Постанова

Іменем України

03 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 51/5362/21

провадження № 61-6996 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про спростування недостовірної інформації, захист честі і гідності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2020 року він звернувся до правоохоронних органів із заявою про те, що невідомими особами у той же день було викрадено належний йому автомобіль марки «Audi», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В рамках кримінального провадження ЄРДР № 12020270010005980 від 01 грудня 2020, в якому він визнаний потерпілого, слідчим було направлено доручення про проведення слідчих дій до начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліціїв Чернігівській області.

У відповіді від 11 березня 2021 року заступника начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області доручення слідчого виконано частково та виклад, на його думку, недостовірну інформацію, що полягає в наступному:

«GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»;

«В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_3 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »;

«Також встановлено, що 30 листопада 2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_4 яким користується ОСОБА_1 почав реєструватись в межах дії даної базової станції».

Вважав, що викладена у відповіді заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 11 березня 2021 року № 74від/124/8/03/2021 інформація є недостовірною та грубо порушує його права.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати недостовірною та такою, що порочить його честь і гідність інформацію, викладену у відповіді від 11 березня 2021 року № 74від/124/8/03/2021, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коноваленко І. В., а саме: «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»;

«В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_3 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; «Також встановлено, що 30 листопада 2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , після того, як абонентський номер НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_1 , почав реєструватись в межах дії даної базової станції».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області спростувати інформацію про ОСОБА_1 , а саме: «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»;

«В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_3 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »;

«Також встановлено, що 30 листопада 2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , після того як абонентський номер НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_1 , почав реєструватись в межах дії даної базової станції», шляхом надсилання рішення суду по даній справі слідчому слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у провадженні якого знаходиться справа ЄРДР № 12020270010005980 від 01 грудня 2020 року, у 2-денний термін після набуття ним чинності.

Відкликати документ (відповідь) від 11 березня 2021 року № 74від/124/8/03/2021, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коноваленком І. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недостовірною та такою, що порочить честь та гідність ОСОБА_1 , інформацію викладену у відповіді від 11 березня 2021 року № 74/124/8/03/2021, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коноваленком І. В., а саме:

1) «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»;

2) «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_3 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »;

3) «Також встановлено, що 30 листопада 2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , після того, як абонентський номер НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_1 , почав реєструватись в межах дії даної базової станції».

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Чернігівській області спростувати інформацію про ОСОБА_1 , а саме:

1) «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»;

2) «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_3 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »;

3) «Також встановлено, що 30 листопада 2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , після того, як абонентський номер НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_1 , почав реєструватись в межах дії даної базової станції», шляхом надсилання рішення суду по даній справі слідчому слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у провадженні якого знаходиться справа ЄРДР № 12020270010005980 від 01 грудня 2020 року, не пізніше двох днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Відкликано документ (відповідь) від 11 березня 2021 року № 74від/124/8/03/2021 року, підписану заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Коноваленком І. В., з матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за 12020270010005980 від 01 грудня 2020 року, відповідного слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в Чернігівській області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у тексті відповіді від 11 березня 2021 року № 74/124/8/03/2021 відсутні алегорія, сатира, гіпербола тощо, вказана інформація подана саме у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження, а є фактичними твердженнями про ті чи інші події, оскільки містять стверджувальні вислови застосовані відповідачем, а також фактичні дані про позивача та його речі, про час та місця його пересування, викладених в службовому документі. Поширена відповідачем інформація є недостовірною, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації. При цьому позивачем на підтвердження своєї позиції надані завірені належним чином докази та аргументи, що мають взятись до уваги судом, зокрема інструкції до приладу «GPS трекер «Sintrack» та роздруківку його налаштувань, витяг з протоколу огляду місця події, оскільки слугують прямим спростуванням спірної інформації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 грудня 2021 року скасовано. Провадження у цій справі закрито.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Отже спростувати інформацію, відображену у листі (відповіді), поза межами кримінального процесу є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того, що аргументи позивача про недостовірність відповідної інформації має перевірити суд у кримінальному провадженні, в якому дані, зафіксовані у листі (відповіді), є доказом.

Апеляційний суд враховує, що не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування викладеної у відповіді інформації, наданої в рамках проведення кримінального провадження, та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 683/1540/16 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі,витребувано цивільну справу № 751/5362/21 із Новозаводського районного суду м. Чернігова.

У серпні 2022 рокусправа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що він ставить вимогу про визнання висновків відповідача, викладених у відповіді від 11 березня 2021 року № 74/124/8/03/2021, недостовірними. Вважав, що зазначена відповідь не є доказом у кримінальній справі, а за своїм змістом та наявністю у ній стверджувальних висловів, застосованих відповідачем, а також фактичних даних про позивача та його речі, про час та місця його пересування, викладених в службовому документі, є ствердженням. При цьому матеріали кримінального провадження судами не досліджувалися.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області проводяться слідчі дії в рамках кримінального провадження № 12020270010005980, в якому ОСОБА_1 є потерпілою особою.

11 березня 2021 заступником начальника управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в Чернігівській області Коноваленком І. В. на адресу слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Лабурця А. надано лист (відповідь на виконання доручення слідчого в рамках кримінального провадження № 12020270010005980 від 01 грудня 2020 року) № 74від/124/8/03/2021, в якому було зазначено, зокрема: «GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 було налаштовано на відправку сигналу про місцезнаходження щогодинно»; «В результаті аналізу розташування базових станцій та азимуту реєстрації з`єднань абонентського номеру НОМЕР_3 було встановлено, що GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 знаходився за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 »; «Також встановлено, що 30 листопада 2020 року GPS трекер «Sintrack», IMEI НОМЕР_2 з абонентським номером НОМЕР_3 припинив працювати о 22:48:29 в межах дії базової станції розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , після того, як абонентський номер НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_1 , почав реєструватись в межах дії даної базової станції» (а.с. 46-49).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду. У відкритті провадження за ними слід відмовляти на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, а у разі, якщо провадження було відкрите, -закривати його на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20).

Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункти 42, 66), від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня 2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 08 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

У частинах першій та другій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відсутність у позивача юридичної можливості спростувати інформацію, відображену у листі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, поза межами кримінального процесу є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того, що аргументи позивача про недостовірність відповідної інформації має перевірити суд у відповідному кримінальному провадженні, в яких дані, зафіксовані в оспорюваному листі, є відомостями про стан виконання кримінального провадження.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення апеляційного суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара