ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 751/2084/15

провадження № 61-17894св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,

відповідач - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Борисова Тетяна Анатоліївна,

третя особа - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна»,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Литвина Павла Володимировича, який на підставі довіреності діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна», на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 лютого 2017 року в складі судді Овсієнко Ю. К. та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року в складі колегії суддів Лакізи Г. П., Харечко Л. К., Халимон Т. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

26 лютого 2015 року ПАТ «Чернігівобленерго» звернулось до суду з позовом до Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А., в якому просить визнати недійсними протести про не оплату та скасувати акти про протести простих векселів № 853534565674 номінальною вартістю 1 000 000 грн, № 853534565675 номінальною вартістю 1 000 000 грн, № 853534565676 номінальною вартістю 1 000 000 грн, № 853534565677 номінальною вартістю 1 000 000 грн, № 853534565678 номінальною вартістю 1 000 000 грн, № 853534565679 номінальною вартістю 1 000 000 грн, векселедавцем за якими є ВАТ «ЕК «Чернігівобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Чернігівобленерго»), що вчинені та складені приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т. А.

В обґрунтування позову указувало, що 19 лютого 2015 року о 10:50 год на адресу ПАТ «Чернігівобленерго» від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А. надійшла пропозиція оплатити 19 лютого 2015 року до 14:00 год на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» вказані векселі на загальну суму шість мільйонів гривень. Після отримання згаданого повідомлення ПАТ «Чернігівобленерго» направило на адресу відповідача лист № 28/918 від 19 лютого 2015 року (отриманий відповідачем 19 лютого 2015 року в 13:00) про те, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не пред'являло зазначені вище векселі до оплати ПАТ «Чернігівобленерго», у зв'язку з чим вчинення протесту зазначених векселів про їх неоплату буде суперечити чинному законодавству України. 19 лютого 2015 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т. А. було вчинено протест вказаних векселів про неоплату, що слідує з листа відповідача № 91/01-16 від 20 лютого 2015 року.

ПАТ «Чернігівобленерго» вважає, що при вчиненні відповідачем протестів вищевказаних векселів про неоплату були порушені вимоги чинного законодавства України, оскільки НАК «Нафтогаз України» не здійснив жодних дій щодо фактичного (реального) пред'явлення позивачу оригіналів відповідних векселів, а також позивачу не було надано можливості перевірити наявність у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» оригіналів таких векселів. Позивач зазначає, що при прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен, зокрема, встановити місце здійснення протесту та перевірити факт пред'явлення векселя до сплати (тобто нотаріус повинен перевірити саме факт безпосереднього (фактичного, реального) пред'явлення боржнику векселя (оригінала векселя) до платежу).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 лютого 2017 року позовні вимоги ПАТ «Чернігівобленерго» задоволено; визнано недійсними протести про неоплату простих векселів № 853534565674 номінальною вартістю 1000000 грн, № 853534565675 номінальною вартістю 1000000 грн, № 853534565676 номінальною вартістю 1000000 грн, № 853534565677 номінальною вартістю 1000000 грн, № 853534565678 номінальною вартістю 1000000 грн, № 853534565679 номінальною вартістю 1000000 грн, векселедавцем за якими є ВАТ «ЕК «Чернігівобленерго» (правонаступником якого є ПАТ «Чернігівобленерго»), що вчинені приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т. А.; скасовано акти про протест простих вищезазначених векселів, що відповідно вчинені та складені приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т. А. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що протест векселів про неоплату вчинено з порушенням приписів норм чинного законодавства, оскільки ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у встановленому законом порядку не було пред'явлено ПАТ «Чернігівобленерго» оригінали векселів № 853534565674, № 853534565675, № 853534565676, № 853534565677, № 853534565678, № 853534565679.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 лютого 2017 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

У червні 2017 року представник ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 лютого 2017 року та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року.

У касаційній скарзі представник ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Указує, що суди неправильно встановили фактичні обставини справи щодо пред'явлення оригіналів простих векселів, оскільки ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» були вчинені усі можливі законні заходи щодо пред'явлення позивачу оригіналів векселів і приватний нотаріус вчинив протест векселів відповідно до вимог закону.

У серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ПАТ «Чернігівобленерго» на вказану касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, без змін, посилаючись на те, суди обґрунтовано визнали недійсними протести векселів, вчинені приватним нотаріусом з порушенням норм закону.

Рух справи

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до листа ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 17 лютого 2015 року позивачу було запропоновано оплатити шість векселів до 12:00 години 18 лютого 2015 року; як додаток до вказаного листа зазначено: копії векселів на шести аркушах. Вказаний лист отримано позивачем 26 лютого 2015 року та зареєстровано за № 854.

19 лютого 2015 року о 10:03 год. від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А. на адресу ПАТ «Чернігівобленерго» було направлено електронне повідомлення № 13, в якому нотаріусом запропоновано оплатити 19 лютого 2015 року до 14:00 год на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» векселі № 853534565674, № 853534565675, № 853534565676, № 853534565677, № 853534565678, № 853534565679 на загальну суму шість мільйонів гривень, які ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пред'явила підприємству позивача до оплати 18 лютого 2015 року та не отримала платежу.

19 лютого 2015 року ПАТ «Чернігівобленерго» було направлено на адресу приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Т. А. лист № 28/918, в якому позивач вказував про те, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не пред'являло оригінали векселів № 853534565674, № 853534565675, № 853534565676, № 853534565677, № 853534565678, № 853534565679 до оплати ПАТ «Чернігівобленерго», у зв'язку з чим отримання вимоги про оплату векселів без пред'явлення самих векселів не дає можливості ПАТ «Чернігівобленерго» належним чином виконати свої вексельні зобов'язання щодо їх оплати. Також у вказаному листі сповіщалось, що вчинення протесту вказаних вище векселів буде суперечити чинному законодавству України.

19 лютого 2015 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т. А. було складено акти протестів вищезазначених векселів про неоплату.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 15 ЦПК України (у редакції на момент звернення з позовом до суду) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

За положеннями статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За пунктом 1 частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Суди встановили, що ПАТ «Чернігівобленерго» як боржник за опротестованими векселями оспорював правильність видачі приватним нотаріусом протестів про несплату векселів з тих підстав, що ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» не пред'явило позивачу векселі для сплати. За таких обставин слід дійти висновку, що існує спір між ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» та ПАТ «Чернігівобленерго» про обов'язок сплати грошових коштів за векселями, а тому відповідачем у спорі повинен бути кредитор ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна», а не приватний нотаріус. Оскільки існує спір між юридичними особами: індосантом ПАТ «Чернігівобленерго» та держателем векселів ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна», ураховуючи суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, спір між ними підвідомчий господарському суду.

Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акти, у тому числі про визнання незаконними та недійсними протестів про неоплату простих векселів та скасування таких протестів приватного нотаріуса, якщо суб`єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до кредиторів.

При цьому за змістом статей 1 2 18 22 27 ГПК України, статей 1, 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а може бути залучений до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Такий правовий висновок зі схожими правовідносинами висловлено Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2012 року в справі № 6-12665вов09 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 753/4294/17-ц (провадження № 14-340цс18), підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.

У даній справі позивач є юридичною особою, яка оспорює наявність порушеного права кредитора вимагати сплати заборгованості за простими векселями, виданими на загальну суму 6 000 000 грн, який є також юридичною особою - ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна».

Згідно зі статтею 92 Закону України «Про нотаріат» протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Відповідно до підпунктів 4, 14 пункту 4 глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від

22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), при прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен: перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів; переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки, встановити місце здійснення протесту; перевірити факт пред`явлення векселя до оплати.

Згідно з пунктом 4.1 глави 17 Порядку № 296/5 протест векселя - це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної несплати за векселем.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між сторонами правочину, на виконання якого вчинено нотаріальну дію.

Разом з тим, як відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, між ПАТ «Чернігівобленерго» та ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна» існують судові спори щодо стягнення заборгованості за вказаними векселями, на які приватним нотаріусом було видано протести про неоплату векселя.

Отже, перевірці підлягають як дії кредитора про належне пред`явлення до оплати простих векселів, так і неналежні дії приватного нотаріуса, що, враховуючи суб`єктний склад такого спору, є спором, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, однак суд першої інстанції з яким безпідставно погодився апеляційний суд, на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про розгляд даної справи в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вказане колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у справі. При цьому позивачу слід роз`яснити про його право на судовий захист у встановленому господарським процесуальним законом порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

З огляду на вказане доводи касаційної скарги стосовно встановлення обставин справи не може оцінити суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Згідно з частиною першою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Колегія суддів доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 лютого 2017 року та ухвала апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року скасуванню із закриттям провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи часткове задоволення вимог касаційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна», із ПАТ «Чернігівобленерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз Україна», підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 760 грн.

Керуючись статтями 141 255-256 400 402 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна», підписану адвокатом Литвином Павлом Володимировичем, задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 травня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Борисової Тетяни Анатоліївни, третя особа публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна», про визнання недійсними протестів про неоплату та скасувати акти про протест простих векселів, закрити.

Повідомити Публічному акціонерному товариству «Чернігівобленерго», що розгляд справи за їх позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити Публічному акціонерному товариству «Чернігівобленерго», що у нього наявне право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» 5 760 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

М. М. Русинчук