяців з дня його виявлення, тобто з дня, коли йому стало відомо про це порушення.

Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 9 квітня 2012 року у справі № 21-260а11 є помилковими, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що виникли під час дії Митного кодексу України 2002 року та регулювалися його положеннями.

Водночас позиція про те, що таке порушення митних правил як передбачене у частині першій статті 485 МК України (надання з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості) є триваючим порушенням викладена у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 521/15289/15-а (провадження №К/9901/11942/18), від 25 червня 2019 року у справі № 686/13090/17 (провадження № К/9901/3053/17), від 29 серпня 2019 року у справі №461/7815/16-а (провадження №К/9901/43152/18), від 6 листопада 2018 року у справі № 607/15295/15-а (провадження №К/9901/12447/18).

Отже, суди попередніх інстанцій повинні були перевірити доводи Митниці, що моментом виявлення порушення позивачем митних правил є 2 вересня 2016 року - дата отримання відповіді митних органів Італійської Республіки, як наслідок, перевірити доводи Митниці, що строк накладення адміністративного стягнення на час прийняття спірної постанови ним не порушено.

З огляду на наведене, Верховний Суд не може визнати законними і обґрунтованими рішення судів попередніх інстанцій, оскільки ненадання правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, а також не дослідження наявних в матеріалах справи доказів, свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних та достатніх заходів для їх встановлення.

Відповідно до частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права допустили обидві судові інстанції, судові рішення у цій справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами, надати належну правову оцінку кожному доказу окремо та у їх сукупності. Судове рішення, з урахуванням встановлених обставин та зібраних доказів, повинно містити обґрунтування, чому суд приймає або відхиляє той чи інший доказ, надавши правову оцінку усім доводам сторін в межах заявленого позову.

Керуючись статтями 341 345 353 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі №751/11498/16 скасувати.

Справу № 751/11498/16 направити на новий розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко